Біографія Двейна Джонсона

Біографія Двейна Джонсона

Дуейн Джонсон, він же Рок, ідол і кумир у багатьох країнах. Колишнім нашим улюбленцям – Арнольдові Шварценнегеру, Сильвестрові Сталонне, Брюсу Уіллісу – критики пророкують швидку кінематографічну кончину й говорять про зміну поколінь у жанрі екшн. Харизма нового актора? Харизми хоч відбавляй, але хіба в ній справа! Рок потрапив у саме яблучко дівочої мрії про сильного й мужнього героя, що не визнає ніяких компромісів зі слабістю.

І це тільки початок!

Вся справа в тому, що Дуейн Джонсон грає цю роль уже давно – тільки не перед камерами, а на ринзі. Рок насправді ніякий не актор, а одна з живих ікон професійного рестлінга. Давно відомо, що головне в рестлінге не суперника перемогти, а вразити глядачів. Саме собою, Дуейну Джонсонові з таким талантом тримати публіку прямий шлях лежав у кінематограф. Усього-то різниці – працювати не для тисяч глядачів, а для мільйонів. «Я давно мріяв знятися в якому-небудь фільмі, — розповідає він. — Я просто чекав коли підкрутиться підходяща роль. І от одного чудового дня мені подзвонив агент із кіностудії й запропонував спробуватися на головну роль у фільмі «Цар Скорпіонів». Я запитав: а що мені доведеться грати? Він сказав, що потрібно, мол, зобразити лиховісного монстра, який би жахнув глядачів. Я відповів: «От це збіг! Саме цим я займаюся щодня!» Рок не виправдав очікувань продюсерів, зробивши прямо протилежне: викликав шквал симпатій у публіки. Незважаючи на такий прокол, після прем'єри студії Голівуда просто вибудувалися на Дуейна в чергу й закидали його пропозиціями. «Зараз я вибираю з десятка сценаріїв. Швидше за все, моїм наступним фільмом стане пригодницька комедія», — говорить Рок. І готовить мову лауреата премії Оскар.

Людина-Оркестр

Незважаючи на те, що все його життя – гра, м'язи в нього аж ніяк не картонні. «Яким би напруженим не був мій графік – зйомки, ділові зустрічі, виступи й Бог знає що ще – я щодня рівно годину присвячую силовому тренінгу, — заявляє він. — Я тренуюсь по методу спліт-тренінгу, качаю 1—2 м'яза в день.» Причому, потурання він собі не дає: багатоповоротний режим, суперсети, короткі паузи відпочинку, кожна вправа кінчається дроп-сетом... Але ж колись Рок був відвертим слабаком. «Я прийшов у спортзал з батьком, взяв штангу в 62 кілограма й спробував вичавити її лежачи, і вона мене придавила, — з посмішкою згадує Дуейн. — Було мені тоді 13 років. Я сказав собі: «Добре, у суботу я знову прийду й підніму цю заразу в що б те не стало». І от я весь тиждень тільки про це й думав. По вечорах я подовгу віджимався від підлоги – нічого краще я придумати не міг. І що ви думаєте? У суботу я знову заявився в спортзал, і штанга знову мене придавила!» «Всерйоз я почав тренуваться в старших класах, коли мені було 16, — продовжує він, — Щодня без перепочинку. Проробляв кожну частину тіла двічі в тиждень. По всіх канонах я повинен був перетренуватися, але, на щастя, ненька кормила мене на забій, і мій організм витримав перевантаження. До речі, от наприклад всім підліткам. Думаєте я в ті роки інакше виглядав? Ні, я був таким же худим і довготелесим як всі! Коротше, той ще був бадібілдер!» Втім, якби Дуейн Джонсон залишився бадібілдером, він би, можливо, став відомим чемпіоном, але не кінозіркою світового масштабу. Йому, можна сказати, просто повезло в житті. Він вступив в інститут, продовжив накачування, і його завербували в місцеву команду – грати в американський футбол. Схоже на європейське регбі, так тільки грати доводиться в захисній збруї, і цим усе сказано. Матч більше нагадує безжалісну групову бійку, і Дуейна почали натаскувати як бійця: пліометрика, вправи на швейцарському м'ячі, скакалка... Помножений на мускулатуру культуриста такий тренінг дав Дуейну феноменальну міць, силу й швидкість. Джонсон швидко став місцевою знаменитістю. Його помітили й просунули в національну лігу. Але там прославитися Дуейну не вдалося. Наркотики, бійки, і Дуейн отямився на драному матраці на міському смітнику із трьома доларами в кишені. Щоб заробити, він найнявся спаринг-партнером у рестлінг-клуб, ну а інше ви вже знаєте. А взагалі-те Дуейн Джонсон стверджує, що за класично бадібілдерскою зовнішністю він не женеться. «Я ніколи не хотів стати «найгабаритнішим» з борців. Я хотів стати кращим, і це в мене вийшло», — без удаваної скромності заявив він. Швидше за все, об свою байдужість до обсягу м'язів він все-таки прибріхує. Напевно, Дуейн Джонсон дуже дорожить своєю запаморочливою мускулатурою. Тому що дотепер педантично скуповує всі «качкові» журнали й харчується по класичному «качковому» меню, побудованому на курячих грудках і яєчних білках. «Звичайно, я не маю часу все вимірювати й вираховувати, однак, загалом я свій раціон знаю. Вуглеводів я споживаю порядку 200—400 грамів у день. Якщо завтра мені боротися, то я «заправляюся» більш основательно – десь 500—600 грамів. Що ж стосується білка, то моя добова норма – під 300 грамів. За день я випиваю 5—6 білкових коктейлів, підмішуючи туди банан, іноді яблуко й небагато арахісового масла. Такий коктейль дуже виручає мене в тих випадках, коли в мене не виходить нормально перекусити після тренування. От і все, ніяких вільностей начебто пива або піци я собі дозволити не можу.» Виходить, життя в зірки не солодке? «Так, цукор я зовсім не їм, — пояснює Джонсон, — Тільки мед по ранках з оладками. За обідом я з'їдаю 3—4 курячі грудки або натуральний біфштекс (з філейної частини). Ну й зелень, звичайно, плюс гарнір з рису й картоплі. Суцільно й поруч мені доводиться вколювати до опіздна, і до квартири я добираюся не раніше першої години ночі. Отут я звичайно з'їдаю тунця з банки й випиваю білковий коктейль.»

Погана гарна людина

У рестлінгу й кінематографі в Дуейна Джонсона зложився імідж людини прямолінійного, жорстокогоу годин, щоб зрозуміти: це теж не більш, ніж роль. А насправді Цар Скорпіонів – особистість далеко не проста, з парадоксально філософським контекстом. «Мене дуже змінили великі гроші, — говорить Рок, — Усередині начебто ослабнула туга пружина. Я став дивитися на життя зовсім іншими очима.»

Родина Двейна Джонсона

Дочка

Симона Олександра Джонсон – народилася 14 серпня 2001; мати - Дені Гарсіа

Батько

Рокі Джонсон – афро-канадець; виступав в World Wrestling Federation (WWF) в кінці 1970х і 1980х; отримав ім'я "Soulman" Рокі Джонсон

Дідусь по матері

Пітер Фанейн Маів – був одним з перших самоанських рестлеров; отримав ім'я "High Chief" Пітер Маів; з'являвся у фільмі про Джеймса Бонда "You Only Live Twice" (1967)

Бабуся

Лія Маів –

Мати

Ата Джонсон – самоанка

Дядя

Рікі Джонсон –

Дружина

Дені Гарсіа – кубинка; Генеральний директор компанії з управління капіталом; познайомилися в 1991; одружувалися 3 травня 1997; розійшлися в червні 2007