Рецензія на фільм «Чемпіони»
Про людяність, баскетбол і справжні перемоги

3 липня 2020,  03:35 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

У 2018 році на екрани іспанських кінотеатрів вийшла одна приголомшлива драматична комедія під назвою «Чемпіони», яка розповідала про команду талановитих баскетболістів з особливостями інтелектуального розвитку й моментально підкорила глядачів і кінокритиків своїм серцем і своїми героями. Через два роки вона нарешті дісталася до українських кінотеатрів, які щойно відновили роботу після закриття у зв'язку з коронавірусом. І в цей непростий для усього світу час «Чемпіони» виявилися саме тим позитивним зарядом доброти і взаємопідтримки, який зараз нам усім так сильно потрібен.

Події «Чемпіонів» розвиваються в наш час, тобто пару років тому, і з першої сцени знайомлять глядачів з дуже неприємним, самозакоханим і злим чоловіком на ім'я Марко Монтез. Він є другим тренером відомої баскетбольної команди CB Estudiantes і ніколи не добирає слів ні в спілкуванні з колегами, ні в спілкуванні з рідними. Одного разу він б'є першого тренера, вибуває з команди і, напившись, потрапляє в ДТП за участю поліції, і тоді суддя ставить його перед вибором: 18 місяців у в'язниці чи 90 днів соціальних робіт. Звичайно, Марко вибирає друге і потрапляє в спортивний центр, де грають в баскетбол молоді люди з особливостями інтелектуального розвитку. Він вважає, що це нижче його гідності, але дуже скоро, познайомившись з баскетболістами з команди Los Amigos ближче, його життя змінюється назавжди.

Роль Марко виконує актор Хав'єр Гутьєррес, і в першій частині фільму він дійсно є егоїстичним засранцем, який нещасний сам і робить нещасними оточуючих, але, не дивлячись на свою упередженість і високо задертий ніс, Марко продовжує шукати спільну мову зі своїми новими баскетболістами і, направивши свій тренерський талант в потрібне русло, дійсно допомагає хлопцям і одній бойовій дівчині відчути гру і почати вигравати в змаганнях. А коли він відпускає упередження, відкриває своє серце і робить крок назустріч цим чудовим людям, то знаходить в них справжню сім'ю, яка щиро його любить.

Учасників команди Los Amigos тут втілюють справжні люди з особливостями інтелектуального розвитку, і в деяких випадках вони показують, що є сильнішими, добрішими та більш витривалими, ніж деякі «звичайні спортсмени». Вони намагаються з усіх сил, вкладають всю свою душу в гру, не скаржаться і цінують кожен момент на паркеті. А ще вони надихають тим, що мудро ставляться до різного роду дурників, які нібито вважають себе «нормальними» і кидаються в їхню сторону образами. Оскільки кожен з них знає, що справжні інваліди в нашому світі – це ті люди, які самостверджуються за рахунок інших і мають черстве серце.

В якості натхнення для своєї життєвої і доброї комедії режисер Хав'єр Фессер взяв історію реальної команди баскетболістів Aderes з міста Валенсія, яка 12 разів перемагала на іспанських чемпіонатах, і це лише підтверджує, що ми дуже недооцінюємо людей з особливостями інтелектуального розвитку. Суспільство вважає їх або гіршими за звичайних людей, що само по собі жахливо і несправедливо, чи жаліє їх, що теж не допомагає змінити ситуацію в кращу сторону, але «Чемпіони» вкотре нам нагадують, що не потрібно нікого жаліти, не потрібно ніякої поблажливості, а потрібно стояти поруч з цими людьми, як з рівними, і давати їм шанс, адже вони теж на багато здатні. Навісити ярлики одне на одного ми завжди встигнемо, але за всіма цими ярликами знаходяться звичайні люди, які хочуть одного – мати дім, мати друзів і займатися улюбленою справою.

Так що не дивно, що ця чарівна у всіх сенсах стрічка отримала 11 номінацій на іспанську кінопремію «Гойя» і перемогла в 3 з цих номінацій, включаючи Найкращий фільм, але дуже дивно, що «Оскар» пройшов повз цю приголомшливу ​​команду чемпіонів. Такі фільми нам зараз дуже потрібні, так що обов'язково подивіться комедію Фессера, вона точно змінить ваш світогляд і зробить вас кращими в усіх сенсах.

Тому хто б що не говорив про вас, як би вас не обзивав, ніколи не здавайтеся і не відвертайтеся від своєї мрії. І цінуйте кожен момент цього прекрасного життя так, як раділи наші баскетболісти у фіналі «Чемпіонів». Це справжнє мистецтво, так вміти цінувати життя, і йому потрібно вчитися кожен день.

3683 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: