Теорема (1968)Teorema

Знята картина в роки, коли на Заході було модним захоплюватися революціями. Кіночарівник Пазоліні підійшов до розгляду "прогнилої буржуазії" через сексуальний початок людини, використовуючи високоінтелектуальну символіку.Таємний незнайомець (Стемп) входить на невизначений час в багату міланську сім'ю. Він нагадує і янгола, і диявола, його візит справляє на всіх членів сім'ї - батька, матір, сина, дочку і навіть служницю - сильне сексуальне враження, що змінює їх життя. Спочатку на нього "западає" зовсім неприваблива служниця Амілія (Бетті), і він зглянеться на неї, розбивши просте селянське серце. Їй одній вдалося пережити розставання з незнайомцем. Потім він дарує одностатеву любов сину (Крус), юному художнику-початківцю, також залишивши в його душі і житті незгладимий слід. Дочка (Вяземські) була настільки убита дарами його любові, що після його від'їзду впала в стан на зразок паралічу. Дружина (Мангано) усвідомила нікчемність свого існування і стала хитатися по вулицях, знімаючи перших коханців, що попалися, а батько (Джіротті) - з ним єдиним секс як такий залишився за кадром - дійшов до того, що віддав фабрику робітництву, сам роздягся на вокзалі догола і голим пішов по голій пустелі. Все що відбувається, перемежається цитатами з Писання.Діалогів в картині майже немає, але візуальний ряд і його виразність, багатопластова можливість тлумачення очаровують. Ось, що говорив про свою картину сам Пазоліні: "Смисл фільму, грубо кажучи, такий: член буржуазії, що б він не робив, завжди не має рації... все, що б він не зробив, яким би щирим, глибоким і благородним це не було, завжди зроблено не так". Я вважаю, що Пазоліні знімає не стільки розумом, скільки по натхненню.