Андрій Котельников написав лист армійському другові, сибірякові Толику Рибалкіну, розповівши, що вчиться, працює охоронцем, і закінчив словами: «приїдь, Москву тобі покажу». Друг приїхав без попередження. Андрій повів його гуляти по місту. До ранку вони валандалися по казино, стрип-барам і нічним клубам, смітили грошима Толика. Разом сфотографувалися на мобільник Андрія. На пам'ять Андрій скопіював фото в телефоні друга. Додому вони повернулися разом з повіями, а наступного дня посварилися. Толик зібрав свої речі й пішов. Під час обідньої перерви, Андрій відправився за їжею для себе й свого напарника Старшого. У його відсутність у салон увірвалися переодягнені інкасаторами грабіжники, і перестріляли всіх. Андрій , який ні про що не підозрює, вертався на своє робоче місце, коли у входу в салон його окликнув Толик, а далі удар по голові биткою й повна втрата свідомості. У себе Андрій прийшов тільки в лікарняній палаті; біля його ліжка сидів слідчий з особливо важливих справ Дмитро Юрійович Говоров. Від нього Котельников довідався про те, що трапилося. Грабіжники, перестрілявши службовців, благополучно зникли разом з викраденим золотом...