Рецензія на фільм «Кохання з другого погляду»
Як знову закохати в себе свою дружину

Десять років тому незграбний ботан-мрійник Рафаель навчався в коледжі і витав на парах у хмарах, придумуючи свою велику історію про відважного героя Золтана. Але він ніяк не міг завершити свій роман, оскільки знав, що його герою чогось не вистачає. І раптом одним магічним вечором, блукаючи коридорами коледжу, Раф чує чарівну гру на піаніно, зустрічає сором'язливу студентку Олівію, яка на ньому грала, і розуміє, що він і Золтан знайшли свій відсутній фрагмент – кохану дівчину, заради якої можна гори перевернути. Олівія надихає його, і тепер Раф є успішним автором бестселерів про Золтана. Але куди поділося їхнє спільне щастя і як його повернути?

Більшість сучасних мелодрам показують, як герої закохуються з першого погляду і після подолання перешкод нарешті стають парою, але в своєму фільмі «Кохання з другого погляду» режисер Юго Желен вирішив піти іншим шляхом. Буквально за 15 хвилин фільм від самого романтичного та зворушливого знайомства героїв за допомогою монтажу переходить до їхнього нещасного шлюбу, де, здається, не залишилося кохання, тільки звичка. Кожен з героїв живе своїм життям, і відчувається, як між ними немає того колишнього тепла і захоплення одне від одного, які були на початку, зате з'явилася величезна прірва. І тут за мить до розлучення Желен відправляє головного героя в паралельний світ, щоб показати йому, яким було б його життя без його чудової дружини, яка віддала йому все, і тепер йому потрібно знайти її й побудувати їхны відносини заново. Спочатку Рафаель вважає це простим завданням, думаючи, що знає про свою дружину все, але, виявляється, що вдруге підкорити її серце набагато складніше.

В оригіналі фільм Желена називається «Mon inconnue», що в перекладі з французької означає «Моя незнайомка» (або «Мій незнайомець», що в даному випадку теж підходить, адже герої виявляются незнайомцями одне для одного). Трохи дивна назва для історії про двох людей, які разом вже 10 років, подумаєте ви, але насправді навіть найближчі люди можуть одного дня стати повними незнайомцями, якщо не побачать, як віддаляються одне від одного. Саме це й трапляється з Рафом та Олівією. Вони страшенно сваряться, а коли він на наступний ранок прокидається в паралельному світі, де він не став успішним письменником і працює вчителем літератури в ліцеї, то дізнається, що його дружина Олівія (з якою вони так і не познайомилися в коледжі) стала відомою піаністкою, тому що у неї була людина, яка її підтримувала, а у нього ні. Така зміна ролей дає герою відчути те, як себе відчувала його дружина, перебуваючи всі ці роки в його тіні, коли успішна кар'єра поглинула всю увагу Рафа, і він перестав встигати на концерти дружини, і в результаті без його підтримки Олівія стала простою вчителькою, поховавши свій музичний талант. На щастя, Раф не здається і щосили кидається в бій за свою дружину, придумуючи різні способи, як підкорити цю незнайомку.

Ролі Рафаеля і Олівії виконують чудові актори Франсуа Сівіль і Жозефін Жапі, які у вас точно неодноразово викличуть при перегляді посмішку. Ви могли ніколи раніше не бачити їх у кіно, якщо не є затятими шанувальниками французького кінематографа, але з них вийшла дуже мила екранна пара, за яку вболіваєш. Їхні герої ні в якому разі не дратують, як часом буває з мляво прописаними персонажами голлівудських мелодрам; Раф і Олівія у втіленні Сівіля та Жапі є дуже реальними людьми, яким віриш і співпереживаєш.

«Кохання з другого погляду» з легким гумором розповідає про побут та шлюбі, про успіхи та невдачі двох людей, про те, як чоловік і жінка не цінують одне одного і приймають як належне, і про те, як важливо іноді думати не тільки про себе і водночас важливо не потонути в стосунках, забувши про свої мрії. Щоб все було добре, потрібно знайти цей заповітний баланс, підтримувати одне одного в різних починаннях, а не тільки споживати підтримку, як було з Рафом на початку. Їхня з Олівією історія викликає посмішку і є відмінним ліками від осінньої хандри. Фільм нагадує чашку теплого какао або чаю, яку п'єш, лежачи під ковдрою з коханою людиною. Або без. Величезний плюс фільму «Кохання з другого погляду» полягає ще й в тому, що його приємно подивитися і на самоті, якщо ви хочете помріяти і сходити на побачення з самим собою (або з самою собою).

Желен зняв приємне кіно, яке підійде для романтичного вечора навіть тим, хто скептично ставиться до мелодрам. Його «Кохання з другого погляду» є добре продуманою і знятою романтичною комедією, яка буває серйозною, але не намагається видавити з глядача сльозу. Тут головний герой не страждає, дивлячись у вікно на дощ, а намагається щось зробити, якось змінити своє життя, налагодити стосунки зі своєю дружиною, знайти те, що було втрачено ними за останні 10 років відносин. І нагадує нам не бути егоїстами, обійняти свою кохану людину і зробити їй бутерброд з веселою мордочкою.

Цінуйте своїх коханих і те, що вони роблять для вас, і відповідайте їм тим же. Щоб одного разу не опинитися на місці Рафа, якому вдруге потрібно завойовувати серце своєї коханої дружини.