Чим далі від цивілізації, тим здоровіше повітря. Але не обов'язково - вдачі. Потрапивши в загублену серед лісів елітну школу-інтернат для дівчаток, юна Хізер із самого початку довелася не до двору. Як однолітки, так і педагоги відразу не злюбили цю похмуру і дивну ученицю. Всіма третирована, бідна Хізер перебуває на межі відчаю, її психіка дає збої - і нещасну приймаються мучити галюцинації. Проте, схоже, не всі її бачення можна списати на плоди хворої уяви. В інтернаті одна за одною починають пропадати дівчата, і лише героїня завдяки своїм страшним маренням відчуває, що якась зла сила, прихована в місцевій гущавині, веде полювання за життями учениць. І якщо Хізер не вирішить цю надприродну загадку, незабаром прийде її черга нагодувати своєю душею Тьму, що зачаїлася в лісі... Мох густіше росте на північній стороні дерев, але для виходу з нетрів підсвідомості знання цього факту недостатньо. Щоб форсувати темний ліс страху, що живе в наших душах, не перешкодить такому універсальному путівнику, як новий фільм жахів від автора блискучої "Мей" Лакі МакКі, дотепно змішуючий в один коктейль, що розбурхує нерви, тонкий психологізм "Таємного лісу", чорний гумор "Зловісних мерців" і шокуючий реалізм "Відьми з Блер". Агнес Брукнер ("Скляний дім", "Відлік вбивств"), Брюс Кемпбелл ("Людина-павук", "Вищий пілотаж") і номінантка "Оскара" Патрисія Кларксон ("Догвіль", "Джуманджи") - в самому новаторському зразку жанру хоррор останнім часом - "Таімний ліс".
Як і обіцяв, ділюся враженням про фільм «Темний ліс», що подивився від безриб'я. На той момент просто не було нічого більше, що можна було б дивитися. Ні, дивитися було що, на вінті я дбайливо зберігаю «Живу мертвечину» Пітера Джексона, «Спиздили» Гая Річі й «Святі з нетрів» Троя Даффі - всі три в перекладі Гобліна - і ще багато всякого. Але рецензії на них не напишеш - дуже старі всі. Ну, не те щоб старі... літні. Тому подивився «Темний ліс», і все на предмет рецензування. Тим, хто сильно чекає мега-рецензії на фільм «Зрушення», доведеться ще небагато почекати, камрад BoRoVic фільм уже видав на перегляд, за що йому велике спасибі, але самого перегляду поки що не відбулося. Тому дану рецензію можна читати як якусь передмову до ще небаченого фільму.
