Фільм російського виробництва, тому там знімається актор Сергій Безруков. У сучасних російських фільмах повинен обов'язково бути присутнім або Безруков, або Хабенський, або Балуєв, інакше фільм виходить поганим. Але й із зазначеними акторами фільми теж іноді виходять не кращими, так що отут, звичайно, ще потрібно працювати й працювати. Даний фільм, на щастя, не з таких.
Знайомий грузин Норік, подивившись на афішу цього фільму, зайшовся щасливим сміхом. Я спершу вирішив, що це фізіономія актора Безрукова його розсмішила. Виявилось, по-грузинському «метелик» - це бабуся. Бабуся, значить. Метелик грузинською звучить «пепела», з наголосом на останньому складі. Гарне слово, треба десь застосувати.
Учора, удосталь „поплювавши” на Мінотавра, вирішив винагородити себе переглядом фільму «Поцілунок бабусі»... тьху ти, метелика, звичайно. Актора Безрукова знають всі, він російське усе, і без нього навіть мультфільми не знімають. І даний фільм наповнений нахабною пикою Сашка Білого від першого до останнього кадру.
Актор Безруков-Білий пів-фільму трахкається, іноді ходить на роботу хвилин на десять, качається по Пітеру на власному мега-катері й власній мега-тачці, порушуючи всі правила руху, кривляється, чіпляється до дружин олігархів, китайців, товаришів по службі, перехожих і до чоловіка сестри. Всі йому зобов'язані допомагати, оскільки він так посміхається, що весь Голівуд падає. Падає, ага. Від сміху з його зубних протезів.
Працює, він між іншим системником. Сигналізації ставить в офісах, живе на зарплатню в щільно запакованій немаленькій квартирі. Звідки ця тачка й катер - у фільмі не пояснюється, напевно, на зарплатню купив.
Періодично Коля (таке його ім”я за фільмом) влаштовує своєму начальникові свято - спізнюється на роботу лише на півгодини. Звичайно він туди не ходить, тому радощів виходить неміряно. Начальник відразу кидається вмовляти Безрукова трохи попрацювати. Поламавшись для пристойності, наш герой погоджується. Загальну радість не можливо передати.
Після роботи, знявши собі китаянку, Коля віддається розпусті. Виявляється китаянку кличуть Лі - типу по-китайському метелик.
Маленький такий самець мотиля. Я в китайському не сильний, але в правильності перекладу сумніваюся.
Удосталь накувиркавшись із чарівною уродженкою Піднебесної, Коля починає канючити в начальника охорони, щоб вся служба безпеки фірми, наплювавши на службові обов'язки, цілодобово стежила за цією дівкою. Так довго ниє, що начальник погоджується.
Ну правильно, вона виявилася повією, усі догадалися вірно.
І китайці всі дуже злими виявилися, всіх їх Коля ненавидить, крім пепели своєї, звичайно.
А в олігарха Коля канючить, щоб той всіх китайців заарештував. А чого, такий може. Він же олігарх. Ну будь ласка, - говорить олігарх, - ти мою дружину трахкав, для тебе все зроблю.
І ОМОН на китайців посилає. Просити просто вміти треба, учіться в Колі.
Взагалі, фільм про любов. Неймовірну й з першого погляду. Історія надзвичайно драматична, китаянка гарненька, Безруков, безсумнівно, талановитий. Зйомки вдалі, погоні динамічні, музика гарна, діалоги добре прописані, актори грають із душею.
Фінальна сцена гарна - громадний зал з гардинами, що розвіваються, прив'язана до стільця китаянка...
Але нахабна пика Сашка Білого... не вірю я в такого романтичного героя. Він там іноді плаче від нерозділеного почуття, а не шкода чогось. Не романтично якось. Не метелик, а пепела якась виходить.
А в цілому фільм непоганий, дивитися можна й потрібно.
Якщо, звичайно, немає алергії на пику Сашка Білого.
