Рецензія на фільм «Куб Зеро»

Третього дня з інтересом ознайомився з фільмом «Куб Нуль» (Cube Zero). Як можна здогадатися з назви, фільма ця є приквелом фільмей «Куб» і «Куб 2: Гіперкуб». Тобто там типу пояснюється, що це за куби такі, і для чого.

Наші перекладачі, звичайно, у черговий раз показали клас і переклали назву як «Куб 3:0». Дуже цікаво, як це кубу вдалося стати одночасно й 3 і 0, ну, власно, не про це мова. А з перекладачів наших, що з них візьмеш, з хворіючих...

Це як мені за переклад фільму пропонували 30 доларів, із застереженням, що якість перекладу можна поганою зробити, аби тільки швидко. Але я погано переводити не вмію, тому відмовився. Так, я такий - принциповий. І жадібний.

Ну отож, ближче до тіла. Відразу варто покаятися, перший «Куб» я не дивився. Так, ось так, не склалося. Другий дивився, а перший - ні. Але це й на краще, тому як в оцінці фільми я в такий спосіб виявлюся винятково безстороннім. Буду оцінювати його не як частину трилогії, а як самодостатній феномен. Або феномЕн.

До речі. Хто не знає: «Куби» - це досить оригінальне фільмознімальне рішення. Воно почасти те саме що фільми із серії «Пила». Тобто закривається кілька людей у маленькому приміщенні й перед ними ставиться бойове завдання. Хто не виконає - той, виходить, поганий боєць, і в Червону Армію не годиться. Не відповідає, виходить, високим стандартам непереможної й легендарної. От і тут приблизно те ж саме.

В «Гіперкубі» там ще мега-наукові рішення застосовувалися, типу, тессеракт, четвертий вимір. І так далі. А отут немає четвертого виміру, тут усе простіше буде.

На самому початку фільму нам показується хворий товстий мужик. Мужик кудись бреде, кудись лізе через загальну залізну кубатуру. Йому хочеться пити, тому він лізе й лізе далі, уже мало чого розмірковуючи. У черговій кімнаті радикально червоного кольору, зі стін зненацька висуваються форсунки й рясно обдають мужика водою. Той від радості роззявлює пащу, жадібно облизує язиком мокрі руки та інші кінцівки, що випирають, як раптом злизана й заковтнута вода виявляється не зовсім водою, і навіть зовсім не водою, а якимсь різновидом кислоти або колонією страшного вірусу, що буквально за двадцять секунд розчиняє на мужиці всю шкіру й обриває все м'ясо. Шкіра й м'ясо обпадають прямо в реальному часі, показано все з небувалим реалізмом. Для чого це було зроблено, залишається не зовсім зрозуміло. Потім у фільмі там ще трапиться пара-трійка подібних м'ясних сцен, і знову буде неясно, для чого ці літри кровищи й кілометри кишок там присутні.

Неначебто ясно, що таке невмотивоване м'ясо відразу спихиває фільм до категорії «бе». А то й «це». Тому як багато тупого мочилова - ознака дурного тону. Не беручи до уваги, звичайно, треша, але це свій окремий жанр, і наш підслідний фільм туди зовсім не до двору. От взяти який-небудь «Порятунок рядового Райана» режисера Спілберга, начебто й кишок там цілком достатньо, і відірвані руки-ноги є, і кров ллється струмками, а однаково - на виході маємо високоякісний продукт класу «А+». Є думка, що дозування у фільмі крові прямо залежить від таланту режисера. От у даному «Кубі Нуль» таланту режисера виявилося обмаль, і утворену лакуну вирішили залити бутафорською кров'ю. Але бутафорія - вона бутафорія і є, і ніякого співчуття до персонажів, що гинуть, виявити не виходить.

Їдемо далі. За розчиненням мужика в режимі он-лайн стежать два мега-оператори цього самого Куба, один молодий і ранній, інший старий і круглий. На мужика їм начхати, їм цікавіше грати в шахи. Причому молодий постійно виграє, навіть наосліп. Прямо комп'ютер «Біг Фріц». І отут раптом у Куб доставляють чергову жертву! Жертва - це худа некрасива тітка з білими волоссями. І молодий розуміє - це кохання.

От до речі не зрозумію - для чого у фільмах знімати некрасивих тіток? Якось давно, на зорі перебудови, побачив по телевізору Вупі Голдберг - так тиждень не міг заснути, плюс ще місяць боявся до телевізора підійти, настільки сильна акторка виявилася. Але Вупі вона і є Вупі, її один раз злякатися й забути, а от навіщо всіх інших в акторки приймають, кому на них цікаво дивитися? Це питання залишається мені рішуче незрозумілим. Показати, що й у кіно теж є некрасиві тітки? Або американське правительство спеціально доплачує режисерові, типу за одну потвору - платиться сто американських тисяч? Або там уже є квоти на акторок у дусі - одна гарна, плюс шість страшних у навантаження на фільм? Неясно. Треба б розглянути дане питання.

Ну отож - молодий хлопець переймається ніжним почуттям до невідомої тітки. Від повноти цього почуття він їй залазить у мозки. І дивиться там, що і як. Потім він таємно проникає в совсекретне досьє на тітку й бачить - там нічого немає. Хлопець розуміє - тітку запхали в куб незаконно. Він згадує, що тітка ця - вона в нормальному житті працює політиком, і остаточно усвідомлює, що вона невинна. Рух логічних звивин хлопця мені отут теж не цілком ясний, але проте.

Усвідомивши несправедливість ситуації, хлопець приймає відважне рішення - пролізти в куб і звільнити свою кохану. Здавалося б - простіше взяти й відкрити їй вихід. Але ні - виявляється простіше пробратися чорт зна куди й ризикуючи дупою витягтися якусь незрозумілу стрьомну невротичку.

Пролазить, приймається звільняти. На припинення незаконного вторгнення обслуговуючого персоналу в куб висуваються спеціально навчені люди - два супер-програмісти й один кульгавий мужик з довгим волоссям й залізним оком. Коли побачив мужика з оком - упав на підлогу й довго там лежав. Тому що залізне око - це ідіотія на рівні приблизно перших фільм про Джеймса Бонда, коли режисери ще пам'ятали, що це не суперсерйозний шпигунський бойовик, а стьоб над шпигунськими бойовиками. Залізне око, так. І оброблення співробітника перочинним ножем (купа кровищи, природно).

Спецефекти порадували. Отут вам і літаючий по гранях великого куба маленький куб, отут вам і нарізка людей на дрібні часточки шляхом шинкування шнурами, і відмінні жовті очі зомбованих солдат. Малобюджетка, ага.

Залишилися незрозумілими наступні моменти - для чого людям вирізали часточки мозку? Для чого взагалі потрібний цей куб? Навіщо потрібні оператори куба? З якою метою вони копаються в мозках? Що робив у кубі зомбований солдат? З якої статі колишньому операторові відгризли шматок мозків і запустили назад у куб?

Коротше говорячи - не фільм, а знатна фігня. Навіть у рамках серії про куби більше ніж на трійку не тягне. А так - явний відстій. Тверда категорія «ге».