Біографія Гоши Куценко

Біографія Гоши Куценко

Дитинство

Гоша Куценко народився в українському місті Запоріжжя. Його батьки не мали ніякого відношення до акторського світу. Папа, Георгій Павлович, працював у міністерстві радіопромисловості, а мама, Світлана Василівна, була лікарем-ренгенологом у лікарні.

Взагалі то батьки назвали свого сина Юрієм на честь великого космонавта Гагаріна. Але в дитинстві мама називала його Гошей, і хлопчикові це подобалося. До того ж хлопчик не вимовляв букву «р», і це ім'я йому було вимовляти легше.

Батьки приділяли синові багато уваги. Він добре вчився – по багатьом предметам у нього були «п'ятірки», не давалася лише «хімія», по якій була «четвірка». Навчання Гоша вдало сполучав зі спортом. Він з дитинства захопився боротьбою, ходив у спортивну секцію. Треба сказати, що Гоша взагалі ріс жвавим хлопчиком.

Провчившись кілька років у Запоріжжя, Гоша продовжив своє навчання у Львові, куди у зв'язку з татовою роботою переїхала родина Куценко.

Про своє дитинство актор розповідає: «Так, моє дитинство було абсолютно щасливим! Я зараз це розумію. Було тепле Запоріжжя, Львів – рідна Україна. Україна – щедра душа, особливо тоді. Вільно зростаюча шовковиця, черешня. Доступний хлоп'ячим вільностям Дніпро, бички на асфальті. Перша любов. Велосипед. Я займався вільною боротьбою в спортивній секції... Чудовий був час. І дуже швидкоплинний. Я завжди із важкістю засипав, тому що ранком мені потрібно було обміняти дві марки на два ґудзики... Хлоп'ячі турботи...»

Вибір професії

Після закінчення школи Гоша Куценко вступив у Львівський політехнічний інститут, але не довчився й був покликаний у Радянську Армію, де відслужив відведені два роки.

В 1988 році батька Гоши призначили заступником міністра радіопромисловості СРСР. У зв'язку із цим родина Куценко переїхала в Москву. Тут Гоша вступив у Московський Інститут Радіотехніки, Електроніки й Автоматики (МІРЕА). Однак незабаром юнак зрозумів, що це не його покликання. Його тягло до театру...

Провчившись два курси в МІРЭЕА, Гоша прийняв рішення вступати в школу-студію МХАТ. Для батьків це стало неприємною несподіванкою. Батько відразу почав надзвонювати в деканат школи-студії, вимагаючи, щоб «Юрія Георгійовича Куценко, цього гаркавого ідіота, не сміли навіть приймати». Незадоволений виявився й декан МІРЕА, що поставив перед своїм студентом ультиматум – документи для надходження в школу-студію йому будуть видані лише в тому випадку, якщо він здасть сесію на «четвірки» й «п'ятірки». Якщо ж Юрій одержить хоча б одну трійку, то його нікуди не відпустять. І, використовуючи всі чесні й нечесні способи, здав сесію на «відмінно». Гоша напружився й здав усе на відмінно. Залишилося тільки вступити...

На вступних іспитах Гоша читав «Сповідь хулігана» Єсеніна. Юнак на той час не позбувся від гаркавості, та й сильний український акцент анітрошки не говорив на його користь. «Мне нгхавится, корда каменья бгхани летят в меня, як ггхад гхигающей ггхоэы. И только кгхепче жму тогда гхуками своїх волос качнувшийся пузыгхь», — декламував він.

Олега Табакова, що очолювало приймальну комісію, це так забавляло, що він кілька разів перепитував: «А як вас звуть?». «Югхий», — відповідав юнак. А потім раптом відповів: «Гоша. Мене так мама в дитинстві називала...» Таким виходом з положення він просто епатував комісію. Можливо, це й зіграло головну роль при вступі Юрія Куценко, після цього випадку остаточно став Гошей.

Шлюб

Коли Куценко вчився на третьому курсі, він познайомився з Марією Порошиною, що тоді вступала в школу-студію МХАТ і була на шість років молодше за нього. Незабаром вони одружилися, і в них народилася дочка Поліна.

Однак їхній шлюб був недовгим. Вони розійшлися, але зберегли гарні відносини. Марія Порошина говорить: «Ми з ним прожили п'ять років. Він прекрасна людина й талановитий актор. Він подарував мені чудову дочку. Іноді знімаємося разом, і наші минулі відносини не заважають роботі».

90-і роки

Свою першу роль у кіно Гоша Куценко зіграв в 1991 році, ще навчаючись у школі-студії. Це був епізод у фільмі «Людин з команди «Альфа». У тому ж році він разом зі своїми однокурсниками Катериною Гольтяпіною, Інною Мілорадовою, В'ячеславом Разбегаєвим й Олексієм Шадхіним знялися в комедії-фарсі «Мумія з валізи» («Мумія в наколках»), де зіграли головні ролі.

В 1992 році Гоша Куценко закінчив школу-студію, і отут його райдужні мрії розбилися об сувору дійсність. Театри якось не палко бажали брати випускників. Він згадує: «Спочатку виявилося голосне дружне «ні» декількох московських театрів по закінченні курсу, потуги антрепризи, величезна кількість епізодів у кіно».

Протягом 90-х років Куценко знявся в безлічі фільмів: іронічній притчі «Діти чавунних богів», фантастичної комедії «Сни», кримінальній мелодрамі «Ноктюрн для барабана й мотоцикла», соціальній драмі «Серп і молот». І скрізь – епізоди, епізоди... Навряд чи хто навіть із його шанувальників згадає про ці роботи.

Не краще були справи й у театрі – періодичні роботи в антрепризах, що не приносять повного задоволення.

Починаючи з 1995 року, Гоша Куценко почав працювати на телебаченні. Він був ведучим передачі «Партійна зона» на ТВ-6, ведучим на МУЗ-ТВ. Але незабаром ця робота йому знудила. Як зізнається сам актор: «Мені подобається хвилюючий стан недозволенності. Коли їдеш на зустріч, потрібно небагато спізнюватися. Перевіряєш себе: якщо хвилюєшся, виходить, тобі ця зустріч потрібна. У якийсь момент зрозумів, що на телебачення спізнююся, але й не особливо кваплюся».

Покинувши в 1997 році «Партійну зону», Куценко заодно пішов у депресію. Сорок днів він безвилазно сидів будинку, за комп'ютерними іграми. Їжу в будинок привозили друзі. Їм – Єгору Кончаловському, Пилипу Янковскому, Роману Пригунову, Костянтину Мурзенко – тоді теж було не солодко. Це тільки тепер вони стали «зірками» російського кіно. А тоді, дуріючи від творчого неробства, улаштовували дикуваті хеппенинги. Могли надягти узбецькі тюбетейки й халати й, розгулюючи по Москві з магнітофонами, запитувати з тарабарским акцентом у перехожих, як пройти на Казанський вокзал.

Весь цей нерозтрачений драйв вилився в комедію-буф з елементами кітчу «Вісім з половиною доларів», знятої Іваном Охлобистіним, де Куценко знову дісталася епізодична роль.

Крім не дуже то вдалої акторської діяльності, в 90-і роки Гоша, а вірніше в цьому випадку сказати Юрій Георгійович, займався ще й викладацькою діяльністю. Починаючи з 1996 і по 2000 рік, він викладав у ВГІКУ на курсі Е. Кіндінова. Хоча сам актор озивається про це скептично: «Голосно сказане. Так, був присутній на курсі Кіндінова роки три, намагався ділитися зі студентами деякими своїми міркуваннями». Серед учнів Куценко – молоді актори Дмитро Мерзликін й Оксана Пакитченко.

«Антикіллер»

Популярність прийшла до Гоши Куценко зненацька. Скромний бойовик його друга Костянтина Мурзенко «Квітень» (2001), де Куценко зіграв головну роль, глядачі якось мало помітили. Зате бойовик, що вийшов у наступному році, Єгора Кончаловського «Антикіллер», знятий по книзі Данила Корецького, наробив багато шуму.

Велика кількість видатних акторів – Михайло Ульянов, Сергій Шакуров, Іван Бортник, Олександр Белявський. Уже встигли зарекомендувати себе: Євгеній Сідіхін, Михайло Єфремов, Віктор Сухоруков. І на тлі цього сузір'я – Гоша Куценко в головній ролі колишнього оперуповноваженого карного розшуку на прізвисько Лис. Його персонаж не укладається у звичні рамки позитивного героя. Вийшовши на волю, він починає свою власну гру, ні перед ким до кінця не відкриваючись і запроваджуючи в життя власні подання про закон і справедливість. Він був і залишається антикіллером – для нього це й професія, і життєве кредо.

Для глядачів поява актора Гоши Куценко стала несподіваною. Він начебто б як з'явився нізвідки – уже не такий вже молодий, але дуже цікавий, помітний актор. І мало хто знав тоді про десять років, що пройшли практично без дійсної великої роботи.

Популярність

Після «Антикіллера» Гоша Куценко став по-справжньому знаменитий. У тому ж році він знявся в головних ролях у трилері свого друга Романа Пригунова «Самітність крові» й у мелодрамі Наталі Перової «Дорога».

Крім того, у серіалі «слідство ведуть знавці» актор зіграв убивцю Смурова. Взагалі те Куценко воліє не зніматися в серіалах, але отут він зробив виключення. Робота в настільки популярному серіалі зі знаменитими Георгієм Мартинюком (Знаменський) і Леонідом Канівським (Томін) безсумнівно ще більш додала популярності акторові. Для того щоб гра Гоши Куценка була більш переконлива, його на кілька годин посадили в дійсний СІЗО (правда інших постояльців в ізоляторі не було). Через півгодини Куценко задрімав, а коли прокинувся, не відразу зміркував, де перебуває. Актора від жаху прошибив холодний піт. «Пекельне новосілля, нікому такого не побажаю», — поділився враженнями Гоша.

Потім пішли роботи в історичному фільмі «Золоте століття», продовженні «Антикіллера» – «Антикіллер 2. Антитерор».

У знаменитому блокбастері «Нічний дозор» актор став трохи в незвичайному іміджі. Він зіграв роль Гната – елегантного спокусника в перуці з довгих волось. Цікаво те, що партнеркою по фільму стала його колишня дружина Марія Порошина.

У цей час Куценко постійно зайнятий у різних картинах. У серіалі «Єсенін» він зіграв есера Блюмкіна, що вбивав великого поета. Знявся Гоша й у черговому вітчизняному блокбастері «Турецький гамбіт», де йому дісталася невелика, але помітна роль.

Сьогодні цього актора із шевелюрою Котовского знають мабуть всі. Куценко прекрасно розуміє, що стати популярним актором і бути їм - різні речі. І він додає всі зусилля, щоб відповідати цьому статусу. Крім успішної роботи в кіно, він працює в театрі («Ladies Night. Тільки для жінок» – роль Грег, «Білосніжка й сім гномів» – роль Гном ) і в мюзиклі «Метро». Крім того, Куценко співвласник кінокомпанії, що успішно зарекомендувала себе багатьма фільмами. А ще він устигає регулярно з'являтися на різних презентаціях, тусовках і т.п.

Яким чином у такому режимі в нього перебуває вільний час, актор і сам не знає. Але воно є. І в цей самий вільний час Гоша займається екстремальними видами спорту: сноубордом, картингом, боксом, пише романтичні вірші, виконує пісні власного твору.