Рецензія на фільм «Бойові ангели»
Вирішив затаритися азіатським кіно, і прибарахлився аж двома поки що фільмами - китайськими «Бойовими ангелами» (ще зустрічається переклад «Комп'ютерний ангел», але в оригіналі фільм трохи не так звучить - “So Close”), і японським «Шінобі». Останній ще не глянув, хоча начебто гарний фільм, на гігабайт із зайвим, а про ангелів уже подивився. І це правильно - ангелами треба цікавитися, а то потім, коли прийде час, вони тобою теж не зацікавляться, і не потягнуть нагору на небо, а передоручать процес конкуруючої організації. А в Doom я не хочу. Я там був, мені не сподобалося.
Отож, про ангелів. В анотації написано, що це типу симетрична відповідь китайців на такий шедевр Голівуду як «Ангели Чарлі». Типу - от вам у відповідь на Чарлі чисто компутерних ангелів. Ну я фільм про Чарлі шедевром ніяк не вважаю, відповідно, уявив, що із цим можуть зробити працьовиті китайці, похолодів подумки, але однаково став дивитися. І подивився.
Відповідально заявляю - на Голівуд це не схоже зовсім. Чому? Давайте подивитися.
Живуть собі в Гонконгу дві сестри - одна погарніше, інша з пивом теж зійде. Вони працюють киллерами - убивають за гроші. Чисто Робін Гуди, тільки гроші собі. Одна власно ходить на справи, інша приймає замовлення, веде бухгалтерію, відповідає на дзвінки й технічно свою сестричку оснащує. Усілякі там пушки дістає, спецдевайси й так далі. Плюс у них є просунута системка GPS, що дозволяє спостерігати практично за всім на планеті - хто там куди повзе, хто з ким сполучається, хто в кого дріб'язок по кишенях тирить, у такому дусі. І от вони так собі працюють.
Моральний аспект того, що відбувається у фільмі не освітлений взагалі. Ну, тобто - убивають, та й бог з ним. Вони ж там не гарних людей убивають, справді. Вони мочать злих банкірів, керівників корпорацій, мільйонерів. У крайньому випадку - їхніх охоронців, але ті вже тим більше не люди, так, сміття. І от за це наші сестрички одержують грошенята.
Моя думка така: всі люди - люди. Всіх шкода. Особливо коли вбивають. Тому що коли вбивають, то це назавжди й з кінцями. Пробиту голову можна зашити, відгризану руку - приклеїти. А от якщо хто у Верхню Тундру пішов - це надовго. Тому сам остерігаюся необдуманих учинків. А дівчата - ні, нормально.
Загалом, починається фільм як звичайний мега-бойовик класу «Б» з половиною - стрибки так, люті гримаси, розстріли, комп'ютерні хацкери, що ламають злі банківські системи, все як заведено. Потім, коли показали дурним сміхом регочучого головного банкіра - задумався. Коли побачив, що там стало відбуватися далі - задумався ще міцніше.
Справа в тому, що фільм, по можливості, повинен бути витриманий в одному ключі, і належати до одного жанру. Бойовик там. Або, припустимо, комедія. Або тверде порно. При змішанні жанрів виходить звичайно яка-небудь бяка на зразок «Нічного Дозору». От і китайці із цим похвальним прагненням трохи прокололися. Занадто убойно серйозно виглядають одні моменти, занадто комедійно - інші, а під кінець починається нібито глибока філософська драма. Дуже багато всього напихали усередину, дуже. Типу кожний фільм - як останній, наступного не буде. Так що ніж перераховувати, що саме є у фільмі, простіше, напевно, буде сказати, чого там немає. Там немає злісних росіян, гонок на мотоциклах і еротичних сцен. Про останнє згадую з жалем.
Актори й акторки. Одна дівчина, як уже згадувалося, нічого на вигляд, цілком зійде, інша теж зійде (є в мене до азіаток слабість), але з пивом, а третя не зійде нікуди, тому що - страшна. Вона мені жваво нагадала колишню мою одногруппницю Аню Копелеович, така ж тупа овеча морда. Одне в Ані було гарно - єврейське прізвище, завдяки якому вона благополучно покотила років п'ять назад в Америку. Там євреїв люблять. А мій знайомий, на прізвисько Лютий, котрий її успішно огулював до самого від'їзду, залишився тут. Він дуже засмутився із цього приводу. І багато горював. Тому що так-то вона йому не потрібна була зовсім, інша справа - в Америці. А вона воно як не зклалося. Мораль - дівчатам довіряти не можна.
Від чоловічої половини у фільмі був представлений один нібито пацан тієї кілерши, що зійде без пива. Для чого він там є, це мені незрозуміло. З'явився за фільм усього рази три, причому два рази із цих трьох - не зрозумій навіщо. Другий дядько - це фінальний бос. Цей вийшов значно краще, заруби на мечах у його виконанні дивились непогано, та й здолати його один на один у сестричок не вийшло, довелося використовувати читерські прийоми.
Музика дуже сильно не сподобалася, дуже непрофесійно. Може, звичайно, це якийсь особливий шик, але китайський джангл у рукопашній сутичці - це не дуже. Точно також, як і повторюваний весь фільм нудотний медляк. Ні, фигня з музикою, точно кажу.
Загалом, фільм строго на один раз. Дуже нерівний, дуже рваний, начебто робило його чоловік вісімнадцять режисерів-авангардистів.
Не вразив. Піду "Шінобі" дивитися.
