Рецензія на фільм «Відступники»
Взагалі-то, ця рецензія повинна була з'явитися ще вчора. Але вчора довелося терміново готовити коридор до ремонту, викручувати розетки, ставити нові, і так далі. Тому не встиг написати. Виправимо недогляд.
Не знаю, в кого як, а в мене переглянутий фільм «Відступники» викликав змішані почуття. Дивний він якийсь. Але будемо послідовні. Причепимося до назви. Я вже довго ні до чого довго не чіплявся, так що виправимо недогляд ще раз.
"The Departed" - це на честь чого «Відступники»? The Departed, щоб ви знали, товариші перекладачі, означає «Покійні», і саме так і переводиться цей фільм. Де там відступники, у якому місці, покажіть? Немає там таких, що й не дивно, фільм зовсім не про це. Воно зрозуміло, звичайно, що назва фільму - річ для маркетингу дуже важлива, і остаточне рішення про переклад назви приймає не стільки перекладач, скільки не знаючий мов, але знаючий закони економіки дядько. І все-таки не зовсім ясно - для чого вже в назві спотворювати суть фільму? Чим назва «Покійні» гірше назви «Відступники»? Все-таки, мабуть, багато чого я ще не розумію в житті.
Ну та й добре. Перейдемо до суті. У поліції міста Бостона окопався інформатор організованого етнічного злочинного угруповання. А в надрах цієї самої ОЗУ не менш підступно причаївся поліцейський інформатор. І тепер вони запекло намагаються знайти й замочити один одного, після чого продовжити свою скорботну працю. Щоб вона не пропала. А над всією цією плутаниною й хаосом рулить ватажок ОЗУ Френк і безіменний шеф поліції. Чим же все це закінчиться? Довідаються деякі.
Режисер картини, до речі, Мартін Скорсезе. Судячи із прізвища, він знає все про злочинні угруповання.
Спочатку скажу, що не сподобалося. Найбільше, звичайно, не сподобався переклад. Дрібні ляпи - це нехай, тим більше, що через дубляж їх знаходити винятково непросто. Але, млин, «Привіт, дарлінг» - це от що таке? «Ти дістав мене» - це, треба думати, "You got me?" Ну й найбільше різало слух постійне повторення слова «пацюк». Поясню. В англійському слово "rat" означає стукача, інформатора. У російському «пацюк» - це щось зовсім інше. Пацюком називають того, хто таємно краде. Причому у своїх же. Відповідно, сам процес називається пацютництво. За нього боляче б'ють, звичайно ногами. Буває, до смерті. Але суть тут у тому, що весь фільм головні герої намагаються з'ясувати, «хто ж пацюк?» у кожній з конкуруючих організацій, і, з огляду на розбіжності в розумінні значення слова, виглядає це в перекладі часом трохи дивно.
От Френк сидить за келихом вина й раптово вихлюпує його на стіл з вигуком "I smell rat!" Це теж стале словосполучення, означає, приблизно, «сука серед нас». У перекладі ж - «Я чую пацюка!». Не всім зрозуміло, що за пацюка чує Френк, і чому за фактом учуювання так нервує. І прикладів багато. Акуратніше потрібно бути, товариші перекладачі.
Тепер за фактом відображення діяльності ОЗУ у фільмі. Особисто я зсередини на цю організацію не дивився, так що вірогідність відображення повною мірою оцінити не можу. Але в цілому - дуже схоже на те, що в нас робилося років десять назад (та й, чого там, дотепер подекуди відбувається). Такі ж братухи в шкірянках, які відбивають бабло, такі ж пахані з такими ж точно закидонами. Хіба що на «мерсах» по Бостону не розсікають, та малинові піджаки не носять. А так – одне обличчя. Пахана відіграв Джек Ніколсон. Вважаю, чудово вийшло. Френк Костелло в його виконанні вийшов видатним виродком. Просто видатним. Просто під час перегляду кілька разів поривався підхопитися й пробити по ньому із правої. Дубляж, на мій погляд, не зовсім підходить, але в цілому - це персонаж, який найбільше запам'ятовується, у фільмі. Навіть краще Міхалкова в «Жмурках».
От, до речі, цікаво - режисер Скорсезе чогось не соромиться робити фільми про етнічні злочинні угруповання. Він спокійно говорить - от вона, ірландська банда, он там - італійська, он геть - росіяни, а он там от - ніггери. А в нас доморослі ідіоти продовжують нести фігню про те, що злочинність не має національності. Ага, стопудово. Тільки всі стійкі угруповання на цій самій національності, чомусь дуже міцно зав'язані. Мабуть, не пощастило їхнім ватажкам послухати наших інтелігентів.
Та, власно, про фільм. Рухається дія динамічно, зйомки гарні, звук нічого, актори стараються. Особливо намагаються граючі нібито «пацюків» Метт Дэймон і Леонардо Ді Капріо. У Ді Капріо виходить не дуже, він начебто б ще не відійшов від зйомок в ««Бандах Нью-Йорка» того ж Скорсезе, дуже подібний типаж вийшов. Борідка, вусики, поводження, всі справи. Але камрад Деймон постарався ще гірше. У нього, як я знаю, усього одна непогана роль - роль рядового Райана. В усі інші ролі він входить як корова в сідло. Тобто - зі скрипом. Ось і тут теж - стукач із нього вийшов ніякий. Не сподобався в жодному місці.
Ну й трохи впадають в око розкидані по прилеглих кущах роялі. Хоча які ж це роялі? От, камрад kхмер називає таку фічу «дупа за рогом», і це, напевно, більш правильно. Загалом, ближче до кінця фільма починаються несподіванки. Тут вам і додатковий стукач в поліцейському керуванні, і записи розмов Френка з Коліном, і факт їхнього потрапляння в руки Білла, і конверт із даними про членів ОЗУ на столі в Коліна, і так далі. А головна дупа за головним рогом - це дізнавшийся про все лейтенант поліції вдома у Коліна. З пістолетом. «Загалом, всі померли» - як сказав колись Гамлет. І випив отруту.
Коротше - якісно, сумлінно зроблений фільм. Але - реміснича робота. Не творча. І тому - сподобалася, але не вразила. Ставимо четвірку.
