Рецензія на фільм «Трансформери»
Ну отож, камради, у мене для вас дві новини про фільм «Трансформери», гарна й погана. Гарна новина - фільм відмінний. Погана новина - у ньому багато недоліків. А тепер ці й інші новини в моєму мега-разборі.
На перегляд фільму прокрався в кінотеатр Довженко. За один квиток на козирне місце посередині залу попросили аж тридцять гривень. За два квитки, стало бути, шістдесят. Заплатив, не моргнувши оком. Моргнув і нецензурно виразився трохи пізніше й з іншого приводу. Примчався в зал, плюхнувся на місце (благо ніякий тупий баран не встиг його зайняти) і почав дивитися власно фільм.
І перед тим, як почати обговорення власно фільму, варто коротенько нагадати, з чого, власно, починалася вся ця історія. А починалося все, природно, з японців, які придумали, що бувають от такі як би роботи, а потім вони раптом рррраз! - і перетворюються в машинки, танчики, літаки, газонокосарки й іншу корисну сільськогосподарську техніку. Було це десь наприкінці сімдесятих. Потім ідеєю гігантських бойових роботів-трансформерів зацікавилася американська компанія Hasbro, вона підвела під цю справу, скажемо так, ідеологічний фундамент. Спеціально навчені люди із цієї фірми роз'яснили тупим юзерам, що це за роботи, звідки вони прилетіли, як їх звати, і чому вони воюють один з одним.
Саме собою, виявилося, що є демократичні роботи - автоботи, вони горою стоять за мир, дружбу й жуйку, а є злісні й підступні десептикони, які хочуть всіх вбити й поневолити, причому саме в такому порядку. Як це було в товаришів Стругацьких, «...є ще області, поневолені розумними паразитами, розумними рослинами й розумними мінералами, а також комуністами. І нарешті, за горами є області, поневолені ще кимсь, але про них розповідають різні казки, яким серйозна людина довіряти не стане». Судячи зі шкідливості десептиконів, вони перебувають десь між розумними паразитами й комуністами.
І найцікавіше, що цю от історію, що прямо скажемо, не блищала ні особливим розумом, ні талантом, підростаюче покоління хавало досить довго, приблизно до середини вісімдесятих. А потім, охолонувши до колишніх кумирів, перемкнулося на героїв нового часу, спідерманів і х-людей. Transformers Generation 1 наказали довго жити. Але не все було так погано. Винахідливі дядьки з Hasbro і всяких там Sunbow Productions придумали нові фінти для потьмянілого блиску мега-роботів, були винайдені нові генерації, різні там Beastmasters, Headmasters, Victory, введені нові типи роботів типу Maximals і Predacons, Constructicons і Combaticons (це не кажучи вже про Примус і Унікрон) - загалом, фантазія в народу працювала щосили. І що характерно, інтерес у народу з'явився знову. Хоча, як це кажуть на всяких тематичних форумах, Transformers G1 Rulezz! І це, в принципі, вірно. Ну а потім стався розпад Союзу, і всю цю байду стали гнати до нас сюди по гуманітарній програмі від компанії «Джонсон і Джонсон». Весело було.
А потім, році так в 2006 режисерові Майклу Бею запропонували зробити фільм про трансформерів. І він, що характерно, відмовився. Тому що вважав що час трансформерів пройшов, а робити фільм про неадекватних часу персонажів йому не подобалося. Він так і сказав, каже, «ваші трансформери - це stupid toy movie, каже, накося викусить!» Але потім до справи підключився Спілберг, він помахав Майклу бровами, пошарудів кредитками в кишені, і той, разом змінивши свою думку, прийнявся за роботу. І от приблизно так ми й підходимо до кінцевому результату - до самого фільму.
Не можу не відзначити, що мій прогноз, написаний от тута - виправдався на сто відсотків. Фільм вийшов зі звірячим перекосом у людські історії й непрості долі, з величезним пафосом, любовною лірикою й нелюдськи почуканим Мегатроном. І незважаючи на все це, він мені сподобався.
Сюжету там як такого немає, тому й переказувати особливо нема чого - за давніх літ на Землю звалився з дуба залізний куб. Цей куб називався Allspark і мав здатність оживляти неживі купи заліза, перетворюючи їх у роботів. І тепер на Землю прибув головний десептикон Мегатрон, щоб активувати Оллспарк і поневолити всіх і вся. І ще прибули автоботи під керівництвом польового командира Оптимуса Прайма - щоб побити Мегатрона, пояснити йому основи демократії й урочисто стратити наприкінці. І що характерно, так і виходить.
Фільм, загалом кажучи, залишає трохи двоїсте враження. Про мега-ефекти казати поки не буду, про це мова попереду. Ну... воно зрозуміло, що фільм робився для дітей років семи, тому крові там немає в принципі, особливо брутальних сцен теж, проте багато вибухів, погонь і тупих жартів. І от з жартами на мій погляд трохи переборщили. Це як якби в «Термінаторі 2» за Арнольдом бігав би пристрибуючи Едді Мерфі і постійно гострив. Арнольд - відмінний актор, та й Едді подекуди непогано виглядає, але от разом вони справляють досить дивне враження. Це або фантастичний бойовик, або фантастична комедія, не потрібно намагатися їх злити в один бідон. Так і тут - відмінна бойовка, все вибухає, гримить і ухає - глядачів зносить із крісел. І відразу бум! - яка-небудь ідіотська комедійна сцена типу «прищавий підліток намагається склеїти шикарну тьолку» або «тупі батьки цікавляться статевим життям синка». Ну й звичайно не обійшлося без товстого негра, що теж запекло жартував. І іноді навіть виходило смішно.
Люте нерозуміння викликало рішення перетворити трансформерів у почасти комедійні персонажі. От ці схованки навколо будинку - вони для чого були зроблені? От цей, схожий на білку з «Льодовикового періоду», робот-хакер на ім'я Frenzy - він для чого такий ідіотський? Це, звичайно, не кажучи вже про наочну сцену трансформерного сечовипускання. Залишилося тільки тортами покидатися й попердіти гучніше - і було б зовсім круто.
Сцени між бойовими діями й роботним пердежом заповнює пафос. А як же, а ви як думали! Довжелезні промови про волю, рівність і демократію типу «люди заслужили право на вибір», «воля - це природний стан» та інше - вони вже просто дістали. Особливо дивно вони виглядають з вуст... емм..... з мовних синтезаторів чергового електронного дурня. За фактом вимовлених палких промов я саме нецензурно й виразився. Один раз, але від душі.
Уфффф, висловився. А тепер про гарне. Бойова, екшенна частина - це просто бомба! Таких якісних боїв не бачив взагалі ніколи. Атака на базу в Катарі в перші п'ять хвилин фільму - це щось! Літаючі в повітрі танчики рулять запекло, звук видуває з кінотеатру. Погоня Barricade за Bumblebee - на порядок крутіше роликів з Need for Speed (особливо сподобався напис на поліцейській машині). Фінальне чукалово на дорозі й у місті - взагалі немає слів, настільки круто. Кожний з витрачених на фільм 150 мільйонів доларів видно чітко, вкладені всі з розумом і вигадкою.
Ну й сюди ж можна прописати про спецефекти. Спецефектами займалася лукасівська фірма “Industrial Light & Magic”, а вони поганого не намалюють. Виглядає все просто разюче, Спілберг знав, на що й кому давати гроші. Перетворення роботів, всі ці хромовані гайки-гвинти-гармати-труби - просто цукерка, на DVD відгребу неодмінно й буду дивитися днями, настільки всі ці трансформації заворожують. Пояснювати в чому фішка тут навіть, напевно, даремно, потрібно бачити. Бойові зіткнення трансформерів виглядають непогано. Правда, подекуди знову ж дивакувато - стоять собі, пуляють один у одного снарядами й ракетами (в усіх в консолях, думаю, прописане довічне IDKFA), а потім раптом раз! - побігли один на одного місити кулаками. Навіщо? А для видовищності. Виглядає іноді трохи не до діла.
Про сюжетні діри й ляпи в сценарії казати нічого не буду навмисно - це вам не інтелектуальний трилер, це високобюджетний фантастичний бойовик з елементами комедії. Причому дивитися його треба винятково в кінотеатрі, із правильним звуком, тому що на малому екрані враження буде змазано відсотків на 80%. І про акторів нічого не скажу - вони ніякі. За винятком, може бути, Джона Туртурро, але й у нього теж роль невелика й знов-таки здебільшого комедійна.
Підбиваю підсумок - не без недоліків, але до офігіння видовищно. Дивитися обов'язково.
