Рецензія на фільм «Полювання на Санту»
Найбільш депресивний новорічний фільм усіх часів
Перед Новим роком завжди хочеться подивитися яке-небудь добре й веселе кіно про магію, щоб відволіктися від похмурих новин і знову повірити в диво. Адже в цей час хочеться залишити всі біди минулого року позаду і зустріти наступний рік з надією в серці. Але у «новорічного» фільму «Полювання на Санту» зовсім інші плани на глядача. Він показує, що було б, якби Санту охопила депресія, а один з дуже неслухняних дітей, отримавши від нього шматок вугілля в подарунок, послав в гості до цього живого символу Різдва... кілера.
Цей рік став випробуванням для всього світу, і Кріс Крінгл, він же Санта Клаус, з фільму «Полювання на Санту» не став винятком. Його бізнес переживає найгірші часи, і, щоб протриматися на плаву, Кріс вирішує здати свою фабрику іграшок та своїх ельфів в оренду... американській армії. До того ж, Кріс щодня чує по радіо жахливі новини про підлітків, які підпалюють будинки і влаштовують аварії (оскільки медіа люблять передавати тільки погані новини), а коли розносить їм подарунки, то отримує від тих самих підлітків кулю в правий бік. І це не дивно, оскільки замість добра та іграшок він дарує неслухняним дітям шматок вугілля, роблячи їх ще злішими. При цьому скиглій Санта скаржиться, що «в США Різдво приносить економіці 3 трильйони доларів», тоді як вони з місіс Клаус «не можуть за світло заплатити». Так що перед вами дійсно найсумніший Санта в історії кіно, який абсолютно зневірився і розчарувався у своїй місії та в самому Різдві.
З роллю депресивного Санти блискуче впорався Мел Гібсон, хоча дуже шкода, що його головний герой, який на початку так влучно стріляє з револьвера по банкам з-під газованої води, весь фільм раз у раз ниє. Більш того, він ні слухом, ні духом, що за ним йде кілер, так що «Полювання на Санту» – занадто гучна назва для цієї історії. Їй більше відповідає безпросвітне «Товстун» («Fatman»), як цей фільм і називається в оригіналі. І шкода, що, запросивши на цю роль самого Гібсона, режисери Ешом Нелмс і Йен Нелмс упустили можливість зняти видовищний бойовик з Сантою в головній ролі.
Хто ж замовив Санту кілеру? Ця ідея прийшла в «світлу» голову 12-річного психопата Біллі Вінана (Ченс Герстфілд), який живе у великому будинку зі своєю бабусею, поки його тато працює та відпочиває на Багамах зі своєю новою дівчиною. Тому Біллі зростає самотнім, злим і дуже жорстоким. Цей маленький хлопчик нагадує суміш Артеміса Фаула та Джима Моріарті з серіалу «Шерлок». Зазвичай такі герої до кінця історії викликають співчуття, адже батькові на нього плювати, але в даному випадку у Біллі, здається, немає жодного шансу вирости гарною людиною. Зате є всі шанси вирости таким, як той бездушний кілер, якого він наймає для полювання на Санту.
Роль кілера виконує Волтон Гоггінс, і у цього чоловіка в чорному свої рахунки з Сантою. Гоггінс відмінно зіграв безсердечного вбивцю, який не зупиниться ні перед чим, щоб позбавити світ від похмурого Санти. І, як не дивно, його складно в цьому звинувачувати. У нього було жахливе дитинство, мати гасила об нього на Різдво сигарети, а зайнятий Санта приніс за увесь час йому лише один маленький подарунок. І його було мало, щоб втішити цього бідного хлопчика та зігріти його серце. І хоча Кріс у кінці каже, що це не його вина, важко позбутися думки, що все-таки його. Адже якби він дарував менше вугілля, а більше добрих іграшок, то й діти були б добрішими, навіть з жахливими батьками. І таких кілерів у світі було б менше. А їхнє скромне протистояння на 5 хвилин в кінці фільму – просто насмішка над занадто довгою зав'язкою.
Стрічку «Полювання на Санту» дуже складно порівнювати з іншими різдвяними фільмами, оскільки вона абсолютно на них не схожа (і це не комплімент). Ця історія трохи нагадує кримінальний фільм «Фарго» братів Коенів та перший сезон однойменного серіалу, але все одно в усьому їм програє. Перед переглядом важливо розуміти, що «Полювання на Санту» – кримінальна драма, а не екшен і точно не чорна комедія, як нам обіцяють трейлер і офіційний опис фільму, придумані маркетологами. У вас є всі шанси не додивитися до дуелі Санти та кілера, оскільки ви просто заснете через годину сюжету, що повільно розвивається. І в такому випадку ви нічого не втратите, оскільки фінал такий же нудний, як і увесь фільм.
Цікаво, що в другій половині стрічки депресивний настрій Санти змінюється, оскільки його турботлива дружина Рут (Маріанн Жан-Батист), єдиний промінчик в цій історії, нагадує йому, наскільки все-таки важлива його місія і як вона змінює життя дітей, але, на жаль, на вашому настрої це вже ніяк не відіб'ється. На той час цей фільм встигне заколисати вас своєю пасивністю та відсутністю радості, тому навіть посмішка Санти ніяк на це не вплине. Та й дивитися на те, як Санту розстрілюють на екрані – це не той новорічний настрій, якого всім нам хочеться. Особливо в цьому році.
Якщо чесно, то нікому не хочеться радити до перегляду «Полювання на Санту». Особливо на свята. Цей сумний і депресивний фільм зібрав в собі все те, що не так з нашим світом, і здатний зіпсувати ті залишки настрою, які у вас ще залишилися наприкінці цього пекельного року. Брати Нелмси – далеко не брати Коени і не Квентін Тарантіно, і, на жаль, у них не вийшло зробити з цікавої ідеї крутий новорічний екшен в дусі «Міцного горішка», який би потім захотілося переглядати на Новий рік знову і знову. А якщо ви шукаєте позитивний і веселий фільм про Санту, щоб зарядитися новорічним настроєм, то краще подивіться «Різдвяні хроніки 2». Там і екшену побільше.
Часом у всіх опускаються руки, навіть у Санти. І тоді він перетворюється на буркотливого Мела Гібсона, який намагається зіпсувати всім Різдво в найбільш депресивному новорічному фільмі усіх часів «Полювання на Санту». Так що нехай це кіно залишається в 2020-му році, як його чергова безглузда витівка, про яку не варто й згадувати.
