Біографія Кевіна Костнера

Біографія Кевіна Костнера

Кевін Майкл Костнер народився в Лінвуді, штат Каліфорнія. Він став третьою дитиною в родині Вільяма й Шарон Костнер. Мати Кевіна працювала в Державному Департаменті Здравоохорони, а батько – на підприємстві житлово-комунального обслуговування, а також суддею в бейсбольній лізі.

Дитинство Кевіна пройшло в робочому містечку Комптон, і навіть незважаючи на те, що родина його була не дуже забезпеченою, дитинство його було безхмарним. Сімейство Костнеров було дуже дружним й у ньому панувала любов – як згадує старший брат Кевіна «батько завжди знаходив час пограти з нами в м'яч, і навіть повертаючись додому вимотаним після 10 годинного робочого дня він завжди приділяв нам увагу». Батьки взагалі намагалися створити для дітей оптимальну атмосферу для їхнього розвитку – батько водив їх на риболовлю й на полювання, матір записала Кевіна в шкільних хор, у надії на те, що дитина буде більше спілкуватися з однолітками – через постійні переїзди й зміни шкіл йому важко було знаходити нових друзів.

Будучи дитиною Кевін грав у Малій Бейсбольній Лізі, мріючи про те, щоб стати професійним гравцем у бейсбол.

Закінчивши школу, Костнер вступив у Каліфорнійський Державний Универститет у Фулертоні на відділення маркетингу й фінансів, де ще будучи на першому курсі приєднався до університетської театральної студії й незабаром зрозумів, що «підсів» на театральні постановки.

Закінчивши з відмінністю університет, Кевін незабаром женився на подружці дитинства – Синді Сильві. Однак він розумів, що обрана їм професія – далеко не те, про що він мріяв. Він хотів стати актором, але не міг підвести батька, що сподівався, що його сини будуть мати нормальну роботу, стабільний заробіток і світле майбутнє.

Уже на другий тиждень роботи в сфері маркетингу, що він на той час уже встиг зненавидіти всією душею, він вирішив круто змінити плин свого життя. Але для цього йому потрібний був якийсь поштовх, і йому повезло – вони із дружиною вирішили відправитися в запізнілий медяний місяць у Мексику. На шляху назад у Штати вони довідалися, що в одному з ними в літаку летить Ричард Бертон. На той час Костнер із дружиною вже багато разів обговорювали можливості й перспективи вибору акторської кар'єри й Бертон, будучи актором зі стажем, здався їм підходящою людиною, до якого можна було б звернутися за порадою. Костнер згадує: «Ричард подорожував першим класом й я набрався сміливості й пішов туди, щоб поговорити з ним. Я запитав його про підводні камені акторського ремесла й про те, наскільки складно зберегти своє Я, вибравши зоряну кар'єру». Поговоривши з Бертоном, Кевін остаточно зробив свій вибір і через тиждень кинув свою роботу й перебрався в Голлівуд у пошуках щастя.

Початковий відрізок його шляху в шоубізнес мало чим відрізнявся від аналогічних періодів у житті більшості голлівудських зірок. Щоб оплачувати своє житло й акторські курси, Кевін підробляв на різних місцях, був водієм вантажівки, туристичним гідом, працював на рибальському судні й ін. А по вечорах брав уроки акторської майстерності.

Коли в кишені в Кевіна залишалися останні 20 доларів, його вчитель, щоб допомогти парубкові, запропонував йому роль у невеликий малобюджетной «софт-порно» картині "Sizzle Beach". Пізніше Костнер, звичайно, жалував про те, що погодився на цю авантюру, особливо коли фільм був випущений на великий екран в 1986 році. Після цього невдалого експерименту актор вирішив самостійно зайнятися пошуком ролей, пішовши досить стандартним шляхом – спочатку почав грати в театрі, потім став відвідувати численні прослуховування й кастинги, де й був, в остаточному підсумку замічений. Однак продюсери не відразу знайшли гідне застосування Костнеру – у своїх перших стрічках він був то простим статистом, а то й зовсім був «голосом за кадром».

Однак, видимо, цього було досить, щоб Кевіна помітив режисер Лоуренс Касдан і запросив у свою стрічку "The Big Chill", що розповідає історію друзів, що згуртувалися після того, як один з них зробив самогубство. Але й тут Костнеру не дуже те повезло і йому дісталася роль самогубця, причому в кінцевому варіанті фільму він з'являється тільки в перших кадрах у вигляді трупа, а інші сцени з його участю (в «спогадах» героїв) були вирізані при монтажі. Про Костнера вже почали ходити злі жарти, однак Лоуренс Касдан, усвідомлюючи, що зробив з талановитим актором не дуже добре, дав йому одну з головних ролей у фільмі «Сільверадо». І навіть незважаючи на те, що у фільмі були такі зірки, як Кевін Кляйн і Денні Гловер, Костнер придбав своїх перших фанатів.

Протягом наступних двох років Костнер відмовився від декількох ролей, тому що хотів зіграти персонажа, образ якого зміг би втілити на екрані щонайкраще. Цим персонажем став його герой Eliot Ness у фільмі «Недоторканні», режисером якого був Брайан Де Пальма. Картина користувалася великою популярністю, причиною чому, багато в чому, був чудовий акторський склад – фільм зібрав таких зірок, як Роберт Де Ніро, Шон Коннері, Енді Гарсіа й, звичайно, сам Кевін Костнер.

В 1988 році вийшов ще один фільм, що користувався успіхом у глядачів з Костнером – «Виходу немає». На той час ім'я актора вже почало асоціюватися в голлівудських продюсерів з великими касовими зборами, а в глядачів – із сексуальною зовнішністю й відмінною грою. Цей успіх закріпила випущена на екрани в 1989 році стрічка «Дархемські бики», де Кевін виступив у ролі бейсбольного гравця, почавши тим самим серію фільмів, так чи інакше зв'язаних зі спортом. Його наступна стрічка "Field of Dreams" також була пов'язана з бейсболом – у ній він виступив у ролі фермера, що чув таємничі голоси, що віддають йому команди, виконуючи які він вибудовує в себе на полях площадку для бейсболу, на якій потім починають з'являються примари старої бейсбольної команди...

Ставши до кінця 80-х років одним із найуспішніших голлівудських акторів, Костнер вирішив не зупинятися на досягнутому – йому схотілося самому знімати й продюсувать фільми... Він створив свою кінокомпанію – "Tig Productions" і маючи в розпорядженні щодо невеликої (по нинішніх мірках) бюджет в 18 мільйонів доларів приступився до зйомок епічної картини-вестерна, присвяченої відносинам індіанців і білих – «Танці з вовками»... Сам Кевін зіграв у цьому фільмі головну роль – пораненого офіцера американської армії, якому дали притулок у себе одне з індійських племен.

Ще до виходу цієї стрічки всі критики й кінопродюсери були настроєні абсолютно скептично й були впевнені, що фільм стане найбільшим провалом у кар'єрі Костнера – ще б, епос тривав більше трьох годин, а половина діалогів у ньому була на індійському діалекті, з англійськими субтитрами…

Але прогнозам скептиків не призначено було збутися – незважаючи на всі свої недоліки, фільм зібрав величезну касу, був визнаний американською киноакадемією кращою картиною року, а Костнер був визнаний гідним двох «Оскарів» – як режисер і продюсер – не вважаючи номінації за кращу роль. Безсумнівно, це був пік кінокар’єри актора.

В 1991 році Кевін виконав головну роль у картині "JFK", знятою Олівером Стоуном, і присвяченою розслідуванню подій, приведших до вбивства Джона Фітцджеральда Кеннеді. Незважаючи на теплий прийом у критиків, картина не користувалася великою любов'ю рядових глядачів.

Наступна його стрічка, що вийшла в тому ж році – «Робін Гуд – принц злодіїв», була оцінена публікою досить середньо – набагато більшою популярністю користувалася пісня Брайана Адамса "Please Forgive Me", написана їм спеціально для «Робін Гуда».

Повернути втрачені позиції Костнеру допоміг спродюсированный їм же «Охоронець», де в якості його партнерки виступила Уітні Х'юстон – фільм став касовим хітом року, а саундтрек і заголовна пісня "And I will always love you" надовго посіли перші місця музичних чартів і став самим продаваним саундтреком в історії кіно (пізніше цей титул у нього відібрала Селін Діон і саундтрек «Титаніка»).

На жаль, далі кар'єра й особисте життя Костенра складалася далеко не самим вдалим чином – в 1994 році він розвівся із Синді Сильвой – на той час вони прожили разом цілих 16 років і ростили сина й двох дочок. А його стрічки, що вийшли в той же час – «Війна» й «Уайатт Ерп» пройшли практично непоміченими... Однак найгірше було ще попереду.

Кевін знову вирішив звернутися до режисури й продюсуваня... Цього разу, на жаль, абсолютно невдало... «Водний Світ», що розповідає про життя на землі глобального потепління, мав величезний бюджет (один із найбільших на той момент за всю історію кіно – близько 180 млн), але, навіть незважаючи на це, фільм із тріском провалився в прокаті, принесши його творцям одні лише збитки. Репутації Костнера була нанесена серйозна втрата…

Спроба актора повернутися до образа спортсмена-мачо (у цьому випадку гравця в гольф) у стрічці «Бляшаний кубок», незважаючи на середні відгуки глядачів, взагалі ж, дала йому надії на відродження колишньої слави, однак його наступні роботи, схоже поставили на цьому хрест.

Кевін знову вирішив зайнятися продюсуванням і режисурою, знявши ще одну апокаліптичну стрічку – «Листоноша», по якості сценарію недалеко збіглу від провального «Водного Світу». Однак і ця поразка не змусила Костнера припинити свої спроби, хоч й остудило його запал – наступна стрічка з його участю побачила світло тільки лише через два роки. Ще одна стрічка на тему бейсболу «Заради любові до гри» і цього разу виправдала надії актора, а картина «Послання в пляшці», що вийшла в тому ж році закріпила цей, нехай скромний, але успіх.

стрічка, Що Вийшла в 2000 році, «13 днів», що розповідає про так називану «кубинську кризу» 1963 року, коли СРСР і США протягом двох тижнів перебували на грані війни й миру, не мала великого успіху у глядачів, однак на її адресу було сказано багато хвалебних фраз критиками, що оцінили ту старанність, з якою творці фільму підійшли до відтворення цієї історії.

В 2001 році вийшла ще одна не дуже вдала картина за участю Костнера – «3000 миль до Грейсленда», де Кевін, разом з Куртом Расселом, грає злочинців, що вирішили пограбувати казино в Лас-Вегасі під час минаючого там зльоту двійників Елвіса Преслі, облачившись при цьому в образ короля рок-н-ролу.

Очевидно, що в цей час Костнер перебуває далеко не на піку своєї кар'єри, однак його завзяті спроби повернути собі колишню популярність заслуговують усіляких похвал – можливо, коли-небудь, йому це й вдасться...

Родина Кевіна Костнера

Батько

Білл Костнер –

Мати

Шерон Костнер –

Брат

Марк Дуглас Костнер – народився і помер у 1953; прожив близько шести годин

Брат

Деніел Крейг Костнер – народився в 1950; будував казино Midnight Star в Дедвуде, Південна Дакота, яким володіє його брат

Дочка

Лілі Костнер – народилася 4 серпня 1986; мати - Сінді Сілва; дебютувала в "The Baby-Sitters Club" (1995)

Дочка

Енні Костнер – народилася 15 квітня 1985; мати - Сінді Сілва; дебютувала в "The Baby-Sitters Club" (1995)

Син

Кейден Уайатт Костнер – народився 7 травня 2007; мати - Крістін Баумгартнер

Син

Хейес Логан Костнер – народився 12 лютого 2009; мати - Крістін Баумгартнер

Син

Джо Костнер – народився 13 січня 1988; мати - Сінді Сілва

Син

Ліам Руні – народився в 1996; мати - Бріджит Руні

Дружина

Крістін Баумгартнер – почали зустрічатися в 1999; незабаром розійшлися до заручин в червні 2003; одружилися 25 вересня 2004 на ранчо Костнера в Аспені, штат Колорадо

Дружина

Сінді Сілва – познайомилися в 1975, коли відвідували університет штату Каліфорнія, Фуллертон; Були одружені в 1978-1994

Відносини Кевіна Костнера

Бріджит Руні

недовго була з Костнером в 1995-1996; мати сина Костнера Ліама