Рецензія на фільм «Двійник»
Досить і одного Вілла Сміта

9 жовтня 2019,  15:59 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Режисер Енг Лі, на рахунку якого є 2 премії «Оскар», давно є одним з головних візіонерів Голлівуду, що вражають глядача як своїми історіями, так і їхнім візуальним виконанням на великому екрані. У 2012 році він успішно експериментував зі спецефектами у фільмі «Життя Пі» і тепер зважився на новий експеримент в науково-фантастичному бойовику «Двійник», де Вілл Сміт виконує одразу дві головні ролі: 51-річного кілера і його 23-річного клона. Але чи вийшло у нього на цей раз створити революційне кіно?

Початок фільму показує фінальну місію найманого вбивці Генрі Брогена, який багато років працює на уряд США і прибрав чимало терористів. Ось тільки він більше не може спати ночами і дивитися на себе в дзеркало, тому вирішує піти у відставку. Звичайно, ЦРУ не в захваті, і незабаром його начальники оголошують його зрадником і посилають спецзагін, щоб його усунути (так собі пенсійна допомога). Генрі, будучи найкращим у своїй справі, прибирає кілерів і кидається навтьоки, прихопивши з собою агента Денні (Мері Елізабет Вінстед), яку відправили за ним стежити, і давнього друга Барона (Бенедикт Вонг). Вони відправляються у (романтичну) подорож по всьому світу, щоб розкрити очевидну змову і вийти на лиходія Клея Верріса (Клайв Овен), про причетність якого до даної справи вони знали ще на самому початку. Тим часом по їхніх слідах йде молодий клон Генрі, який теж збирається стати найкращим кілером. Енг Лі прекрасно розумів, що за «Двійника» ніякі нагороди Кіноакадемії (і не тільки) йому не світять, але все одно з усіх сил намагався візуально вразити глядача якщо не дивовижним омолодженням Сміта, так мальовничими краєвидами Джорджії, Картахени і Будапешта, хоча сюжетно ці подорожі не завжди доцільні.

Фільм був створений спеціально для шанувальників Сміта і за рахунок цього намагається виїхати майже 2 години. Актор вже грав найбільш влучного найманого вбивцю в світі Дедшота в «Загоні самогубців», так що вміє професійно поводитися зі зброєю різного виду, тому в ролі Генрі Брогена виглядає досить правдоподібно. І хоча Сміт дуже старається в драматичному плані як в образі 51-річного кілера, так і в образі його 23-річного клона, штовхаючи мотивуючі промови і показуючи весь спектр емоцій, ці ролі дуже далекі від кращих ролей в його кар'єрі. Кілька місяців тому Сміт зіграв в «Аладдіні» роль Джині і миттєво зробив її своєю навіть після великої спадщини Робіна Вільямса, повністю вразивши публіку, а в «Двійнику» більше вражають візуальні ефекти.

Сюжетно новий фільм Енга Лі часто намагається закосити під Джейсона Борна, де теж розповідається про секретну програму підготовки суперсолдатів (і Овен грав одного з них), але там без клонування все виглядало набагато логічніше і правдоподібніше, тоді як історія Генрі і Джуніора більше скидається на фентезі, ніж на наукову фантастику. Взагалі якщо задуматися, то можна провести масу паралелей з фільмами про Борна – і те, як головний герой вербує на свою сторону жінку-агента, і епізод погоні по дахах і на байку від другого кілера в Картахені, і винне в усьому ЦРУ, – так що особливою оригінальністю новий фільм Енга Лі не блищить.

Сама тема клонування кращого кілера в світі з метою створити його копію й зовсім не має сенсу поза даним сюжетом, оскільки клонування може дати тільки фізичну копію людини, але не його навички, які прийшли з прожитим досвідом. Тому навіть молодший та швидший клон, якого тренували з 12 років стріляти по індикам, не зрівняється з дорослим оригіналом, на рахунку якого не одна справжня бойова операція в різних точках земної кулі і більше 70 вбивств з великої відстані. У Джуніора від самого початку просто не було шансів проти Генрі, і дивно, що не остання людина в ЦРУ, яким був його названий батько Клей, цього не розумів. Хоча на чолі країн і розвідувальних управлінь не завжди стоять найрозумніші чи найкмітливіші люди, найчастіше це просто ті, кому дуже хочеться грошей і влади, як і було у випадку з лиходієм Овена.

Одним зі сценаристів «Двійника» виступає шоураннер «Гри престолів» Девід Беніофф, який у фінальному сезоні вже показав, як поховати хорошу історію, і в даному випадку всіх собак «Двійника» вішають на нього. Це не особливо справедливо, але щось у нього багато промахів останнім часом, і я вже переживаю за його «Зоряні війни». Головною проблемою «Двійника» дійсно є погано продуманий сценарій, який відчайдушно намагається пов'язати між собою епізоди з бійками і погонями в якусь подобу єдиної історії, яку ми вже не раз бачили на крані і знаємо наперед. «Двійник» є одноразовим фільмом, але в той же час він представляє світові приголомшливу технологію, доведену до досконалості, оскільки кожен раз, коли на екрані з'являється Джуніор, стає трохи не по собі, ніби Сміта дійсно клонували. В результаті ми маємо двогодинний промо-ролик даної технології для кіноіндустрії, на створення якого було витрачено 138 мільйонів доларів! Дуже шкода, що для такої крутої технології, від якої ви напевно відкриєте рот від подиву, так і не змогли придумати цікавий сюжет.

Для хорошого фільму досить і одного Вілла Сміта, і «Двійник» знову підтверджує цю відому аксіому.

4435 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: