Біографія Юена МакГрегор

Повне ім'я: Ewan Gordon McGregor
Народився 31 березня 1971; Перт, Шотландія, Великобританія
Зріст: 177 см

Біографія Юена МакГрегор

Еван МакГрегор (англ. Ewan McGregor, нар. 31 березня 1971), повне ім'я Гордон Еван МакГрегор - популярний шотландський актор. Лауреат премії BAFTA (1997, 2004). Актор знімається як в незалежному кіно, так і в високобюджетних голлівудських проектах. Найбільш відомі фільми з його участю - «На голці» (1996), «Інтимний щоденник» (1996), «Мулен Руж» (2001), «Велика риба» (2003), «До біса любов!» (2003), «Острів »(2005), три частини епопеї «Зоряні війни»(1999, 2002, 2005) та екранізація роману Дена Брауна «Ангели і демони »(2009). В даний час є одним з найбільш затребуваних акторів Великобританії. Актор народився 31 березня 1971 року в невеликому місті Кріфф (область Перт і Кінросс, Шотландія) і є членом старовинного шотландського клану Макгрегорів, родоначальником якого, згідно з легендою, був син короля скоттов Кеннета I. Його батько Джеймс Чарльз Стюарт МакГрегор працював вчителем фізкультури і шкільним консультантом з вибору професії. Мати Керол Діана Лоусон викладала у школі для дітей-інвалідів у Данді. В актора є брат Колін (в даний час - пілот військово-повітряних сил Великобританії), він старший Евана на два роки. Дядя Евана з боку матері - актор і режисер Деніс Лоусон. Примітно, що, як і його племінник, він знявся в трьох частинах епопеї «Зоряні війни» (правда, в оригінальній трилогії), зігравши роль Веджа Антіллеса, пілота зоряного винищувача X-Wing.

Юність

З раннього дитинства Еван відвідував недільну школу. Там, у церкві, він вперше взяв участь в аматорському спектаклі - діти розіграли історію Давида й Голіафа у сценці на основі сюжету з Біблії, і чотирирічному Евану доручили роль царя Давида. Потім, у п'ятирічному віці - на той час Евана віддали до школи Morrison's Academy, де працював його батько і вчився брат, - він зіграв в учнівському спектаклі шерифа Ноттінгемського, тому що виявився єдиним з класу, хто зміг вимовити ім'я цього персонажа. У школі успіхи Евана були досить середніми. Його головним захопленням була музика - він навчався грі на валторні, був боковим барабанщиком в шкільному оркестрі гри на волинці і грав на ударних в групі під назвою Scarlet Pride. Мрія стати актором, за його власним визнанням, виникла ще в дев'ятирічному віці. Причин було декілька: він перебував під враженням від фільмів дядька, захоплювався старими чорно-білими стрічками 30-х і, коли разом з батьками опинявся в театрі, незмінно закохувався в актрис які грали на сцені . У той період Еван перебував у тіні старшого брата - Колін блискуче вчився, був старостою школи та капітаном шкільних команд з регбі і крикету. Закінчивши школу, Еван остаточно втратив інтерес до навчання. У нього почалася депресія, і в 1987 році, коли йому було шістнадцять, мати дозволила синові вступити на свій вибір: кинути школу або залишитися. Еван вибрав перше і поїхав в Перт, де спробував влаштуватися в трупу місцевого репертуарного театру. Так як у нього не було ні досвіду, ні профільної освіти, йому відмовили. Проте в театрі, де в той час ставили «Подорож до Індії», був брак статистів, і Еван зіграв у постановці одного з індусів. Таким був його дебют на професійній сцені. Потім його все-таки прийняли на роботу в театр, але не як актора, а працівником сцени.

Початок кар'єри

Пропрацювавши в театрі шість місяців, Еван провів рік, вивчаючи в коледжі Керколді драматичне мистецтво. Там він познайомився і подружився з Дугреєм Скоттом, який теж згодом став актором. Влітку 1989 Еван закінчив курс і вирушив до Лондона, де зробив спробу поступити до Королівської академії драматичного мистецтва, але не пройшов прослуховування і став студентом менш престижного навчального закладу - Школи музики та драми Гілдхолл. Навчання тривало три роки. У 1993 році, незабаром після випуску, відбувся дебют Евана на телебаченні - завдяки зусиллям свого агента Лінді Кінг він отримав головну роль рядового Міка Хоппера в міні-серіалі «Помада на твоєму комірці», події якого розгорталися на Суецькому каналі у середині 50-х років . У тому ж році він дебютував в кіно, отримавши невелику роль моряка-португальця Альвареса в драмі «Людські слабкості». Цей фільм, де провідна роль людини на ім'я Гектор, що проживає життя в п'яти різних епохах, була відведена Робіну Уільямсу, провалився в прокаті і отримав різко негативні відгуки критиків. Далі, після чорно-білого короткометражного телефільму «У сімейному стилі», була роль честолюбного Жюльєна Сореля в міні-серіалі «Червоне і чорне» - екранізації однойменного класичного роману Стендаля. Поки йшли зйомки серіалу, режисер Денні Бойл запропонував Евану взяти участь у його першому кінофільмі, і це знайомство, результатом якого стали три спільних проекти, зробило ключовий вплив на розвиток кар'єри актора. Так у 1994 році МакГрегор знявся у трилері «Неглибока могила». Це була історія про трьох друзів, які здали кімнату четвертій людині. Після його несподіваної смерті вони виявили серед його пожитків валізу з грошима і, щоб залишити її собі, позбулися від тіла. Еван і двоє його партнерів - Крістофер Екклестон і Керрі Фокс - протягом тижня ділили квартиру в Глазго, щоб краще відчути взаємини своїх героїв. Прем'єра картини відбулася на Міжнародному кінофестивалі «Фантаспорто» в Португалії, де вона була визнана кращим фільмом року, а Еван отримав свою першу кінопремію від журналу Empire, найбільшого британського видання про кіно. Далі пішло кількох менш помітних робіт. Після телефільму «Переслідуючи» Еван в 1995 році знявся в ролі наркодилера Діна в драмі «Блакитний сік» (головну роль там виконала Кетрін Зета-Джонс) і прийняв епізодичну участь у серіалі «Королівський адвокат Кавана». Художником-декоратором проекту була 29-річна француженка Ів Мавракіс. Між нею і Еваном почався роман, і 22 липня того ж року вони одружилися у Франції. Пара залишається разом до цих пір і виховує двох дочок - Клару Матильду і Естер Роуз (народилися відповідно в лютому 1996 року і в листопаді 2001 року). Відомо, що в 2006 році вони удочерили чотирирічну дівчинку з Монголії.

Визнання

Повсюдна популярність прийшла до актора в 1996 році, після того як він знявся у Денні Бойла в екранізації культового роману сучасного шотландського письменника Ірвіна Велша. Це була кримінальна драма з елементами чорної комедії «На голці», що оповідає про героїнові будні единбурзьких наркоманів, де МакГрегор зіграв одного з ключових героїв на ім'я Рентон (щоб відповідати образу, йому довелося сильно схуднути). Картина отримала чудову пресу - журнал Rolling Stone, приміром, порівняв її з «ін'єкцією енергії у вену» - і зібрала значну кількість кінонагород. У їх числі була премія BAFTA, отримана Еваном за кращу чоловічу роль. У 2003 році Денні Бойл планував зняти сіквел картини за мотивами книги Уелша «Порно», однак МакГрегор, на якого роман не справив враження, не захотів знову грати Рентона. У підсумку режисер заморозив проект - в тому числі і через те, що у акторського складу був дуже здоровий вигляд. Також в 1996 році Еван знявся в класика британського кіно Пітера Грінуея в драмі «Інтимний щоденник". У цьому фільмі, насиченому чуттєвістю і еротизмом, він зіграв бісексуального англійця-перекладача Джерома, коханого японки Нагіко, яка, відчуваючи пристрасть до каліграфії, змушує своїх коханців покривати її тіло ієрогліфами. Іншими роботами року для МакГрегора стали другорядні ролі в мелодрамі «Емма» за мотивами однойменного класичного роману Джейн Остін, серіалах «Караоке» і «Байки зі склепу» і в музичній романтичній комедії «Діло - труба», де актор з'явився в ролі трубача Енді, учасника аматорського духового оркестру.

Невдачі

У 1997 році актор знявся в епізоді популярного серіалу «Швидка допомога», а потім зіграв студента права Мартіна Беллса, що підробляє сторожем у морзі, в триллері «Нічне чергування». Ця картина не отримала резонансу у публіки, зібравши в прокаті трохи більше 1 мільйона доларів. Далі була головна роль у «Поцілунку змії» - режисерський дебют Філіпа Руссло, оператор фільмів «І котить води річка» (премія «Оскар» 1992 року за операторську роботу), «Королева Марго», «Народ проти Ларрі Флінта» та ін. Ця драма, де Еван виконав роль датчанина-архітектора Мініра Хрома, увійшла до конкурсної програми Канського кінофестивалю, але отримала настільки суперечливі відгуки, що вийшла в прокат відразу на відео. Трохи краще була сприйнята третя спільна робота МакГрегора і Бойла - фантастична мелодрама «Життя гірше звичайного». За сюжетом персонаж Евана, прибиральник Роберт Льюїс, викрав дочку боса, що звільнив його (героїню Камерон Діас), але, після втручання ангелів, викрадач і дівчина закохалися одне в одного. Прибуток від прокату фільму склав лише третину від витрачених на виробництво 12 мільйонів доларів, а коментарі критиків варіювалися від прохолодних, до досить різких. Однак, за виконання ролі Роберта, Еван МакГрегор отримав кінопремію журналу Empire. У тому ж році Еван і його приятелі-актори Шон Пертві, Джонні Лі Міллер і Джуд Лоу заснували кінокомпанію Natural Nylon. Вона проіснувала до 2004 року (а МакГрегор покинув її ще двома роками раніше), спродюсував шість картин - в тому числі фільм Евана «Нора» і фільми Лоу «Екзистенція» і «Небесний Капітан і світ майбутнього».

Продовження кар'єри

1998 склався для актора більш рівно. Після короткометражки Джеффа Старка «Десерти», удостоєною «Срібного ведмедя» на Берлінському кінофестивалі, Еван знявся в Тодда Хейнса, відомого представника американського незалежного кіно, в драмі «Оксамитова золота жила». Картина отримала назву на честь пісні Девіда Боуі і оповідала про епоху британського глем-року 70-х. Риси головних героїв, яких зіграли відповідно МакГрегор і Джонатан Ріс-Майєрс, були запозичені у Іггі Попа і Боуї. У саундтрек увійшло кілька відомих пісень тих років, які виконали самі актори. Ця стрічка, яка була багата безліччю провокаційних моментів - від гомосексуальних еротичних сцен між головними героями до музичних сцен, де МакГрегор виступав голяка, - була представлена на семи фестивалях (у тому числі увійшла до конкурсної програми Каннського кінофестивалю). У тому ж 1998 році вийшла музична мелодрама «Голосок». Еван з'явився там в образі друга головної героїні, яка вміла відтворювати голоси відомих співачок, починаючи від Джуді Гарленд і закінчуючи Ширлі Бессі. Раніше актор уже знімався у режисера Марка Германа в музичному фільмі «Справа - труба». Наступна робота МакГрегора кардинально відрізнялася від його попередніх проектів - це була роль джедая Обі-Вана Кенобі в монументальному фантастичному голлівудському фільмі «Зоряні війни. Епізод I. Прихована загроза», першому епізоді трилогії-пріквела Джорджа Лукаса. Персонажу Евана було відведено важливе місце в епопеї, зокрема він був наставником Анакіна Скайуокера, згодом перейшов на Темну сторону Сили під ім'ям Дарта Вейдера. Картина мала величезний успіх: вона зібрала майже мільярд доларів, потрапивши на п'яте місце в списку лідерів кінопрокату всіх часів. Сам МакГрегор був дещо розчарований фільмом і зазначив, що друга серія саги, що готується до випуску буде більше схожа на оригінальну трилогію. Крім Обі-Вана Кенобі актор зіграв у 1999 році ще дві ролі - банківського клерка Ніка Лісона в кримінальній драмі «Аферист» і розвідника Стівена Уїлсона у містичному трилері «Свідок». Обидві картини вийшли досить посередніми і (особливо друга) були розкритиковані в пресі. Крім того, тоді ж МакГрегор спробував себе в якості режисера, знявши один з фрагментів «Історії підземки», кіноальманахів про лондонське метро. У 2000 році Еван знову працював з Джефом Старком, знявшись в його короткометражці «Анно Доміні», а в квітні на Дублінському кінофестивалі відбулася прем'єра драми-біографії «Нора», в якому актор не тільки виконав головну роль знаменитого ірландського письменника Джеймса Джойса, а й виступив як сопродюсер. Також в 2000 році актор був зайнятий на зйомках другого епізоду кіноепопеї Джорджа Лукаса "Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів»(вийшов в прокат в 2002 році) і дав згоду на участь у біографічному фільмі про британського співака Біллі Фарі і в картині Джима Шерідана «На схід від Гарлема », в якому повинна була бути представлена історія подружжя-ірландців, що відправилися за щастям до Америки. У першому фільмі партнером Евана повинен був стати його дядько Деніс Лоусон, а в другому - Кейт Уінслет, але обидва проекти були відкладені на невизначений час. Крім перерахованого вище, актор, поряд з Леонардо Дікапріо і Кіану Рівзом, пробувався на головну роль у стрічці про шотландську поп-групу The Bay City Rollers, однак Кортні Лав - володарка прав на книгу-першоджерело, яка повинна була лягти в основу сценарію, - виступила проти його кандидатури. Наприкінці року Еван взяв відпустку на чотири місяці, щоб присвятити цей час сім'ї і заодно вивчити французьку - рідну мову його дружини Ів.

На піку популярності

У наступні три роки актор працював дуже продуктивно, і практично всі його картини цього періоду були високо оцінені критиками і глядачами. У травні 2001 року на Каннському кінофестивалі відбулася прем'єра фільму-мюзиклу «Мулен Руж», де Еван зіграв роль бідного романтика-поета Крістіана, закоханого в куртизанку Сатін (Ніколь Кідман). Для саундтреку він виконав вісім пісень, у тому числі в парі з Ніколь заспівав одну з головних тем під назвою «Come What May». Незважаючи на те, що преса розкритикувала вокальні здібності Евана, пісня була номінована на «Золотий глобус» і випущена окремим синглом. Сам фільм зібрав більше 60-ти кінонагород - серед них були «Золотий супутник» і премія Товариства кінокритиків Лондона, отримані Макгрегором, - і здобув захоплену похвалу критиків, які вихваляли фільм, називаючи ефект від перегляду п'янким, неначе абсент. Другим фільмом року для Евана стала військова драма Рідлі Скотта «Падіння "Чорного яструба». Її сюжет був заснований на реальних подіях і відтворював операцію американських миротворчих сил в Сомалі в жовтні 1993 року, яка закінчилась провалом. Героєм Евана був спецназівець Джон Грімз, в основу образу якого лягли риси реального учасника операції на ім'я Джон Стеббінс, відзначеного орденом за участь у бою в Могадішо. Однак через те, що в 2000 році Стеббінс отримав 30 років в'язниці за розтління малолітніх, творці фільму були змушені придумати герою МакГрегора псевдонім. Інші члени акторського складу - наприклад Джош Хартнетт, виконавець ролі старшого сержанта Метта Еверсманна - носили у фільмі справжні імена учасників операції. Картина викликала неоднозначну реакцію: відгуки преси в цілому були позитивними, однак організація MWAW ( «Працівники засобів масової інформації проти війни») піддала її критиці, упрекнув у спотворенні істини і расизмі. У 2002 році, після випуску в прокат другого епізоду «Зоряних війн», МакГрегор підтримав починання свого дядька Деніса Лоусона і знявся в його першому (і поки єдиному) телефільмі «Стереометрія». Наступного року він з'явився в трьох фільмах. Першим стала романтична ретрокомедія «До біса любов!», Де дует з Еваном склала Рене Зеллвегер. В основу сюжету фільму лягло захоплююче протистояння феміністки Барбари Новак і світського лева Катчера Блока, яке в результаті перетворилося на любов. Потім була випущена британська драма «Молодий Адам», знята за мотивами однойменного роману шотландського письменника біт-покоління Олександра Троккі. Дія фільму, в якому також знялася відома британська актриса незалежного кіно - Тільда Суїнтон, розгорталась в Шотландії 50-х років. За роль Джо - невдахи-письменника і коханця героїні Суїнтон - актор отримав другу премію BAFTA. У «Молодому Адамі» були моменти, коли МакГрегор знову знімався повністю голим, і це стало причиною курйозного інциденту. Коли фільм готували до релізу в США, американські прокатники збиралися вирізати частину найбільш відвертих сцен. Актор проте наполіг на оригінальному варіанті монтажу, вважаючи несправедливим той факт, що його шанувальникам, у випадку, якщо вони захочуть подивитися на його пеніс, доведеться відправитися до Великобританії. Третім фільмом 2003 року для МакГрегора стала «Велика риба» - фантастична трагікомедія знаменитого Тіма Бертона. В основу сюжету лягли дивовижні і неймовірні історії з життя головного героя Едварда Блума, які він розповів своєму синові незадовго до смерті. Еван виконав роль молодого Блума - він виграв кастинг завдяки зовнішній подібності з Альбертом Фінні (який зіграв Блума-старого) в молодості.

Навколосвітня подорож

На початку 2004 року Еван оголосив про рішення зробити перерву в роботі і відправитися в кругосвітню подорож разом зі своїм другом, актором Чарлі Бурманом (вони познайомилися сімома роками раніше на зйомках «Поцілунку змії»). 14 квітня друзі стартували з Лондона на мотоциклах, наданих BMW, і за 15 тижнів покрили відстань в 30 тисяч кілометрів. Вони перетнули Східну Європу, Росію (один з відрізків маршруту пролягав через Колиму), Україну, Казахстан і Монголію, потім переправилися через Берингову протоку і продовжили подорож по території Аляски, Канади і США, 29 липня фінішуючи в Нью-Йорку. Подорож не обійшлась без проблем - у Казахстані МакГрегора так сильно покусали комарі, що йому довелося звернутися по допомогу до місцевих лікарів, а в Монголії він не впорався з керуванням на розмитій дощем дорозі і впав в річку, на щастя встигнувши вчасно заглушити мотор. Також в Казахстані за ними ганялися папарацці, а в Монголії пригощали бичачими яйцями. Переміщення МакГрегора і Бурмана були зафіксовані на камеру (знімали як самі мандрівники, так і професійний оператор), і за їх повернення вийшов документальний фільм під назвою «Довга дорога навколо світу». Крім того було видано книгу з описом і фотографіями поїздки. У 2007 році друзі знову вирушили в мотоциклетну подорож і на цей раз проїхали від самого північного населеного пункту Шотландії до Кейптауна, колишньої столиці ПАР.

Повернення до роботи

Повернувшись з подорожі, актор спробував себе в новому амплуа, озвучив робота Родні Копперботтома і голуба Веліант, головних персонажів мультфільмів «Роботи» і «Веліант: Пернатий спецназ». Далі в 2005 році Еван знявся у фантастичному бойовику «Острів» і драматичному трилері «Залишись». У першому фільмі він і його партнерка Скарлетт Йоханссон зіграли клонів на ім'я Лінкольн Шість Еко і Джордан Два Дельта, які, виявивши, що їх єдине призначення - бути розібраними на органи, намагаються врятуватися втечею і відстояти своє право на життя. Незважаючи на популярність кінозірок-учасників, у США фільм провалився, зібравши всього 35 мільйонів доларів при бюджеті в 120 мільйонів, і зміг окупитися тільки завдяки світовому прокату. Ще більша невдача чекала другу картину, де актор постав у ролі психіатра Сема Фостера (його подругу Лілу зіграла Наомі Уоттс), що намагається запобігти самогубству свого пацієнта. Фільм «Залишись» був осміяний критиками - інтернет-журнал Slant Magazine назвав його бездушною відеоінсталяцієй - і практично повністю проігноровано глядачами. Також в 2005 році Евана можна було побачити у фільмі «Зоряні війни. Епізод III. Помста ситхів »(заключному епізоді пріквела) і на сцені лондонського театру «Піккаділлі»- актор поповнив список своїх робіт роллю Ская Мастерсона в мюзиклі «Хлопці і лялечки». У 2006 році, після пригодницького фільму «Громобій», в якому Еван виконав другорядну роль агента МІ-6 і дядька головного героя-підлітка, послідувала трагікомедія «Сцени сексуального характеру», дія якого розгорталася літнього дня в парку Хемпстед-Хіт і розкривало взаємини семи лондонських пар. МакГрегору була відведена роль гея на ім'я Біллі, який зраджує свого коханця, але обіцяє зупинитися, якщо вони усиновлять дитину. Перша повнометражна робота режисера Еда Блума не здобула захоплень у критиків і була оцінена досить середньо. Третім проектом актора, що вийшов в 2006 році, стала біографічна драма Кріса Нунана «Міс Поттер» з Рене Зеллвегер у ролі письменниці-казкарки Беатріс Поттер. Прем'єра цього фільму, в якому актор зіграв роль Нормана Уорн, видавця Беатріс, відбулася у Великобританії 3 грудня 2006. В інших країнах Європи прокат відбувся в січні-лютому 2007 року.

Поточні проекти

Наприкінці 2006 року Еван разом з Коліном Фарреллом і Томом Уілкінсон завершив зйомки в драмі Вуді Аллена під назвою «Мрія Кассандри", що вийшла на екрани в 2007 р. В даний час актор знімається в триллері «Турист» в ролі бухгалтера Джонатана, підозрюваного у викраденні жінки та крадіжці 20 мільйонів доларів. Також тривають переговори щодо його участі в озвучці мультфільму «Агент Краш». Відомо, що в недалекому майбутньому актор буде зайнятий у чотирьох британських проектах. Це будуть: Фантастична комедія «Я, Люцифер». Героєм Евана стане письменник-невдаха Деклан Ганн, в тіло якого вселяється Сатана у виконанні Деніела Крейга. Трилер «Франклін», події якого будуть розвиватися як в сучасному Лондоні, так і в його футуристичному майбутньому. Містична драма про Альфреда Хічкока «Номер 13». Комедія «Великий удавальник». У цьому фільмі МакГрегор зіграє відразу чотири ролі - актора Леслі Гренджлі, його дублера, якобітського претендента на престол Шотландії Карла Едуарда Стюарта і його двійника.

Знову в дорогу

На початку 2008 року було завершено роботу над документальним серіалом для телеканалу National Geographic «Long Way Down», який докладно розповідає про мотопробіг Евана МакГрегора, його приятеля Чарлі Бурмана та оператора Клаудіо Фон Планта від самої півночі Шотландії - містечка Джон О`Гротс до південного краю Африки - Кейптауна. Цю подорож вони зробили в 2007 році на мотоциклах марки BMW, у супроводі двох джипів з лікарем і спорядженням. Друзі промчали по дорогах 18 країн, включаючи Лівію, Ефіопію, Судан і Руанду. У Замбії МакГрегор впав з мотоцикла, а в центральній Африці звалився з високою температурою. В Уганді МакГрегор відвідав дітей, яких викрадали, щоб змусити брати участь у громадянській війні. Кошти, отримані від прокату фільму, підуть на благодійність - фінансування дитячих хоспісів в Шотландії.

Родина Юена МакГрегор

Брат
Колін МакГрегор – народився в 1969
Донька
Клара Матильда МакГрегор – народилась в лютому 1996; мати - Єва Мавракіс
Донька
Естер Роуз МакГрегор – народилась 7 листопада 2001; мати - Єва Мавракіс
Донька
Джеміан МакГрегор – монголка; вдочерена в квітні 2006 у віці чотирьох років МакГрегором та його дружиною Євою Мавракіс
Батько
Джеймс МакГрегор –
Мати
Керол МакГрегор –
Дядя
Деніс Лоусон – з'являвся в трьох фільмах "Star Wars"
Дружина
Єва Мавракіс – француженка; народилась в 1965; познайомились в 1994, коли знімались в британському серіалі "Kavanagh QC"; одружились в липні 1995