Рецензії на (2017)

Рецензія на фільм «Нікчемний я 3»
Третя сімейна пригода Грю
14 липня 2017,  16:24 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Колись великий суперлиходій, а нині – суперагент Антизлодійської ліги Грю повертається на екрани для своєї чергової пригоди. Рятуючи світ у попередніх мультфільмах, він спершу став батьком трьох чарівних сиріток, потім познайомився зі своєю дружиною, а тепер йому належить ще одна сімейна драма – зустріч з лиходійським братом, що прагне переманити героя на темну сторону...

« – Життя іноді дуже несправедливе. Чекаєш єдинорога, а тут – козел.»

Після весілля Грю і Люсі тепер разом полюють на лиходіїв і садять їх за ґрати, але раптом під час чергової місії вони терплять фіаско, і тут же опиняються без роботи (так, непроста у них організація, один промах – і йди шукати нову роботу). У настільки підходящий час Грю дізнається, що у нього є брат-близнюк (дуже несподіваний сюжетний поворот), відправляється до нього погостювати з усією родиною (адже скоро маляток буде нічим годувати, а у брата є замок і грошей стільки, що свині не клюють). Спершу Грю заздрить своїй нелисій і багатій копії, але незабаром розуміє, що з допомогою Дрю може повернути свою роботу. Ось тільки нікому про свої плани він не повідомляє, навіть Люсі, тому під кінець очікуйте сімейні розбірки.

Головним антагоністом «Нікчечного я 3» виступає Бальтазар Бретт. В дитинстві він був популярним дитиною-актором, що грав підступного лиходія у відомому серіалі, але як тільки він подорослішав, то виявився нікому не потрібним. Серіал закрили, і це серйозно завдало шкоди дитячій психіці Бретта, і тепер він виношує план помсти Голлівуду. На озброєнні у нього не тільки вуса, як у Павла Зіброва, але і рожева жуйка, що роздувається до гігантських розмірів, найнебезпечніша йо-йо, здатне різати метал, як масло, і ціла армія роботів... Спершу він претендує на звання кращого лиходія франшизи, але швидко скочується до божевільного шизофреніка, одержимого своїм дитячим шоу. Не суперлиходій, а несмішна пародія. І якщо дітям сподобається фінальна битва Бретта і Грю, адже там все так масштабно та яскраво, і літають роботи-іграшки, дорослі подивляться на неї і, швидше за все, зададуться питанням: «А що це взагалі таке було?» Але вихід Бретта під хіт Майкла Джексона на початку все-таки був крутий. З цим не посперечаєшся.

Ситуацію то й справа рятують міньйони (посіпаки), без яких мультфільм став би відразу нуднуватим. Тільки на екрані з'являється один або ціла армія цих жовтих істот, мимоволі на обличчі виникає посмішка. Вони тут переживають і бунт, і виступ на талант-шоу, і «Втеча з Шоушенка». Причому весь цей час залишаються такими безмежно милими, що складно уявити, що вони можуть по-справжньому злодіювати. За сім років свого існування вони перетворилися мало не в головних героїв цієї франшизи і її головну принаду для глядачів, але, як показав недавно їх сольник, одних посіпак в кадрі не завжди буває достатньо для хорошого мультфільму. Ось і цей вони лише частково прикрашають своєю присутністю.

В режисерському кріслі «Нікчемного я 3» повертаються творець двох попередніх пригод Грю П'єр Коффін і його колега по спін-оффу «Посіпаки» Кайл Балда, так що особливих змін від історії очікувати не варто. Мультфільм продовжує з перемінним успіхом експлуатувати зворушливість своїх персонажів, які, крім Люсі, що стала тепер матір'ю трьох дівчаток, нікуди не рухаються. Час ніби завмер в світі Грю, його доньки так і застрягли в тому віці, в якому ми з ними познайомилися багато років тому (прямо як в «Сімпсонах»), тому виникає відчуття, що всі вони просто ходять колом у своєму вигаданому світі. Навіть у диснеївських казках люди й тварини ростуть і дорослішають (іноді це відбувається на протязі одного і того ж мультфільму).

Нещодавно на екрани вийшла третя частина іншої анімаційної франшизи – «Тачки 3», і вона виявилася набагато кращою за сіквел, але з «Нікчемним я 3» ситуація інакша. Перший мультфільм був шикарний від початку і до кінця, другий був слабшим, але не втрачав своєї чарівності, а після перегляду третього починаєш сумніватися в тому, чи варто продовжувати. Грю зі своїм сімейством і посіпаки – відмінні персонажі, але з кожним разом їх відправляють у все більш безглузді пригоди. І якщо в першому «Нікчемному я» була добротна і зворушлива сімейна драма про вічні цінності, то в цьому мультфільмі, коли Грю відкритим текстом послав свого новознайденого брата після його першої і не особливо вдалої місії, головний герой знатно впав в моїх очах. Це було жорстоко, і того дурника Дрю було навіть шкода. Крім того, у перших частинах Грю можна було сміливо записати в отці року, а тут звання кращого батька заслужено дістається бойовій Люсі, яка порве будь-кого за своїх дітей.

Якщо ви є шанувальником цієї франшизи, то не чекайте від «Нікчемного я 3» багато чого. Це такий собі одноразовий мультфільм, який можна подивитися зі своїми дітьми в кінотеатрі, щоб знову побачити на великому екрані і в 3D дивакуватих посіпак, але не більше того. Тільки будьте обережні, якщо вашим дітям він все-таки сподобається, вам потім його ще не раз доведеться переглядати.

Відправившись в свою третю пригоду з доньками, дружиною та своїм братом-близнюком, Грю покаже, що як зло, так і геройство – це справа сімейна.