Буду пам'ятати (2010)

Війна, 1942 рік. Маленьке південне місто окупували фашисти. - Я не єврей, не єврей! - Розпачливо кричить Вадька, зіщулившись під прицілом німецького автомата. Вадька - чорнявий тринадцятирічний підліток, син гречанки і російського. Полукровка. Поки його батько сидів у таборі за помилковим доносом, він ріс на вулиці і вбирав блатну романтику. Вадька вважає батька нікчемною людиною. Особливо зараз, в окупації, коли інші батьки б'ються на фронті, захищаючи Батьківщину. Чи міг він знати тоді, що ця кульгава похмура надламана людина на перевірку виявиться справжнім героєм, ціною свого життя врятували безліч людських життів?