Рецензії, в яких згадується Октавія Спенсер

З дивовижних казок британського письменника Роальда Даля завжди виходять дуже видовищні та повчальні фентезійні фільми для всієї родини, як «Матільда», «Чарлі і шоколадна фабрика» та «Великий і добрий велетень», але особливе місце в серцях читачів займає його казка під назвою «Відьми», яка була екранізована в 1990 році. А через три десятиліття свою екранізацію цієї історії про підступних відьом вирішив зняти видатний голлівудський кінематографіст Роберт Земекіс, якому допомогли зі сценарієм та продюсуванням не менш відомі Гільєрмо дель Торо і Альфонсо Куарон. Чи вдалося їм створити нову класику для сучасного покоління?

У Вікторіанській Англії не було відомішого лікаря за доктора Джона Дулітла. Він умів чудово знаходити спільну мову з будь-якими пацієнтами, і не важливо, ходять вони на двох ногах, на чотирьох чи взагалі пурхають з квітки на квітку. Разом зі своєю дружиною вони лікували всіх, хто стукав у двері їхнього особняка, але коли її не стало, Дулітл став справжнім відлюдником і сховався від людей за високим парканом. Минуло сім років, і раптом в його двері стукають юні хлопець і дівчина, яким потрібна його допомога. І Джону Дулітлу не залишається нічого іншого, як покинути межі своєї обителі і відправитися в незабутню пригоду в далекі краї...

В Америці (та й у багатьох інших країнах нашого грішного світу) старшокласники рано чи пізно стикаються з однією непростою проблемою: як дістати на свою вечірку алкоголь, якщо немає повнолітнього брата чи сестри, які можуть у цьому допомогти. І в новому горор-трилері «Ма» група неповнолітніх друзів знаходить наступний вихід із даної ситуації – вони підстерігають під магазином дорослу людину і просять його або її купити їм цілий ящик випивки. Мало хто погодиться купити алкоголь дітям, які, до того ж, перебувають за кермом, але мила на перший погляд Сью Енн вирішує допомогти компанії. Ось тільки її мотивом є аж ніяк не приємні спогади про свої шкільні вечірки...

Жила-була одна принцеса, що не могла говорити. Її дні були схожі один на інший, у неї було мало друзів, чоловіки не звертали на неї уваги, але принцеса вміла радіти дрібницям і не нарікала на своє життя. Як раптом у лабораторію, де вона працює, привезли незвичайну істоту, яке покрите лускою і вміє дихати під водою. І поки США і СРСР намагалися витягти з нього вигоду, щоб випередити один одного в космічній гонці, принцеса викрала серце амфібії і вирішила, що жодна з могутніх країн не завадить їй врятувати коханого.

Після своїх експериментів з науковою фантастикою, серіалами і анімацією, чим Гільєрмо дель Торо займався останнє десятиліття, мексиканський кінематографіст і творець «Хелбоя» і «Лабіринту Фавна» знову нагадав глядачам по всьому світу, за що ми любимо його неповторну уяву. Він створив приголомшливу фентезійну мелодраму «Форма води», яка вражає як своєю візуальною складовою, так і самою історією.