Новий фільм Тіма Бертона – «Дім дивних дітей міс Сапсан» – я чекав приблизно з того самого моменту як побачив трейлер. І що я можу сказати за фактом перегляду самої картини? Тільки одне – фільм мені дуже сподобався. Це якщо коротко. Подробиці та інший розбір польотів, як водиться, нижче.
Отже, свою мега-замітку про мега-фільм (адже він мені сподобався, ніхто не забув?) хотів би розпочати з сюжету. Раптовий поворот подій, згоден. Так ніхто не робить, а тому продовжимо. Отже, сюжет. Він є. Ні правда. Зазвичай мені хочеться написати щось типу "сюжет у фільму простий" або "сюжету фільм не має". Але зараз зовсім інший випадок і навіть існує така штука, як plot twist, або сюжетний поворот, висловлюючись по-простому. А ось з зав'язкою все дуже просто донезмоги. Головний герой – звичайний підліток на ім'я Джейк (Ейса Баттерфілд), живе він в глибинці і дуже любить дідуся (Теренс Стемп), який з самого дитинства розважав його байками про свої пригоди в молодості. І треба сказати, що не всі цим розповідям вірили. Однак дідусь вмирає і наш герой вирушає на острів, де виріс його дід, щоб переконатися особисто для себе – правдиві всі ці історії або ж ні.
Ось така от закарлюка зав'язка у фільму. Аудіовізуальна складова (так-так, без поділу на "звук" і "картинку") також на високому рівні. Всі ефекти до свого місця, у мене, як у глядача, ні разу не виникло відчуття пересичення від надлишку CGI. Просто тому, що цього самого надлишку і немає! Та й композитори (Майкл Хайем, Меттью Марджесон) постаралися на славу, чого вже гріха таїти.
О, а ось і ви! Так-так, ласкаво просимо мої любителі перекладачів-наркоманів. Звичайно ж, настала черга моєї найулюбленішої рубрики: «машинний переклад надмізків». Парам-парарам-пам-пам! Що хочеться сказати? Чесно кажучи, нічого. Я б промовчав, та не можу – совість не дозволяє. Так ось, перекладачі все ще наркомани, і вони все ще не вміють переводити. Чого-чого? Ах, прикладів... Ну хоча б взяти офіційний переклад картини в українському прокаті: «Дім дивних дітей міс Сапсан». По-перше, це спойлер. Ні, не так... По-перше, власні імена не перекладаються, а, по-друге, це спойлер! Так, і якщо хтось вирішив, що офіційний дубляж від «Мосфільму» краще, той помиляється. Перекладачі «Мосфільму» перевели краще тільки назву, в смисловий складової там теж безпросвітна туга-печаль =). А взагалі, в кіноіндустрії є тільки один-єдиний приклад вдалого перекладу (саме перекладу, а не транслітерації) "говорячого" імені. Як вже всі здогадалися, мова йде про Джека Горобця... хмм... капітана Джека Горобця! Але у нас тут інший випадок, так що якщо є можливість – дивіться фільм в оригіналі, не втратите нічого, тільки придбаєте. Адже гра слів і все таке...
Однак я знову до позитиву повернуся, адже зараз я буду віщати про акторський склад. І найяскравішою у фільмі мені здалася саме сама міс Перегрин (Єва Грін). Громадянка Єва має цілком собі непоганий послужний список, проте саме ця її роль мені запам'яталася найбільше і саме в такому образі я буду собі уявляти актрису в подальшому. До слова, велика заслуга тут саме художниці по костюмах Коллін Етвуд, за що їй полум'яний привіт. Бо костюми всіх героїв шикарні і повністю передають атмосферу dark fantasy. Знову ж таки, якщо хто читав книгу (ех, ну мода зараз така – по бестселерам знімати кіно всяке), міг деяких персонажів представляти по-іншому. Але я книгу не читав, а тому до образів персонажів поставився максимально нейтрально, адже фільм повинен бути самостійним продуктом, навіть якщо в основі все одно лежить літературний твір.
Хм... я взагалі про персоналії хотів поговорити, так ось... Що Джейк, що інша компанія, яких грає ціла купа нікому невідомих дітей, перебувають на своїх місцях. Я рідко таке пишу, але тут зірки так співпали. Каст теж відмінний, що поробиш. Мені складно виділити тих початківців акторів, які мені запам'яталися найбільше. Всі гарні по-своєму. І рудоволоса піромантка Олівія (Лорен МакКрості), і друідесса Фіона (Джорджія Пембертон), і дивні близнюки (Джозеф і Томас Одуелл), і навіть сам-собі-на-розумі ляльковод Енох (Фінлей Макміллан) і всі-всі-всі. А якщо вже торкнулися молоді, безумовно присутня в кіно і романтична лінія між Джейком і Еммою (Елла Пернелл). Куди вже без der Romantik?
За підсумком – фільм чудовий. Рекомендується всім: як шанувальникам Тіма Бертона, так і тим, що проходять повз. Незадоволених не залишиться.
