Біографія Крістіни Річчі

Біографія Крістіни Річчі

Христина Річчі народилася 12 лютого 1980 року в прибережному каліфорнійському містечку Санта-Моніка. Батько цієї дивовижної дівчинки, американець італійського походження Ральф Річчі, у своєму житті поміняв багато професій. Він працював і тренером, і адвокатом, і навіть психологом. Правда, незабаром батьки Христини розлучилися. Зараз її батько працює у в'язниці в Північній Каліфорнії, допомагає алкоголікам і наркоманам. А мати займається справами дочки.

У свій час мати Христини Сара Річчі була досить відомою моделлю й зробила непогану кар'єру, але, можливо, на жаль, а можливо, на щастя, її дочка зовсім не була схожа на неї й тому не могла навіть сподіватися на подібну славу. Але, проте, її незвичайна зовнішність, вдало замічена в юному віці одним з кінокритиків, що продвинули її на великий екран, визначила її подальшу долю, зробивши це неслухняне дівчисько неймовірно популярною акторкою...

Але зйомки ще тільки попереду, а поки Христина ходить у звичайну середню школу «Гленфілд» у Монтеклері, штат Нью-Джерсі, куди переїхало сімейство Річчі. Там їй як новенькій й приїжджій з іншого штату доводиться відвойовувати своє місце під сонцем. А робила вона це досить оригінальним способом. Річчі не чекала, поки до неї хто-небудь причепиться, і першою починала задирати місцевих хуліганів, усіляко їх дражнячи й виводячи із себе.

В 8 років, виступаючи на одному зі шкільних різдвяних спектаклів, вона привернула увагу одного з місцевих театральних критиків, що радить батькам подумати про акторську кар'єру для дочки. У підсумку Христина починає зніматися в рекламних роликах. В 1990 році здатну й фотогенічну дівчинку помічає режисер Ричард Бенджамін, що і запрошує її на одну з головних ролей у картину «Русалки». У фільмі мати й сестру Річчі грали тоді вже знаменита Шер й юна Вайнона Райдер. Але для Христини надалі виявиться не так важливий її перший екранний досвід, як дружба, що раптово виникла між навченою досвідом Шер і маленькою Крісті. Цей народжений на зйомках дружній союз протриває ще багато років і чимало допоможе Річчі в її подальшому житті. На зйомках «Русалок» Христина також уперше зіштовхнеться з тодішнім бойфрендом Вайнони – Джонні Деппом, з яким у своїй акторській долі Річчі перетнеться ще не раз.

Після виходу в 1991 році «чорної» комедії «Сімейка Аддамс» глядачам із всієї цієї моторошної сімейки найбільше запам'яталася саме героїня Христини. Особливо – її коси й похмурий погляд, що рятував від усякого бажання запросити це юне створення пограти у звичайну дитячу гру. Дівчинці по імені Уензді більше підходила компанія павуків. Коли знімалася «Сімейка Аддамс», Христині було 11 років, і вона не була схожа на звичних кіношних дівчинок-лялечок. Тому її й запросили на цю роль. І ще тому, що в неї вже був деякий досвід. Зокрема, у зйомках у рекламі й усе в тих же «Русалках».

Після приголомшуючого успіху «Сімейки...» іде абсолютно провальний фільм «Цвинтарний клуб», але потім удача знову повертається до місс Річчі обличчям. Вона так сподобалася в ролі Уензді творцям фільму й аматорам кіно, що у сиквеле «Цінності сімейки Аддамс», що вийшов у 1993році її роль була розширена: Христина грає вже дорослішу, але все таку ж похмуру особу. У цій картині вона перемістилася вже із другого плану на перший. Двома роками пізніше вона перетворилася в сором’язливу, милу подружку чарівної хлопчика-примари в «Каспері». Критики фільм лаяли, але це не перешкодило йому стати касовим хітом літа 1995 року. У тому ж році Річчі одержує премію Національної асоціації власників кінотеатрів і премію «Зірка завтрашнього дня» за прекрасне виконання ролей у фільмах, що зібрали більше 100 мільйонів доларів, серед яких «Сімейка Аддамс» й «Каспер».

Все, здавалися б, добре: постійні зйомки, вигідні контракти. Але... Річчі дорослішає, стає усе похмуріше й цинічніше, депресії її здобувають уже хворобливий характер. Все це відбивається й на її акторських роботах. Яку би роль не виконувала Христина, усюди вона привносила відтінок приреченості. Навіть в, здавалося б, світлому й добром «Зараз і тоді» її героїня Роберта тільки й робить, що грає зі смертю: їй це просто подобається.

Значно змінилася Річчі, знімаючись у картині «Крижана буря», першому своєму фільмі категорії R, на які не допускаються глядачі до 17 років. Там вона зіграла дівчинку-підлітка Уенді Вуд, захоплену першими сексуальними досвідами, у яких піддослідними кроликами вона робить сусідських хлопчиськ. Із цього моменту юна акторка виконує усе більше й більше зрілі ролі. Такі, наприклад, два фільми кінця 90-х з її участю – «Баффало-66» й «Протилежна стать», дуже різні, але схожі в одному: у них надміру використається її зовнішність у незвичайному відображенні юної й наївної спокусниці.

В 1999 році виходить картина «Сонна лощина», де головні ролі зіграли Христина й Джонні Депп. Це екранізація класичного роману Вашингтона Ірвінга «Легенда сплячої порожнечі». Події у фільмі відбуваються в Нью-Йорку в 18 столітті, і вони леденять душу. Зроблено серію таємничих, жорстоких убивств. Поліція виявляє на міських вулицях обезголовлених мерців. Розкриттям убивств займеться головний герой картини Ічабод Крейн. Його наречену Катрін і грає Христина.

Річчі також брала участь у написанні сценарію до фільму «Нації Прозака» і мріє зняти свій власний фільм. Вона навіть придумала назву – «Притулок». З найбільш вартих згадування останніх фільмів Христини можна назвати торішній лауреат премії «Оскар» за головну жіночу роль фільм «Монстр». «Оскар», правда одержала не сама Річчі, а її партнерка Шарліз Терон, але це не залишило прекрасну акторську роботу Христини без уваги, так що цей трилер став успішним не без її допомоги. Зараз завершується робота над черговим жахливчиком легендарного Уеса Крейвена за назвою «Прокляті», у якому вона виконає головну роль разом з партнеркою Шеннон Елізабет.

Христина Річчі вважає, що саме наші колеги, друзі, рідні й кохані роблять нас тими, хто ми є. Особливо – кохані. Їх у Христини Річчі було небагато. От уже кілька років вона зустрічається з 27-літнім Меттью Фроменом. Коли Христина познайомилася з Меттью, він був зайнятий тим, що прикрашав двері. Зараз він актор. Христина говорить, що вона часто судить людей по тому, як вони ставляться до Меттью. Якщо вони ігнорують його через те, що він не знаменитий, вона ігнорує їх.

У Христини мінлива, спонтанна натура. При цьому від неї віє космічним спокоєм. Раніше акторка розмовляла з журналістами сміливими афоризмами, кожний з яких можна було розміщати на першій смузі. Потім вона зрозуміла: щоб бути цікавою, не обов'язково говорити екстравагантні речі. Тепер вона змінилася. Христина вважає, що в її віці можна бути над міру цинічною, а в роботі – не можна, тому останнім часом не дає занадто вже інтерв'ю, що шокують. Більше того, і виглядає зараз Христина набагато скромніше. А скільки було розмов про пишність її форм після виходу фільмів «Протилежність сексу» й «Баффало-66»! Її це жахливо засмутило. У підсумку їй довелося лікуватися від анорексії. Тепер усе в минулому. З новим усвідомленням життя вона перегортає й нову сторінку у своїй кар'єрі, що тепер буде вже не таким сумбуром, як раніше, а добре продуманою стратегією.