Рецензія на фільм «Швидка»
Невдале пограбування за Майклом Беєм
Вирішивши після п'яти фільмів про нескінченну війну автоботів та десептиконів залишити франшизу «Трансформери» у спокої, знаменитий голлівудський режисер aka майстер вибухів Майкл Бей відправився знімати скромніше кіно про злочинців. Спочатку він зібрав команду найманців під проводом Раяна Рейнольдса в екшені «Шестеро поза законом», а через пару років вирішив зняти фільм про пограбування банку «Швидка», який по суті є однією затяжною погонею вулицями Лос-Анджелеса, що триває майже 2 години, у ході якої два брати-злочинці намагаються вирішити свої сімейні проблеми (адже звичайний похід до психолога був би не таким видовищним).
Кримінальний екшен-трилер «Швидка» слідує за двома братами Віллом та Денні Шарпами, чий батько, м'яко кажучи, був ще тим покидьком-злочинцем, залишивши синам травми на все життя. Віллу вдалося вирватися з-під його впливу і стати морпіхом, а ось Денні пішов стопами тата, ставши бандитом. Вони давно не спілкувалися, але дружині Вілла потрібна дорога операція, яка може врятувати їй життя, тому Вілл вирішує звернутися до брата по допомогу. І вже за кілька хвилин підписується на пограбування банку разом із дружками Денні (на яких варто кинути лише один погляд, аби зрозуміти, що успіху їм не бачити). Пограбування, зрозуміло, дуже швидко йде не за планом (якщо у них взагалі був якийсь план), і, підстреливши поліцейського, Вілл та Денні викрадають машину швидкої допомоги разом із тим самим бідним копом та жінкою-парамедиком Кем, яка приїхала його рятувати. І поки брати-злочинці намагаються втекти від погоні, парамедикиня відважно бореться за життя пораненого (так, Кем — це найкращий персонаж «Швидкої», ви мене нізащо не переконаєте у протилежному).
Ролі Вілла та Денні виконують зірка «Аквамена» Яхья Абдул-Матін II та зірка блокбастера «Людина-павук: Вдалині від дому» Джейк Джилленхол, і з них міг би вийти хороший дует, якби не той факт, що Джилленхол постійно переграє, причому так сильно, ніби його персонаж весь фільм закидається наркотиками, тому виглядає таким смиканим і неадекватним. І це дуже дивно, адже Джилленхол неодноразово доводив у кіно, що чудово вміє грати антагоністів, не перетворюючи їх при цьому на психованих клоунів. Та і його брат у втіленні Абдул-Матіна II викликає щонайменше змішані почуття. Його весь фільм намагаються виставити хорошим, хоча це саме він підстрелив поліцейського і не особливо прагнув зупинити свого брата протягом усього фільму, хоча напевно міг би це зробити, враховуючи його військову підготовку та службу у гарячих точках. Але Вілл тільки у фіналі згадав, де в нього знаходиться совість і вчинив правильно. Правда, вже після того як вони з братом стали причиною смерті купи поліцейських (і напевно цивільних), які опинилися на шляху їхньої швидкої під час шаленої погоні.
А тепер трохи про мого улюбленого персонажа «Швидкої», без якого даний фільм був би абсолютно дурним і безглуздим бойовиком з вибухами і тачками, що перевертаються (привіт «Форсажу»). Ейса Гонсалес просто чудово зіграла парамедикиню Кем, яка має свою сюжетну лінію, що — на відміну від сюжетної лінії братів Шарп — викликає відгук у серці глядачів. Вона — справжня героїня цієї історії, яка, незважаючи на страх за своє життя, сміливо намагається врятувати кожного, кому потрібна її допомога. І та сцена в кінці, коли вона приходить до лікарні, щоб відвідати ту дівчинку, яку вона врятувала на початку «Швидкої», має всі шанси змусити вас пустити сльозу.
Під час перегляду цього екшену неодноразово приходить думка, ніби Бей вирішив екранізувати комп'ютерні ігри Need For Speed і GTA, оскільки ця нескінченна погоня в «Швидкій» дуже вже нагадує те, як зазвичай тікаєш від копів у цих іграх — навіть поліцейські машини в кадрі перевертаються так само. Але насправді Бей скопіював не так згадані вище відеоігри, як данський фільм 2005 року під назвою «Швидка допомога», де два брати грабують банк, а потім беруть у заручники жінку-парамедика в машині швидкої допомоги. І це дуже розчаровує. Сумно, що Голлівуд продовжує «красти» ідеї з європейського кіно, додавати туди більше вибухів і видавати їх за свої. Я майже повірила, що Бей вигадав щось оригінальне, як у минулі часи… Але його «Швидка» виявилася просто черговим рімейком європейського фільму з роздутим бюджетом.
Сам сюжет «Швидкої» теж був роздутий до краю, оскільки якщо оригінал іде 1 годину 20 хвилин, то рімейк Бея з купою абсолютно непотрібних персонажів (яких сценарій сам кидає на півдорозі) йде 2 години 15 хвилин, за які не раз виникає відчуття, що грабіжники-невдахи просто кружляють Лос-Анджелесом без будь-якої мети. Просто щоб більше розтягнути хронометраж фільму. Ще одним мінусом даного рімейку є жахлива операторська робота з камерою, яка занадто трясеться, що дуже псує той красивий метод зйомок Бея з насиченими кольорами і сонячними відблисками, який став фішкою режисера ще з перших «Трансформерів» (або навіть з фантастики «Острів»). Тому якщо ви сидітимете в кінотеатрі занадто близько до екрану, за ці дві години вас цілком може захитати (таке собі «занурення у фільм», якщо чесно). Загалом раджу «Швидку» до перегляду лише тим, хто дуже любить фільми Бея і готовий заплющувати очі на дурощі сюжету та персонажів, що відбуваються тут постійно. Іншим краще піти на «Бетмена» режисера Метта Рівза, якщо ви шукаєте видовищний екшен-трилер.
Взагалі досить дивно, що брати Шарп так довго змогли тікати на швидкій від копів. Якби вони спробували провернути таке в Маямі, а не в Лос-Анджелесі, то їх би швидко зупинили знамениті «погані хлопці» Вілл Сміт та Мартін Лоуренс з інших популярних фільмів Майкла Бея. Ось із ними точно не довелося б нудьгувати.
