Рецензія на фільм «Афера»

Недавно так склалося, що подивився зовсім не новий фільм Кінг-Конг, і навіть не Денний Дозор, а зовсім похилих років фільм 2003 року виготовлення. Фільм називався Confidence, у перекладі - «Афера».

Спочатку варто сказати кілька слів про переклад. Зробити це треба тому, що звичайно про переклад я говорю наприкінці рецензії, а говорячи, неймовірно бризкаю слиною й скидаю прокляття на голови безмозких недоумків від перекладу, що зіпсували черговий фільм. Тут я нічого подібного робити не буду, тому що переклад виявився напрочуд нічого собі. Очевидних огріхів одразу пригадати й зовсім не виходить, а якщо покопатися багато й довго, то - можливо - і найдеться один-два, що, зрозуміло, картини ніяк не зіпсує. Порадували. Навіть хитромудру назву фільму Confidence переклали гідно - зрозуміли, що мова не про буквальне значення слова “confidence” - упевненість, а звели походження до сленговрї “con” - одманщик, що правильно. Та плюс правильно перекласти сполучення dotcom bubble, та довідатися що таке Oracle Corp - це теж не для всіх, але й отут упоралися. Правда Intel у них чомусь перетворився в Інтел, але це вже добре, це ми перетерпимо. А взагалі відмінно все вийшло - взагалі все в цілому. Що фільм непоганий, що переклад нормальний - одразу переглядає очевидна гармонія. Так тримати, невідомі герої. Далі - знялися у фільмі не дуже знамениті, але теж непогані актори. Одного кличуть Эдвард Бернс, у фільмі «Порятунок рядового Райана» він грав рядового, що вічно бурчить, з кулеметом на прізвище Райбен, грав теж добре. Це я до того, що й тут з нього вийшов такий собі недурний аферист, я навіть спочатку його сильно поплутав з актором Бенем Аффлеком, і якийсь час навіть перебував в омані. Ще одну роль - продажної повії - грає акторка Рейчел Вайсц, що була трохи раніше замічена у фільмі «Костянтин» з Кіану Рівзом. Повія у результаті виходить дуже правдоподібно - мабуть акторка міцно вжилася у відіграється образ. Третю роль - сильно епізодичну, але теж дуже важливу - грає літній і колись популярний актор Дастін Хоффман. Мерзотник по фільму з нього вийшов теж відмінний - просто така мерзота, що ледь не струганув по ходу перегляду. Дуже, дуже потужний актор, відразу видно - стара школа. Операторська робота сподобалася - із квітами й півтонами Голівудські фахівці знайомі не по чуткам - наведуть і знімуть так, що моє шанування, це вам не мега-серіал «Майстер і Маргарита» з операторами, що вчилися ще в живого Ейзенштейна. Звукового напору, такого щоб здував зі стільця, не відчув, що не дуже добре, ну то добре, звук як у Кінг-Конга в кінотеатрі - це не кожному під силу, отут в обов'язковому порядку потрібно бути Пітером Джексоном. Сценаристи теж добре попрацювали - останні п'ять хвилин фільму самі прикольні, тому як розкриваються всі лиховісні таємниці актора Бернса й повії Вайсц. А ще секретний агент Гюнтер Бутан у виконанні Енді Гарсія теж додав - вийшло смішно й весело. Розповідати про сюжет не буду принципово, по-перше там багато сильно економічного фуфла, що переказувати нема сенсу, по-друге - сюжет рулить, а тому його необхідно кликати власноручно й дивитися власноочно. У підсумку що ми маємо? Не шедевр, ні. Недоліки у фільмі є, спецефекти відсутні, фільм дуже камерний, і великої каси в прокаті не зібрав. Але й поганим обізвати його ми теж не маємо права. Це просто гарний фільм, особисто мені сподобався.