Рецензія на фільм «Каратель 2»
Про цей фільм хтось із англомовних критиків сказав, що це, мабуть, кращий із всіх поганих фільмів за останні декілька років. Із цією думкою неможливо не погодитися. Скажу більше - створюється враження, що останнім часом жанр «треш» переживає справжній ренесанс. Спочатку «28 днів потому» із кровищею по всьому екрану, потім відмінні «Хроніки мутантів», зняті за три копійки. І от тепер «Каратель: Територія війни».
Фільм практично ніяк не пов'язаний з першою частиною, 2004 року виготовлення. Інший режисер, інші актори, інша сюжетна лінія. Відповідно, другий «Каратель» серйозно відрізняється від першого.
Мова там йде, втім, все про того ж персонажа - Френка Кастла, по сумісництву персонажа на прізвисько Каратель, який наводить жах на злочинність усього Нью-Йорка. У минулому Френка таїться особиста драма - про це докладно (і навіть занадто) розповідалося в першій частині. Але пройшовши через втрату близьких, Френк зачерствів. Тепер він усюди ходить із РПТ й автоматичною гвинтівкою (папський девайс!), потужний торс прикриває кевларовий бронежилет з фірмовим черепом, а волосся ретельно набріолінени в стилі «привіт сімдесяті». Виглядає Каратель у такому вигляді досить суворо.
У цій серії наш герой зіштовхується не на життя а на смерть із мерзенним італійцем на ім’я Біллі Руссоті, який продає якусь біологічну зброю росіянам. Каратель зіштовхує Біллі в обертовий бак з битим склом і йде, помахуючи своєю папінтовкою, цілком упевнений, що макаронник більше не жилець. Але не такий Біллі! Поплатившись спотвореним обличчям, він, проте, виживає і навіть стає президентом України.
Далі все буде ще веселіше, у протистояння буде залучений божевільний брат Біллі, придуркуваті паркуристи, російська, ірландська, негритянська, японська мафія, і навіть... Діма Білан. Нудьгувати не доведеться нікому!
Вже не знаю, в чому тут справа - можливо, в тому, що я дивився відмінний BDRip - але світові й операторські рішення у фільмі не переставали мене вражати протягом усього перегляду. Здавалося б - малобюджетний трешевий бойовичок, чого тут особливо старатися, ан ні - кольори скрізь соковиті, яскраві, змішуються вкрай красиво й незвичайно, дивитися одне задоволення. Є думка, у такий спосіб вкрай вдало передається атмосфера коміксу, за яким, власно, і поставлений «Каратель». Виходить чудово.
З рівнем насильства все чудово - рейтинг "R" починає спрацьовуватися вже через сім хвилин після початку, коли Каратель відточеними рухами кришить на шматки (у буквальному сенсі) італійську мафіозну родину. Ну й далі поперло в тому ж дусі - втикання тесаків у череп, згортання ший, виривання печінки, надягання особливо впертих на залізні огорожі, розбивання голів бейсбольною битою й просто кулаком - напір наймогутнішого насильства винятково сильний. Краща сцена - збивання тупого паркуриста в стрибку із гранатомета - в цьому місці я, не в силах стримуватися, закричав "Oh yeah!!!". Режисер Лексі Александер, нічим непримітна на вигляд тітка, свою справу знає. Дуже, дуже потужний бойовик.
Актори також порадували. У дусі традицій, заданих відомим Гаєм Річі, всі персонажі розмовляють із моторошним акцентом - італійським, російським, латиноамериканським і так далі. Звучить незвично, але круто. Головного героя - Панішера - зіграв суворий чоловік Рей Стівенсон. Виглядає він приблизно як помісь Стівена Сігала з Антоніо Бандерасом, дивиться по сторонах суворо, мочить бандитів залізною рукою. Дуже гарний актор. Антагоніста його зіграв Віктор Ющенко Домінік Вест, а божевільного брата антагоніста, психопата й людожера Джиммі - Даг Хатчисон. Парочка вийшла прекрасною, виглядала на екрані чудово. Сам Домінік засвітився у свій час у фільмі «300 спартанців», де зіграв продажну афінську тварину на ім’я Терон. Терон цей тоді нічим не запам'ятався. А тут такий талант. Молодчага.
В епізодичній ролі засвітився Колян Селмон - це який був командиром загону спецназу в «Обителі зла». Тут він грав похмурого агента ФБР. Гаркав на колег-дегенератів погрозливо, але особливо не відсвічував. Ну, і те добре.
У цілому - шанувальникам жанру «треш» і жорстоких кривавих бойовиків фільм дивитися обов'язково. Мабуть, кращий з «лоу баджет екшн муві» за останній час. Дуже рекомендую фанатам жанру.


