Рецензія на фільм «Звабливий, поганий, злий»
Як Зак Ефрон став маніяком
У 1970-х роках Америку потряс ланцюг звірячих вбивств молодих дівчат. Вбивця користувався їхньою добротою, просив допомогти йому і показував свій накладний гіпс на руці, але замість подяки дівчата отримували ломом по голові. Цьому психопату все сходило з рук, поки поліція не дізналася його ім'я – Тед Банді. Але Тед настільки вміло користувався своєю чарівністю, що було складно повірити в його винуватість. Як оточуючим, так і його дівчині Елізабет Кендалл, чиї мемуари і лягли в основу біографічної драми «Звабливий, поганий, злий».
Картина режисера Джо Берлінгера відкривається сценою, коли до Теда у в'язницю приходить його колишня наречена Ліз Кендалл для останньої розмови з ним, а після фільм відмотує час назад до вечора їхнього романтичного знайомства в барі, вечора, який назавжди змінив життя Ліз.
Для молодої самотньої мами Ліз знайомство з Тедом було схоже на казку – вона зустріла симпатичного чоловіка, якого не злякало те, що у неї є маленька дитина. Залишившись на ніч, він не приставав до неї, а вранці зварив каву і дбайливо нагодував її дочку. Тут будь-яка дівчина подумає, що зустріла гідну людину, і Ліз закохалася. Тед ніколи не кричав на неї, ніколи не піднімав на неї руку, він так старанно грав роль турботливого чоловіка мрії, що міг би обдурити будь-яку дівчину, але потім його заарештували і звинуватили в звірячих злочинах, від яких кров холоне в жилах. І життя Ліз перетворилося на справжнє пекло.
Перші 20 хвилин фільму складно повірити, що цей милий хлопець Тед є серійним вбивцею, він так вправно розповідає своїй дівчині і адвокату історію про те, що його підставили, що майже переконує в цьому і глядача. Але потім нам показують сцену, коли вони з Ліз приходять у притулок для тварин, щоб взяти собаку, і там пес, до якого вони підійшли, починає гавкати на Теда і відходити від нього, і все стає ясно. Тед психопат, і від нього варто триматися подалі.
Зак Ефрон, незважаючи на всю свою позитивність, відмінно втілив на екрані божевільного маніяка, який так загрався у брехня, що і сам вірить у свою невинність. Він дуже подорослішав і виріс в акторському плані з часів «Класного мюзиклу», який зробив його знаменитим, і часом Ефрон настільки стає схожим на реального Теда Банді, про якого нещодавно зняли документальний фільм, що стає не по собі, як би мило він не намагався посміхнутися. Якщо ви є шанувальником або шанувальницею цього актора, при перегляді «Звабливого, поганого, злого» він безумовно підкорить вас з нової сторони. Завдяки йому після перегляду кожна дівчина і жінка сто разів подумає, перед тим як знайомитися з хлопцем в барі. І вже точно не приведе його в перший вечір знайомства у свій будинок.
Ставлення до Ліз, яку тонко і сильно зіграла Лілі Коллінз, стрімко змінюється по мірі розвитку сюжету. Спочатку здається, що вона була занадто безтурботною, занадто наївною, але наприкінці неможливо не бути повністю на її боці. Вона зробила помилку, повіривши не тій людині, і дорого за неї заплатила. Скільки разів таке траплялося з нами? І повірте, нам дуже пощастило, що не довелося платити за такі помилки таку високу ціну. Коллінз настільки занурилася в історію Ліз і Теда, що за головною героїнею страшно спостерігати, поки Теда звинувачують у нових і нових вбивствах. Кожне нове засідання суду, де Тед продовжує повторювати про свою невинність, з такою силою б'є по ній морально, що вона фізично перетворюється на примару. Тед не приставляв їй до голови пістолет, але він теж трохи її не вбив. Своїм «коханням» і нестримним бажанням до неї повернутися. Складно уявити, як людині пережити те, що його коханий раптом виявляється серійним вбивцею. Але Ліз це якось вдалося, і це не може не захоплювати.
«Звабливий, поганий, злий» не показує вбивств Банді в деталях, оскільки Берлінгер вирішив зняти більш тонке кіно, засноване на психологічних нюансах персонажів, а не перетворювати все на розчленування на екрані. Таким чином глядач опиняється на місці одного з тих журі, які виносили вирок у його справі, не будучи безпосередньо свідками злочинів. Банді розігрує перед ними – і нами – справжній спектакль про свою невинуватість, який багатьох змусить засумніватися в його чорній душі, і браво журі, які не піддалися чарам Теда, змогли розпізнати в ньому маніяка-психопата і не випустили його на волю.
В сценах суду «Звабливий, поганий, злий» показує дивний «ефект Банді», який серійний вбивця мав на дівчат. Натовпи молодих, привабливих студенток, яких він, будучи на волі, ґвалтував би і вбивав, заповнювали зал суду, не вірячи в його винуватість. Адже він був «таким хорошим і милим». Адже більшість дівчат про такого славного хлопця і мріють. Тут Берлінгер особливе місце відводить зіткненню наївних людських фантазій з реальністю, показуючи на прикладі Теда, як страшно часом носити «рожеві окуляри» та ігнорувати правду. Ліз адже теж спочатку повірила в популярну вигадку кінематографістів під назвою «кохання з першого погляду», адже як інакше пояснити готовність матері пустити в будинок абсолютного незнайомця? І після розплачувалася за цю свою довірливість багато років.
Берлінгер зняв правдиве і моторошне кіно з дуже сильною кінцівкою. Його дивитися непросто, але воно не відпускає до самого фіналу. Режисер зробив все, щоб глядачеві, як і Ліз, стало життєво необхідно почути зізнання Теда. Щоб знати напевно, щоб знати всю правду. Безумовно один з кращих фільмів 2019 року, який вартий вашої уваги.
Якби історію кохання Ліз і Теда писали голлівудські сценаристи, ми б отримали чергову мелодраму з хепі-ендом. Але їхня історія була не вигадкою, а реальним життям, в якому «хлопець мрії» Тед виявився справжнім маніяком.
