Невиправна оптимістка Лу Кларк
Ох, скільки виходить на екрани різних мелодрам кожного року, і левова частка представників цього жанру залишає після себе відчуття обману, фальші, нещирості і притягнутого за вуха хепі-енду, якому і хочеш вірити, а все одно не виходить. Екранізацію роману Джоджо Мойес «До зустрічі з тобою» нам намагалися піднести як нестандартну мелодраму, яка не залишить по собі неприємне розчарування, а навіть промотивує жити повним життям, так якою ж вона в результаті вийшла?
Для театрального режисера Теї Шеррок екранізація «До зустрічі з тобою» стала повнометражним художнім кінодебютом, і після робіт Вільяма Шекспіра знімати сучасну мелодраму здається дуже ризикованим кроком, але в даному випадку режисер дійсно зуміла розгледіти щось особливе в цій історії і показати її глядачеві з непідробним запалом, незважаючи на трагедію, яка стає причиною знайомства головних героїв.
Молода і гарна болтушка Лу Кларк, яка завжди працює з усією душею, віддаючи оточуючим в сто разів більше, ніж отримує сама, раптово опиняється без роботи і відправляється шукати нове місце зайнятості в своєму невеликому і спокійному містечку. І тут вона приходить на співбесіду в сім'ю, чий ще молодий син виявився практично повністю паралізованим. Але в її обов'язки не входить його купання або одягання, життєрадісній Лу просто потрібно стати другом для цього втратившого віру і любов до життя хлопця, що, враховуючи його «дружелюбність», аж ніяк не просто. Але вбравшись в своє найпомітніше і чудне вбрання, вона здатна підняти настрій, здається, навіть такій давно страждаючій від безвиході людині, як Вілл Трейнор.
Після декількох сезонів «Гри престолів», де Емілія Кларк грає одну з основних претенденток на головний трон, здатну спопеляти своїх ворогів не тільки з допомогою драконів, а й одним лише поглядом, серце життєрадісної актриси потребувало змін. І ось, нарешті, вона знайшла таку героїню, з якою їй захотілося злитися, і показати себе з нового боку. Сказати, що вона неймовірна в образі Лу – це нічого не сказати. Якщо ви ще не закохані в неї після «Гри престолів», то тут міс Кларк точно викраде ваше серце.
Яких тільки героїв-коханців вже не доводилося грати Сему Клафліну: і симпатичних юнаків, закоханих в русалок, і принців, і переможців Голодних ігор, і звичайних героїв мелодрам... Але щось є в його Віллі Трейнорі, цьому колись впевненому в собі багачі, одна аварія у якого відібрала практично все – дівчину, життя, повне пригод, амбіції і мрії про велике майбутнє. Тепер він змушений існувати за рахунок своїх батьків, і лише у снах знову може бігати, ловити хвилю на дошці для серфінгу або стрибати з парашутом. Але як би він ні намагався протистояти чарам Лу Кларк, це марно.
Мало того, що головних героїв тут втілили зірки двох франшиз «Гра престолів» і «Голодні ігри», так і на другопланові ролі творці вирішили взяти Метью Льюїса з «Гаррі Поттера», Дженну Коулман з «Доктора Хто», Чарльза Денсу з тієї ж «Гри престолів» і навіть Брендана Койла з «Абатства Даунтон». І навздогін тут грає 2-кратна номінантка на «Оскар» Джанет МакТір, яку кожен повинен побачити в «Таємничому Альберті Ноббсі». Це не каст, а просто свято для шанувальників британського кіно і телесеріалів!
Промо-кампанія кінокартини проходила під гаслом «Живи сміливо», і в ній дійсно присутній оптимістичний, незважаючи ні на що дух, який заражає авантюризмом і нагадує, що кожен день, відведений нам, варто проживати так, ніби він буде останнім, не відкладаючи нічого на потім. Це вигідно і виділяє «До зустрічі з тобою» з низки однакових мелодрам, де герої в основному страждають від своєї дурості і самі вигадують собі проблеми, замість того, щоб насолоджуватися тим, що у них вже є. Лу і Вїлл чудово розуміють, наскільки їх роман швидкоплинний, тому намагаються взяти від нього все, нехай навіть це стане для хлопця останньою пригодою в його житті.
І нехай фінал все-таки є вичавлюванням сліз, але він все одно виглядає набагато більш справжнім і щирим, ніж фінали більшості мелодрам. Зрештою, не тільки ж над «Щоденником пам'яті» проливати сльози.
Поганий настрій? Невиправна оптимістка Лу Кларк вмить його вам поліпшить. Головне, не бійтеся жити сміливо!
P. S. Мотив тієї самої малахольної пісеньки про п'ятьох блох, яку тут співає Лу, досі грає в голові, примушуючи посміхатися.
