Рецензія на фільм «Пристріли їх»
Ех, давненько я не брав у руки шашку, і не рубав нею всяку білу контру й іншу сволоту! Навіть якось не по собі від такої дружелюбності. І щоб його викорінити, почнемо швидкий, знаскоку, розбір фільму «Пристріли їх». Так.
Взагалі, до актора Клайва Оуена я ставлюся стримано. Він мені нагадує такого меланхолічного англійського дога, якого не пустили в будинок, а залишили мокнути під дощем. Це, напевно, через те, що першим фільмом з його участю, який я подивився, був повний і несусвітній відстій - «Король Артур». Після нього я плювався довго. Але після нього було відмінне «Місто Гріхів» і недурне «Дитя людське». Так що негативне відношення до даного актора якось навіть і згладилося. Але осад, звичайно, залишався.
А тут підкрутилася причина подивитися новий фільм із клайвовою участю - “Shoot 'Em Up!”. А то камрад Max Cady це вже зробив, і навіть написав звіт за фактом. Вирішено - файл був шустро залитий з Інету й побачений.
Дуже гарний фільм, дуже. Мені сподобався практично до нетримання. Словесного, природно. Подивившись його, відразу згадалося два фільми - з різних, щоправда, причин. Першим було «Місто гріхів», за деяку сюжетну схожість - там Клайв теж ходив у чорному плащі й з пістолетом, у компанії із запаморочливою жінкою (Розаріо Доусон, до чого гарна, мерзотниця!), і мочив усіляких негідників. От і тут він займається приблизно тим же, і навіть трохи бодріше.
А другий фільм - це, звичайно, «Адреналін» із Джейсоном нашим Стетхемом. Теж він мені у свій час (після прочитання запальної замітки Івана Баяна на тему) сподобався. Дуже бадьорий і веселий був фільм, і неважливо що фактично малобюджетний (20 мільйонів усього). Це я все до чого кажу - якщо згадані фільми вам сподобалися - то й цей теж сподобається, без питань.
А який тут сюжет? - запитаєте ви. А чи він тут потрібний на фіг? - здивовуюся я. Не, він, звичайно, є, але приблизно як в «Думі» або в «Серйозному Семі»: от гарний хлопець, він рятує дитину (гарний хлопець дитину не скривдить). А от погані хлопці, вони всі помруть. Гарний хлопець жере морквину й стріляє без промаху, а ще в нього майже не скінчаються патрони. Погані хлопці всі як один тупі - біжать дружною юрбою з голою ногою на танк, і швидко дохнуть від масового отруєння свинцем. А фінальний бос - у нього найприкольніша гармата, і його складніше за все вбити. Тим більше зламаними пальцями. Але гарний хлопець упорається, така в нього робота. Впевнений, після успішного прокату даного фільму (а іншого результату просто не може бути), обов'язково зроблять комп'ютерну іграшку за мотивами. Стратегію, природно.
Вертаючись із нірвани до фільму, поспішаю повідомити, що знято все причудово, і це тим більше дивно, що якихось особливо мега-супер-дрюпель ефектів у фільмі немає. По стінах ніхто не стрибає, час не зупиняє, в повітрі не літає. І проте, як не дивно, виходить все дуже бадьоро. От це сюрприз, як жити після такого одкровення?
Зате у фільмі є музика, її багато, вона гарна. Власне кажучи, весь перегляд не залишало відчуття, що я дивлюся довжелезний, відмінно змонтований кліп. Це тому, що саундтрек не змовкав практично ні на хвилину, більшу частину екранного часу рубав простенький але щиросердечний рок-н-рол. І це, є думка, дуже гарно вписалося до загальної картини.
Що там ще в нас потрібно для гарного фільму, який рецепт? А - ви хочете пострілів? Їх є в мене. Пострілів дуже багато, пістолетних, автоматних (дуже добре показав себе буржуйський Інгрем, порадував), із дробовика періодично садили, так... Вибирай на смак! Особливо радує, що якщо в стандартному бойовику є одна, від сили дві добротних бойові сцени (див. «Матриця»), то в «Пристріли їх!» такі сцени займають відсотків сімдесят усього часу. Дуже радує.
Ну й типу епілог про акторів. Старовина Клайв у ролі бомжа Агроно...ее.... Сміта вийшов дуже гарним. Небагатослівним, правильним мужиком. Молодця! (тривалі оплески). Моніка Беру... еее.... Белуччі в ролі елітної повії - теж непогана, хоча вже старувата, і до Розаріо їй, як до Києва рачки. Найкраще вийшов момент, коли вона засунула палець Клайву в рот - я думав, він його відкусить, прийме за морквину. Тому що Клайв - він такий, йому палець у рот не клади, клади морквину. Хоча, звичайно, кому потрібна Моніка без пальця? А Біг Бед Бос Пол Джиаматті, він так, не дуже вразив. У нього вже була якось схожа роль, у фільмі «Моя суперколишня» з Умою Турман і якимось довбойобом. Там він був спочатку негативним супергероєм, але під кінець, на прохання із глядацького залу, він перекувався й став героєм позитивним. А тут, у цьому фільмі, таких прохань не було, і Пола тупо замочили - розбили йому серце, він упав на підлогу й швидко вмер.
От. Ну що я можу сказати: фільм, на мій погляд - квінтесенція бойовиків (не пам'ятаю, що це значить, але звучить привабливо). Дуже тупий, практично без сюжету, з купою крові й стрілянини й відмінним хеппі-ендом. Мені дуже сподобалося, рекомендую.
