З похмурої казки Гофмана вийшов, навпаки, дуже життєрадісний спектакль. Зловісний та потворний Коппеліус перетворився тут в кумедного дивака вченого, якого з легкістю обводить навколо пальця чарівна Сванільда, головна героїня історії — прикинувшись механічною лялькою, яка ожила. Та й то не зі зла, а лише для того, щоб провчити та позбавити від неприємностей невдалого нареченого, який захопився гарненькою незнайомкою у вікні, не підозрюючи про її механічні природи.
Як і належить в романтичній комедії, для закоханих все закінчиться добре, але по дорозі до щасливого фіналу буде багато красивих ліричних та бешкетних танців, сміху та розіграшів. «Коппелія», яку так і хочеться назвати «витонченою штучкою», подобається і дорослим, і юним глядачам, які, поза всякими сумнівами, оцінять винахідливість головної героїні та чудову колекцію ляльок Коппеліуса.