Рецензія на фільм «Пілліон» (2025)
50 відтінків Александра Скашґорда
Не дивлячись на те, що кіно й телебачення стало більш відверто показувати сексуальні сцени, тема БДСМ часто оминається й відноситься до табу, адже навіть фільми «П'ятдесят відтінків сірого», засновані на романах Е.Л. Джеймс, показали нам таку собі романтичну казочку з легкими сценами у стилістиці БДСМ для широкої авдиторії (бо більш реальне зображення таких стосунків не видавалося б глядачам чимось романтичним). Тож режисер Гаррі Лайтон вирішив це виправити й познайомити глядачів з реальним життям у стилі БДСМ без прикрас у своєму режисерському дебюті під назвою «Пілліон».
Квір-драма «Пілліон» миттєво привертає увагу за допомогою актора Александра Скашґорда, який виконує тут одну з двох ключових ролей. Він втілює енігматичного й загадкового двометрового байкера Рея, який носить обтягуючі костюми зі шкіри, але давайте не будемо відволікатися. Адже насправді головним героєм цієї історії про дорослішання та пошуки себе й своїх вподобань в стосунках виступає сором'язливий та самотній хлопець на ім'я Колін, який працює паркувальником та живе з батьками. На цю роль Лайтон взяв англійського актора Гаррі Меллінґа, якого ми всі знаємо за роллю Дадлі Дурсля в фільмах про Гаррі Поттера. І «Пілліон» — точно найкраща та найсміливіша роль в його кар'єрі.
Під час перегляду стрічки «Пілліон», яку, до речі, назвали на честь заднього сидіння на мотоциклі, адже саме там місце Коліна в стосунках з Реєм, виникає багато питань і думок про людські стосунки та їхнє різноманіття. Адже тут БДСМ поширюється не лише на якісь інтимні ігри в ліжку, як у «П'ятдесят відтінків сірого», а є невід'ємною частиною побуту Коліна та Рея, де Колін весь час має підкорятися своєму «хазяїну». І коли Рей каже, що Колін має спати не з ним у ліжку, а на килимку біля ліжка, то Колін на це погоджується. Але чи може людина бути повноцінно щасливою в таких стосунках? І чи можна такі стосунки називати коханням? В «Пілліоні» все наче й відбувається зі згоди Коліна, але він весь час намагається знайти в стосунках з Реєм щось більше, якесь людське тепло та взаємність, без яких дуже складно жити в цьому світі.
Взагалі Колін в силу своєї невпевненості та недосвідченості (та ще й певної ізольованості від ЛГБТ-спільноти) погоджується на співзалежні стосунки з Реєм (так, це точно не кохання) через свою самотність та комплекси, тим паче переживаючи втрату матері, що накладає свій відбиток на емоційний стан головного героя. Звичайно, хочеться порадити йому навчитися цінувати себе, бо прожити таке життя на килимку біля чийогось ліжка — це вже не про рольові ігри, а про перетворення людини на буквального раба, що не має прав. Якби він пішов до психолога й пропрацював свою самооцінку, то навряд би погодився на Рея, який підкупає своєю зовнішністю та загадковістю. Просто уявіть, якби цю роль грав не сексуальний вікінг Скашґорд, тоді усі б одразу кричали Коліну в кінотеатрі: «Тікай!», і були б праві.
Драма «Пілліон» нагадує, що люди готові йти на величезні поступки заради стосунків, ставлячи іншу людину та її потреби вище за свої. І це відбувається не тільки в одностатевих парах, а й в гетеросексуальних, причому дуже часто. Як казали в одному фільмі: «Ми обираємо те кохання, яке, як нам здається, ми заслуговуємо». Водночас замислюєшся, чи справді стосунки Коліна та Рея — гра в підкорення, чи це токсичні стосунки, побудовані на аб'юзі (якщо чесно, то це точно нездорові співзалежні стосунки, що ні до чого хорошо не призводять). Якби не періодичний гумор стрічки Лайтона й та щира ніжність Рея, коли Колін отримує травму, то «Пілліон» сприймався б зовсім інакше. Єдине, що трохи розчаровує, — фінал стрічки. Хотілося б більше дізнатися про Рея та його відчайдушну потребу контролювати партнера. Але це вам не голлівудський ромком зі щасливим кінцем, де всі одружуються та живуть довго й щасливо.
Перед переглядом драми «Пілліон» важливо розуміти, що це історія про внутрішній ріст самотнього гея Коліна, який ніколи не мав стосунків, тож не дивно, що він з головою поринає в байкерське життя Рея, намагаючись втекти від своїх сірих буднів та особистої трагедії. Це глибока й щира історія, де розкривається його сексуальність, а не просто фільм з оголеним Александром Скашґордом (для цього дивіться «Варяга» і «Легенду про Тарзана», а ще серіал «Реальна кров», бо там він дуже гарячий в ролі бісексуального вампіра Еріка Нортмана). Проте для мене особисто головною зіркою тут є Гаррі Меллінґ, який приємно здивував в такій багатогранній ролі.
«Пілліон» можна впевнено назвати одним з найкращих квір-фільмів 21 століття, який підкорює відвертістю й щирістю, а ще акторською грою. Ви почнете його дивитися заради Скашґорда, але додивитеся точно заради Меллінґа.
