Сюжет: за мотивами розповіді Рея Бредбері. У майбутньому стала можливою подорож у часі. Якась комерційна компанія відправляє в минуле туристів, полювати на динозаврів. При цьому дуже важливо дотримуватися найсуворіших заходів безпеки, щоб нічого не змінити в сьогоденні...
Думка: Всі, хто читав, знають, що оригінальний твір Рея Бредбері являє собою маленьку розповідь, яке якщо екранізувати, чітко дотримуючись слова класика, неможливо розтягти на повнометражний фільм. Тому цілком нормально й закономірно, що творці використовували ідею Бредбері як сюжетну основу, а далі несли повні відсебеньки, у рамках теми твору. Тільки от паршиво, що в цьому випадку слово «відсебеньки» відмінно співзвучить зі словом «маячня».
І справа не в тому, що творці не стали осмислювати й розвивати філософські думки Бредбері про причинно-наслідкові зв'язки подорожей у часі, а спробували продемонструвати ідею великого фантаста за допомогою попкорнового блокбастеру. Розважання так розважання, заради Бога! Тільки на виході вийшов найдурніший треш, майже не придатний для перегляду.
Незважаючи на те, що над переробкою розповіді в сценарій трудилися аж три людини, просто дивно, як вони умудрилися написати настільки дурну історію з тупими діалогами! Не дай Боже, щоб хтось після перегляду подумав, що великий Бредбері ТАК ПИШЕ!!! На думку сценаристів:
- доісторичні динозаври були надзвичайно дебільними тваринами, які не перебираючи кидалися на кожну дрібну тварину (у цьому випадку - Homo Sapiens, які прилетіли з майбутнього), яка хоч якось звертала на себе увагу, при цьому повністю забуваючи з'їсти здобич, яка потрапила до них у пащі! Мабуть, і вимерли через те, що ніяк не могли нікого зжерти.
- зброя для полювання на динозаврів, яка у жодному разі не повинна дати осічку - інакше можлива світова катастрофа, перед польотом у минуле не перевіряється! Дійсно, навіщо?
- всі клієнти компанії живуть за два кроки від лабораторії з машиною часу і їх завжди можна знайти вдома, навіть у випадку Всесвітнього Апокаліпсиса.
- герої через надвисокий інтелект розмовляють загалом пафосними гаслами, типу «ми повинні змінити майбутнє!» або «ми повинні врятувати світ!» і постійно вдовблюють головному героєві, щоб він випадково не забув, що все погано: «Ти повинен все виправити!»
- а машина часу - це взагалі окрема пісня: самі вчені-винахідники не мають уявлення, як вона працює, чому взагалі відбувається політ у минуле і як його можна коректувати, але проте з легкістю проводять найскладніші й найнебезпечніші експерименти з часом, теж мало врубаючись, як і чому в них щось виходить...
От лише деякі геніальні думки, які прийшли в голову талановитим графоманам при написанні сценарію. Звичайно, все це можна списати на кінематографічні умовності, які є в будь-яких фільмах, навіть найгідніших. Але в даній стрічці цієї самої нісенітниці занадто багато, а на противагу їй нічого не запропоновано! Спецефекти ну ніяк не тягнуть на гарний фільм, вони під стать все тому ж дешевому трешу, який виходить відразу на відео. Ну а актори грати навіть і не намагаються! Едвард Бернс, який гідно виконав одну з основних ролей в «Урятувати рядового Райана» тут абсолютно непоказний, а сер Бен Кінгслі, який незрозуміло як опинився в настільки дурному проекті, просто непогано виглядає в кадрі, але не більше того.
Основна відповідальність за всю цю дурницю лежить на плечах режисера Пітера Хайамса, якому, як і Уве Боллу, протипоказано знімати будь-яке кіно.
Шкода, що прекрасний літературний матеріал потрапив не в ті руки.
