Рецензія на мультфільм «Віктор_Робот»
Пригоди маленьких механіків у футуристичному світі стім-панку
З 28 травня по 2 червня в кінотеатрах 20-ти міст України пройде Міжнародний кінофестиваль для дітей і підлітків «Чілдрен Кінофест» («Children KinoFest»), який щороку знайомить молоду українську аудиторію як з новітніми європейськими стрічками, так і зі світовою кінокласикою. В цьому році, в зв'язку з пандемією, кінофестиваль також пройде в онлайн-форматі на сайті online.childrenkinofest.com.
Фільмом-відкриттям «Чілдрен Кінофесту 2021» стане український фантастичний мультфільм «Віктор_Робот» режисера Анатолія Лавренішина, нашу рецензію на який читайте нижче. У широкий український прокат мультфільм вийде вже за місяць, 24 червня.
У далекому-далекому майбутньому, коли наше Сонце згасло, а людство в пошуках нового дому вирушило підкорювати простори космосу за межами нашої Сонячної системи, один геніальний інженер-винахідник придумав і побудував штучну зірку та штучну систему планет навколо неї, куди має переселитися людство. Але одного разу ця зірка, яку він назвав Зоряна, перестала світити через внутрішню поломку, а сам винахідник безслідно зник. І тут на його пошуки відправляється його безстрашна онука та її новий друг – несправний, але дуже чарівний робот з добрим серцем на ім'я Віктор.
Коли ми знайомимося з Віктором, то його звати зовсім не Віктор, – ім'ям йому служить довгий серійний номер, який знеособлює його та інших роботів. Адже для людей вони – всього лише механізми для забезпечення роботи зірки, гвинтики у великій системі. Але для самотньої дівчинки Віки, онуки винахідника, яка живе на Зоряны разом зі своїми батьками і не має можливості спілкуватися з іншими дітьми, маленький несправний робот стає справжнім другом. Хоча він і не знає людської мови. Але коли це було перешкодою для щирої дружби? Правильно, ніколи. Ось тільки дівчинка Віка поки не вміє дружити по-справжньому і вирішує використовувати доброго робота... в своїх корисливих інтересах. Так, творці мультфільму не побоялися нагородити головну героїню яскравою негативною рисою характеру, яку їй доведеться подолати протягом її подорожі.
Коли Віка та Віктор відправляються в захоплюючу й небезпечну подорож на нижні рівні зірки Зоряни, талант Віктора лагодити будь-який механізм виявляється дуже до речі, і роботи проголошують Віку своїм новим «Великим збирачем» та рятівницею. Так у самотньої дівчинки, якій дуже не вистачало уваги і схвалення з боку батьків, швидко розвивається комплекс Дейнеріс Таргарієн з «Гри престолів». Тобто нескінченні дифірамби та переконання від інших роботів, що розповідають дівчинці про її унікальність та піднесення над іншими, здорово закручують Віці голову (та й кому б не закрутили), і вона сама починає вірити у своє велике призначення. Хоча насправді її успіх – це заслуга відданого і скромного Віктора.
Таким чином, на прикладі відносин Вікі та Віктора, творці мультфільму, режисер Анатолій Лавренішин та сценаристка Анастасія Лавренішина, висвітлюють в дитячій казці таке непросте поняття, як токсична дружба, і показують юним глядачам, що дружба – це не односторонній процес і ні в якому разі не використання талантів однієї людини (або робота) в своїх корисливих цілях. Дружба – це готовність прийти на допомогу одне одному, особливо, коли друг найбільше вас потребує. Навіть якщо не отримуєш нічого натомість. Хоча це не до кінця правда. Адже в результаті ми все одно отримуємо дуже багато – нашого вірного друга, який також приходить нам на допомогу в скрутну хвилину. І поки головна героїня це не зрозуміє, її перемога не буде повноцінною, а квест – завершеним.
Створюючи світ робота Віктора, творчий дует Лавренішиних надихався такий культовою класикою жанру наукова фантастика, як твори письменника Айзека Азімова, активно використовуючи в сюжеті його ключові закони робототехніки, згідно з якими роботи не можуть завдавати шкоди людям. Разом з цим мультфільм також нагадує нам, що роботи не бувають хорошими чи поганими. Все залежить від того, як ми їх запрограмуємо. І у світлі активного розвитку технологій це нагадування в 21 столітті дуже до речі. Як і нагадування про те, що не варто зловживати технологіями. Всі ці глобальні ідеї Лавренішини вирішили візуально втілити в неповторній анімації, яка нагадує намальовані від руки картинки, що додає свою родзинку цьому світові майбутнього в стилі стім-панк. А ще однією родзинкою «Віктора_Робота» є музичні композиції у виконанні роботів, які заспівали гурт Dakh Daughters, Антон Слєпаков з «Вагоновожатых», Марк Галаневич з «ДахаБраха» та співачка Мар'яна Головко.
Ще хочеться відзначити, що творці «Віктора_Робота» не намагалися виїхати виключно на візуалі наукової фантастики, вклавшись в продуманий сценарій, завдяки якому герої анімації розмовляють на своїй футуристичній мові. Особливо сподобалася цитата головної героїні Віки, коли вона вирушила в обсерваторію: «Обсерваторія – це ж крутіше за цирк. Це квазарнутися можна! У мене під ногами – цілий космос!». Та й взагалі її захоплення від роботи свого дідуся та щире бажання вивчитися і теж стати механіком, щоб створювати приголомшливі механізми, від яких залежить виживання людства, – гідна мотивація персонажа. Хочеться вірити, що діти, подивившись «Віктора_Робота», також надихнуться цією історією й зацікавляться наукою і технікою. Адже від них в майбутньому і буде залежати виживання всього людства.
Цінуйте кожного свого друга. Особливо найменших. Адже коли виживання цілого людства стоїть на кону, саме вони можуть стати несподіваними, але дуже відважними рятівниками, які завжди прийдуть на допомогу.
