Леон Морен, священик (1961)Léon Morin, prêtre

Якась Барні, ще не стара, але вже і не молода жінка, яка виховує доньку, страждає від самотності. Шансів зустріти супутника життя з кожним роком стає все менше, а тут ще війна і окупація. Жителі провінційного містечка у відношенні з окупантами ведуть себе по-різному, хтось цілком непогано влаштовується, а хтось хоча б таємно симпатизує Опору. До таких належить і Барні. Побоюючись за свою дочку, батько якої мав єврейське походження, вона в числі інших хрестить її і для спокою відправляє в село. Якось проходячи повз церкву вона вирішує зайти і емоційно висловити все, що думає з приводу релігії та її інститутів. Випадково вибравши священика свою сповідь вона починає фразою: «Релігія-це опіум для народу». На диво виплеснута нею агресія не виробляє очікуваного враження на молодого кюре на ім'я Леон Морен. Той у відповідь багато в чому погоджується з критикою Барні щодо зашореності від справжніх проблем і пафосності католицької церкви, але пропонує заглянути їй у глиб самої віри. Для Барні такий розвиток подій був шоком.