Рецензія на фільм «Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості»
Супергерої забули, хто їх справжній ворог. Версія DC
Легендарний поєдинок Сина Криптону проти Кажана з Готема, нарешті, дістався до наших екранів. Нещодавно Супермен врятував Метрополіс, але в його битві з Зодом полягло багато невинних людей. Бетмен же роками бореться зі злочинцями Готема, тому давно звик до радикальних дій. І коли імідж спасителя, створений навколо Супермена, дає тріщину, Темний лицар готовий вчепитися в інопланетянина своїми чіпкими кігтями, забувши, що в світі існують загрози і страшніше за прибульців, які рятують людей з палаючих будівель...
Після повернення на великі екрани Супермена Зак Снайдер вирішив взятися за його легендарний поєдинок з Бетменом, по ходу справи представляючи і нового Темного лицаря, на чий пост після Крістіана Бейла прийшов Бен Аффлек. З моменту оголошення цього проекту він опинився вгорі списку найбільш очікуваних фільмів року, плануючи показати Marvel, що і в DC є зуби. Наскільки він зміг виправдати очікування?
Головне питання «Бетмена проти Супермена» полягає в тому, чому перший так активно виступає проти останнього. І за два з половиною години, які є істотним перебором, нам повністю встигають надати нового Бетмена, який чудово розкривається у всій його пекучій ненависті до Супермена. Бен Аффлек виразно зіграв складного персонажа, який постійно балансує на грані між добром і злом, часом не помічаючи, як її перетинає. У нього вийшов досить темний Бетмен, який своїм прикладом показує, що навіть такими розумними супергероями можна маніпулювати, і що ненависть – не найкращий союзник.
З іншого боку, у нас є Супермен, який, незважаючи на те, що періодично опиняється в епіцентрі руйнувань, намагається рятувати людей не тільки від тотального знищення, а й від різних катаклізмів. Людина зі сталі у фільмі 2013 року мене не вразив, але в «Бетмені проти Супермена» Генрі Кевілл зумів стати справжнім Суперменом з великої літери. Весь фільм він такий терплячий добряк, але в сценах, коли його вдається вивести з себе, від нього дійсно стає не по собі, і тут розумієш, чому в ньому деякі Брюси Вейни бачать загрозу.
Репортер «Daily Planet» та дівчина Супермена Луїс Лейн у виконанні дивовижної Емі Адамс викликає симпатію, але таке відчуття, що їй на роду написано бути дівчиною в біді, яку Людині зі стали постійно доведеться визволяти. Він її тут мінімум три рази рятує життя, і, як для такого розумного репортера, вона то й справа допускає помилки, які можуть коштувати їй життя. Але всіх переграв тут Джессі Айзенберг. За гострим психозом його Лекса Лютора спостерігати одне задоволення, і після такого шоу він просто зобов'язаний повернутися у наступних фільмах.
З Галь Гадот тут вийшла гідна і загадкова Диво-жінка, але загалом Снайдер занадто жваво поспішив у напрямку «Ліги справедливості». Таке відчуття, що ця шістка вже в «Бетмені проти Супермена» повинна була зібратися разом, але половина з якихось причин застрягла в пробці і прибуде трохи пізніше.
Окремо хочеться відзначити акторів Холлі Хантер і Джеремі Айронса, які втілили в «Бетмені проти Супермена» людей без надздібностей, але з принципами і твердо впевнених, що потрібно чинити по совісті. Сенатор Фітч у виконанні Хантер особливо хороша в сценах з Лютером.
Що ж стосується монстра Думсдея, то без нього дійсно було б краще. Кінокартина змогла частково стати досить самобутнім нуарним трилером про протистояння двох супергероїв світу DC, і цього було б цілком достатньо. До того ж, Лютер з легкістю довів, що він – весь лиходій, який потрібен в цій історії, решту супергерої зроблять самі. Головне, їх трошки підштовхнути в потрібному напрямку.
Саме протистояння Бетмена і Супермена, як психологічне, так і фізичне, захоплює і місцями вражає, але хотілося б більше їх безпосереднього поєдинку або кілька варіацій. Снайдер спробував тут охопити неохопне, і частенько жертвував основною сюжетною лінією заради, наприклад, того ж практично повноцінного введення «Ліги справедливості», хоча одних тільки натяків було б достатньо. Тим не менш, цікаво спостерігати за тим, як легко виявляється можна маніпулювати супергероями, які апріорі вважають себе кращими за інших, як ненависть руйнує їх здатність тверезо мислити і розрізняти добро і зло, і які катастрофічні наслідки може мати необачність, коли супергерої не бачать, хто ж є справжнім лиходієм. І, в цілому, було дуже цікаво поринути в цей Кіновсесвіт DC, що стрімко розвивається, і який готує в найближчому майбутньому стільки сюрпризів.
Пані та панове, робіть ваші ставки. Син Криптону проти Кажана з Готема. Хто ж переможе, і якою ціною?..
