Рецензія на фільм «Знайомство зі спартанцями»

Третього дня подивився закордонний фільм «Знайомство зі спартанцями». Це, зрозуміла справа, комедія-пародія на епічні фільми останніх років, і в першу чергу, як можна здогадатися, на «300 спартанців».

Спочатку в цілому про тенденцію. Не секрет, що останнім часом такого роду фільми зачастили «Дуже страшне кіно» (4 шт.), «Дуже епічне кіно», «Недитяче кіно», і так далі. А до цього адже були й усілякі “Space Travesti”, “Wrongfully Accused”, “Naked Gun” та інші шедеври з Леслі Нільсеном. Це не кажучи про мега-серію «Гарячі голови», звичайно.

Із чим зв'язана така тенденція, і взагалі, чи нормально це? На питання варто дати позитивну відповідь - це, товариші, нормально. Бажання добродушно поглумитися над усяким - воно здорове. І краще нехай це буде ось так, у кіно, ніж на вулиці з банкою пива. У нас, щоправда, жанр пародійної комедії поки що не розвинений й не прокачаний, єдиним млинцем на цій сковорідці поки що залишається «Найкращий фільм», але й він традиційно комом.

А взагалі недосяжним поки еталоном жанру залишається, звичайно, «Володар перснів» у перекладі Гобліна. От же ж де правильний стьоб над усім ( хе-хе-хе).

Ну отож, а тут новий фільм про спартанців. Знущальний, звичайно. Ну, подивився. За фактом можна сказати сміливо - смішно. Хоча американцям, напевно, смішнішо було (про це нижче).

Сюжет, загалом, не відрізняється від пародіючогося оригіналу - на вільну Спарту нападають злі перси, і царю Леонідові потрібно терміново обороняти батьківщину, але от лихо - немає військ. Причому немає зовсім, навіть трьохсот чоловік зібрати не виходить - всі свідомі спартанці вміло відкошують від служби в армії. В результаті доводиться виступати на війну приблизно вдесятьох.

Але це ще не сильно страшно, у персів теж військ не набагато більше. Проблема в іншому - і навіть не одна проблема, а багато. По-перше, у Греції розвелося занадто багато гомосеків, по-друге, дружина Леоніда відверто блядує з першими зустрічними, ну й по-третє, дірка, куди спартанці скидають ворогів народу з криком «ЦЕ СПАРТААА!!!» вже неабияк засмітилася. Але все це не зможе зупинити справжнього героя!!!

А по дорозі до підступного царя Ксерокса, Леонідові ще зустрінеться банда хіп-хоперів, покоцана пластичною хірургією Періс Хілтон і навіть лиса Брітні Спірс!!! А сам Ксерокс, до речі, виявиться ні ким іншим, як Мегатроном!

От такий от сюжет, у кращих традиціях «Божої Іскри», і нічого поганого в ньому немає, дивився увесь час із задоволенням. Деякі моменти відверто порадували, типу пінгвіна-мутанта або Роккі Бальбоа в ролі Миколи Валуєва - прикольно. Жарти про фальшиві кубики преса й битву танцюристів-хіпхопперів просто порадували.

Окремі сцени, треба думати, залишаться нашому глядачеві не сильно зрозумілі. Наприклад, реклама напоїв спартанцями, або засідальна комісія, оцінююча силу удару Леоніда по послах Ксеркса - це все-таки для американських шоу більш характерно, ніж для наших. Хоча й у нас з'являється вже щось схоже (див. «Хвилина слави»).

Загалом, фільм, треба сказати, тупий, смішний і забавний. Відмінний стьоб над пафосними мега-бойовиками (при всій моїй любові до останніх). Вважаю, значно краще «Найкращого фільму» (при порівнянному бюджеті, хе-хе). Значно смішніше. Рекомендую.