Рецензія на фільм «Казка казок»
Недитячі чари
Як же ми всі звикли до того, що, незважаючи ні на що: ні на каверзи відьом, ні на жорстокість мачухи, ні на жахливих монстрів, герої казок в результаті будуть жити довго і щасливо. Але казки не завжди були такими, що в них поряд з чудесами, захоплюючими дух і вражаючими уяву, виповзали на білий світ всі найгірші риси людського характеру, не згладжені і не прикрашені, а показують зі всією реалістичністю те божевілля, до якого часом доводить цей казковий-казковий світ.
Своїм першим англомовним фільмом італійський режисер Маттео Гарроне вирішив зробити адаптацію чарівних і жорстоких казок Джамбаттіста Базіле, який нехай не настільки відомий, як брати Грімм, але і йому є чим здивувати і шокувати дорослих, які люблять казки.
«Казка казок» відправляє нас в три сусідні королівства, в кожному з яких щось не заладилося. В одному королева вбивається горем через те, що не може народити дитину, в іншому невгамовний сексуальний апетит короля не можуть вгамувати всі його придворні дівчата, а в третьому король замість того, щоб приділяти увагу своїй дочці, заводить досить дивного домашнього вихованця. Але це ж казки, чудеса трапляються, і, на перший погляд, тепер все у них буде добре, ось тільки вони забувають, а часом самі занадто отвержено прагнуть заплатити за це найвищу ціну. Чаклунство виходить з-під контролю, їх світ стрімко погіршується, і кожен новий вчинок погрожує обернуться справжнім прокляттям.
На ролі королеви і королів Гарроне вдалося роздобути такі таланти, як Сальма Хайєк, Джон К. Райлі, Венсан Кассель і Тобі Джонс. Досить цікава роль дісталася Ширлі Хендерсон з її тоненьким голоском. Запам'яталися брати Крістіан і Джона Ліс, Бебе Кейв і Стейсі Мартін, остання з яких нещодавно прославилася завдяки «Німфоманці» Ларса фон Трієра. Тут у неї також є оголена сцена, але знята вона невинно і чарівно з цим довгим рудим волоссям. Було цікаво вперше поглянути на неї поза образу німфоманки.
Підходячи до перегляду «Казки казок» важливо пам'ятати, що це кінокартина зовсім не для дітей. Тут показані не тільки шикарні вбрання і бали. Розпуста, одержимість, монстри і безсердечність найблизькіших людей – ось, що ховається в цих казках. Якщо вам здався похмурим торішній диснеївський мюзикл «У темному-темному лісі», то будьте обережні. «Казка казок» розповість вам найжорстокіші і кривавіші історії, де хеппі-енд аж ніяк не є головною метою. Здивувати, зачарувати, викликати інтерес і огиду, сміх і жах – ось до чого прагне тут Гарроне. Ніколи не знаєш, як знову перетнуться ці три історії, і яким буде наступний поворот.
Фільм назвали «Надбанням італійського кіно», і дивлячись на такі сцени, як те саме поїдання Сальмою Хайєк серця морського чудовиська, розумієш, про що йде мова. Це щось сюрреалістичне, прекрасне і відштовхуюче одночасно. Під кінець ці три історії здаються трохи затягнутими, але жвавий інтерес, викликаний казками Базіле, змусить додивитися до кінця.
Чи збереже Королева найцінніше, що подарувала їй доля? Чи зуміє стара обдурити Короля? Чи опиниться на волі Принцеса? Насправді з ними може статися що завгодно, і ніхто не в силах зупинити Гарроне у втіленні на екрані його казкових фантазій і кошмарів.
