Рецензія на фільм «Зміїний політ»

Тяг-тяг, і дотягся. Поки дивився різні старі й гарні фільми, вийшов, виявляється, і в Україні в прокат фільм «Змії на борті». Він це зробив 2 листопада, чим особисто мене не порадував. А в Америці й іншому прогресивному людстві фільм з'явився в широкому споживанні ще 18 серпня. А для нас цей фільм, таким чином, підступно зажали, майже на три місяці. Але, як ми побачимо нижче, правильно зробили. А ще вірніше було б цей фільм не випускати взагалі.

Тим більше цікаво, що товариш Семьюел Л. Джексон, відомий і улюблений нами за фільмами «Кримінальне чтиво» і «51 Штат» і неулюблений за вcіма іншими, цим фільмом, де він зіграв головну роль дуже пишається. Він так і сказав «Змії на борті» - це найкласніше кіно! Його нікому не переплюнути. І якщо мені коли-небудь захочеться зробити що-небудь ще краще, то це напевно буде фільм «Більше єбучих змій на більших йобаних бортах»! Так і сказав, так.

А автор сценарію (один з) цього могутнього кіна чесно зізнається, що писав сценарій з 1990 по 1995. А потім запропонував його в Голівуд на предмет екранізації. Але в Голівуді тоді сиділи люди не дурніше нас із вами. Вони подивилися на надруковані на білих аркушах чорні літерки, вчиталися в складену з літерок маячню, і ласкаво вказали мега-сценаристові на двері. І напевно, навіть пробили по його дупі з ноги, типу «не фіг з такий фігнею заходити до серйозних людей!». И це цілком зрозуміло, розповідь про отрутних змій, які буянять на борті літака могла зацікавити хіба що людей із серйозними порушеннями розумового розвитку.

Але час ішов. Мінялося керівництво, дурніли сидячі на високих американських постах люди. І одного чудового дня (якого саме, історія змовчує, але з великою ймовірністю це був понеділок) в 2001 році сценарій прийняли в розробку. Правда, щоб ця маячня була хоча б трохи схожа на зв'язну розповідь, для доробки сценарію запросили ще двох розумних, спеціально навчених сценаристів. З перервами вони трудилися над цим непосильним завданням ще два роки. І нарешті в 2005 році зйомки були завершені. Але показ шедевра відклали більш ніж на півроку - до серпня. А для України, як вже було заявлено - й того довше.

Тепер, оскільки переходити до фільму мені категорично не хочеться, зверну увагу на назву фільму. Що таке “Snakes on a Plane”? Чи має вона (назва) інше, крім очевидно-дослівного, значення? Успішно поглибившись у дане питання, і не менш успішно з нього (питання) зринувши, радий повідомити, що іншого значення воно не має. Є два цікавих співзвуччя. По-перше, як підказують знаючі камради, є такий американський пілотський сленг “snakes in the cockpit” (дослівно «змії в кабіні»), що означає велику кількість складних завдань, які стоять перед екіпажем літака. І по-друге, ось буквально нещодавно вийшов такий теж фільм як “Snakes on the train”. Фільм зовсім про інше, там якась злісна містика має місце, але співзвуччя теж дуже недвозначне.

Так, неначебто про все, що не стосується справи, розповів, доведеться переходити до фільму, нічого не попишеш.

Загалом, там все дуже непросто. Був один хлопець, його звали Шон. Одиного разу Шон опинився не в потрібному місці не в потрібний час і побачив у цьому місці те, на що йому по любе не варто було дивитися. Той, на якого йому не варто було дивитися, трохи засмутився й наказав Шона прибити. Прудкий хлопець у розпачі! Але на допомогу посинілому від страху й жаху несказанного Шону приходять чесні й непідкупні представники ФБР у ролі агента Флінна (ака Самуіл Джексон). Вони називають його особливо важливим свідком і садять у літак, з наміром відвезли в Лос-Анжелес і там докладно допитати. А везуть, власно, з Гаваїв, з тамтешньої столиці, Гонолулу. Зрозуміло, що нічого гарного в місті з такою назвою відбутися не може.

Так і є, переслідувачі Шона енд Флінна підкладають у літак, що перевозить їхні відважні тушки, три ящики отрутних змій. Більше того, вони таємно обприскують всіх пасажирів літака спецпрепаратом «озверин», від якого змії просто фігеють і починають гризти всіх підряд. Чим же закінчиться протистояння холоднокровних зміюк і агента Флінна в літаку моделі «Боінг-747»?

Їжаку зрозуміло, що вже хто-хто, а Самуіл Самуілич ібн Джексон всіх зміюк приб'є в нерівній сутичці, задушить в кулаці а-ля античний герой Геракл, і зжере. І потім ще насре зверху. Зрозуміло, що в живих, крім нього, залишаться тільки найгідніші. Зрозуміло, що всі злі персонажі будуть покарані, а добрі - заохочені й представлені до державних нагород. Але чому все так убого?

Іншого слова й підбереш, власно. За загальним задумом сильно нагадує фільму «Посейдон» (див.), та ж безглуздість, відсутність виразної дії, пара непогано намальованих на комп'ютері сцен і скукотища, яка насувається до середини фільму. Ну от не зворушує і все.

Актори підібралися ніякі. Зрозуміло, що підбирали їх з таким розрахунком, щоб не дай боже не затьмарити головного героя Самуіла Флінновича. Тому рівень акторів - ніякий. Більш-менш викликає слабку передсмертну посмішку тільки кореш тамтешньої реп-зірки, Трой. Такий собі прикольний негр, справжній бедесс нігга. Інші - повний абсурд.

Додали задоволення наші перекладачі, які більшу частину жартів, які у фільмі як не дивно, все-таки були, тупо пропустили. Повбивав би. Щоб відмінну, чи ледве не єдину гарну фразу Джексона “God bless Play Station!” перевести як «Слава богу!» - це просто... гррррр.

Загалом, як нескладно здогадатися, фільм «Змії на борті» мені не сподобався ніяким боком. Сам жалкую про перегляд, і вам не раджу.