Книга просто супер, но боюсь что эта бездарность Йетс вновь займется самодеятельностью и перекроит книгу по своему желанию. Читал что сценарий будет сильно отличаться от книги.

инна , а ты сама фильм видела?

Мог завести в заблуждение тот факт, что Волан-де-Морт в одной из последних глав применил убевающее заклятье против поттера и некоторые на радостях не захотели дальше читать книгу. Так вот хочу разочаровать, гарри жив и здоров.

Прочитал, что про жизнь Дамболдора в фильме рассказаго не будет. Интересно какие ещё неприятные сюрпризы приготовил Йетс. И вообще зачем тогда книгу разделили на две части.

Нарешті дочекалися: у прокат вийшла передостання частина славнозвісної «потеріани» – «Гаррі Потер і Дари Смерті». А це означає, що більшість фанатів «чарівника в окулярах» можуть починати сумувати за пригодами «святої трійці». Тим же, хто до фанатів Гаррі не належить, варто сходити на останню частину хоча б для того, щоб попрощатися, вшанувати і оплакати екранний кінець маленького чарівника. Власне, саме за цим я й пішла до кінотеатру. Одразу варто зауважити, що у своєму житті я бачила кілька перших частин «потеріани». Тож Гаррі я пам’ятаю маленьким хлопчиком, який разом із розумною дівчинкою і рудоволосим другом потрапляли у різноманітні фантастичні пригоди. У передостанній частині я переконалася, що Гаррі виріс. Тепер під окулярами Потера проглядаються якісь дорослі емоції й переживання. Загалом, фільм сподобався. І це зважаючи на те, що я не фанатка цієї кіноепопеї. Серед позитивів: гарні спецефекти, дотичність до реального життя (дія фільму відбувається не у школі магії Хогвардс), гарна акторська гра і висококласна операторська зйомка. Сценаристи майстерно обіграли вічний як світ любовний трикутник: «гарний хлопчик – розумна дівчинка – не дуже гарний і не дуже розумний хлопчик». Цього разу видно, що Гаррі, Герміона і Рон справді відчувають те, що грають у фільмі. Тепер про недоліки. Незважаючи на стрімке дорослішання акторів, напіверотична сцена із оголеною спиною сестри Рона виглядає не дуже вдало, нагадуючи якусь підліткову розпусту. Музичний супровід ідентичний всюдисущим «Сутінкам». Крім того, багато сцен, задуманих як емоційно напружені (Гаррі в роздумах про своє нелегке життя-буття), без музичного супроводу видалися надто затягнутими. Тож ефекту емоційного нагнітання не вийшло. Але всі ці дрібні недоліки не зіпсували загального позитивного враження від перегляду стрічки. Якби не два нюанси, фільму можна було б сміливо ставити оцінку «відмінно». По-перше, це вже далеко не безневинний фільм «про маленького чарівника у окулярах». Гаррі виріс – виросла його аудиторія. Але до числа фанатів Потера щодня додаються сотні маленьких прихильників. «Гаррі Потер і Дари Смерті» – не дитячий фільм. Якщо перша частина «потеріани» вражала невинними фантастичними забавками на кшталт перетворення у свиню, то останній фільм демонструє жорстокість і кровожерливість у кращих традиціях фільмів жахів. Навряд чи дитина, читаючи книгу, малює в своїй уяві крупні плани катувань і кровопролитних боїв, як це зроблено у фільмі. Любовні сцени також дозволяють зарахувати цю стрічку до більш «дорослого» кіно. Так, з одного боку характери героїв розвиваються разом із їх реальними прототипами, і було б дивно, якби сімнадцятирічний парубійко не звертав уваги на дівчат. З іншого боку, екранізація втрачає родзинку, яка є в паперовому варіанті, перетворюючись на звичайний переказ пригод Гаррі. Фільм втратив неповторну дитячу «казковість» і віру в добро. По-друге, стрічку «Гаррі Потер і Дари Смерті» не можна вважати повноцінним фільмом. Це частина конвеєрного виробництва, у якому для того, щоб перейти до наступного етапу, треба знати технологію виготовлення продукту на попередньому. Якщо перші три фільми були самодостатніми завершеними стрічками, то всі наступні частини є взаємопов'язаними елементами, без одного з яких суть фільму стає незрозумілою. І тут не обмежитися одним поясненням, хто такий Волан-де-Морт. Пожирачі смерті, крестражі, букля, імена другорядних персонажів із попередніх частин – не знаючи всіх нюансів минулих пригод Потера і ко, важко зрозуміти суть фільму. Безсумнівно, після розкритикованих попередніх частин фільм «Гаррі Потер і Дари Смерті» вже зарекомендував себе як одна з найбільш вдалих екранізацій книжок про маленького чарівника. Але нерозривний зв'язок фільму із попередніми шістьма частинами – така ж особливість Гаррі Потера, як його окуляри чи шрам на лобі. Загалом же варто сказати, що інтерес до стрічки сильно підігріває не майстерність режисера, оператора чи акторів, а усвідомлення того, що кіноепопея добігає кінця. Влітку на нас чекає останній фільм «Гаррі Потер і Дари Смерті: частина друга». На цьому запланований «the end». Хоча, як на мене, «потеріану» можна продовжувати до безкінечності. Щоправда, сорокарічний Деніел Редкліфф матиме безглуздий вигляд у ролі маленького чарівника, який рятує своїх друзів від жорстоких волан-де-мортів. Хоча, хто знає?..