Рецензія на фільм «Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора»
Ньют Скамандер та магічні вибори

28 травня 2022,  17:44 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Спочатку студія Warner Bros. планувала випускати по одному фільму з пенталогії «Фантастичні звірі» раз на два роки, але світова пандемія коронавірусу та скандал зі звільненням Джонні Деппа з посади головного лиходія цієї історії внесли свої корективи, і третю частину пригод відважного магозоолога Ньюта Скамандера та його друзів довелося чекати ж 4 роки. Вочевидь, через всі випробування, що випали долю людства в останні роки, починаючи від світової пандемії і закінчуючи повномасштабною війною у серці Європи, повернення у чарівний світ Дж.К. Ролінґ усі поттеромани чекали зі ще більшою надією. Особливо, враховуючи, що новий розділ франшизи отримав назву «Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора» на честь найвидатнішого чарівника всіх часів, який завжди знаходив правильні слова навіть у найважчі часи. Що ж пішло не так?

Ввести молодого Альбуса Дамблдора (Джуд Лоу) в історію Ньюта Скамандера (Едді Редмейн) спершу здалося чудовою ідеєю, адже життя цього персонажа поза історією Гаррі Поттера завжди було оповите таємницею, але в результаті сюжет «Фантастичних звірів» почав метатися з боку в бік, відчайдушно намагаючись встигнути розповісти про всіх і все одно не встигаючи приділити історії Ньюта або історії Дамблдора досить уваги. У фільмі «Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора» Дамблдор виходить на перший план, поки Ньют перетворюється на другопланового персонажа, що є різким контрастом у порівнянні з Поттеріаною, де Гаррі завжди був у центрі подій і ніколи не відступав на другий план. Додайте сюди ще сюжетні лінії Ґріндельвальда (Мадс Міккельсен) і Креденція (Езра Міллер), він же Аурелій Дамблдор, і ще купу другопланових персонажів, які аж ніяк не тягнуть на Дамблдорову армію, і в результаті виходить перевантажений зайвими деталями триквел, який ставить під сумнів ті два фільми пенталогії, що залишилися.

Сам сюжет фільму «Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора» можна описати одним реченням він розповідає про вибори у магічному світі, де прагне перемогти Ґріндельвальд, а Дамблдор, Ньют та їхня команда намагаються йому завадити, але його втілення виявляється дуже дивно-заплутаним. Події фільму кидаються у різні країни, показуючи цього разу магічний світ у Берліні та Бутані, чим одночасно продовжують традицію «Фантастичних звірів» відкривати нам нові місця чарівного світу Ролінґ, але й змушують сумувати за Гоґвортсом ще більше. Так, тут є пара сцен у нашій улюбленій школі чарів та чаклунства і нас навіть балують сценою в Гоґсміді, але не встигаєш моргнути, як персонажі телепортуються знову кудись подалі. І в дивовижний світ валізи Ньюта нам цього разу зась, що теж засмучує.

Але є у фільмі «Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора» і чимало гарного, що, напевно, порадує всіх шанувальників і шанувальниць Поттеріани. Хоча сюжет і відсуває Ньюта на другий план, їхні пригоди з братом Тесеєм (Каллум Тернер) одні з найкращих сцен триквела. Особливо та втеча з німецької в'язниці, на тлі якої Азкабан здається санаторієм. А ось те, що Тіна (Кетрін Вотерстон) з'являється тут лише на пару секунд справжній злочин. Адже вона була головною героїнею перших двох «Фантастичних звірів», а в третьому фільмі виходить, що взагалі немає головної героїні. Зате наші серця кожною своєю появою на екрані зігріває пекар Якоб (Ден Фоглер), котрий все ще любить Квіні (Елісон Судол), що перейшла на темний бік. Надія на їхнє возз'єднання головний промінчик у тунелі розбитих сердець третіх «Фантастичних звірів».

Головним розбитим серцем цього фентезі режисера Девіда Єйтса, звичайно, володіє Альбус Дамблдор, адже для нього протистояння з Ґріндельвальдом це не просто війна з черговим темним чарівником заради порятунку магічного світу. Третій фільм франшизи «Фантастичні звірі» (і аж 11-й фільм Поттеріани) нарешті прямим текстом, а не натяками, розповідає трагічну історію кохання Дамблдора та Ґріндельвальда, які познайомилися в юності та збиралися разом завоювати світ. Але Дамблдор, маючи добре серце, подорослішав і зрозумів їхню помилку, відмовившись від шалених планів юності, тоді як Ґріндельвальд присвятив своє життя їхньому втіленню. У минулому фільмі ми так і не побачили спільних сцен із Джудом Лоу та Джонні Деппом, колишнім Ґріндельвальдом, так що немає сенсу гадати, що було б, якби його не звільнили. Зате, на щастя, цього разу Ролінґ нас порадувала драматично-зворушливими сценами з Дамблдором та Ґріндельвальдом, де відчувається, що Мадс Міккельсен став чудовим вибором на цю роль. Ролі харизматичних лиходіїв його коник, і його дует із Джудом Лоу вишенька на торті фільму «Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора». Під час їхніх зустрічей відчувається, що серце Альбуса розривається між почуттями та обов'язком зупинити Ґелерта, тоді як Ґелерт намагається маніпулювати любов'ю Альбуса, хоча, здається, здатний любити лише владу та самого себе. Ґріндельвальд уявив себе якоюсь месією, який під виглядом благих намірів та інтересів магічного світу хоче розв'язати війну з людьми, але Дамблдор не дозволить своїм почуттям затьмарити розум і зробить усе, щоб зупинити одержимого владою екс-бойфренда-психопата.

Що стосується таємниць Дамблдора, то озвучені в третьому фільмі «таємниці» Альбуса для поттероманів, які читали книги Ролінґ, давно не таємниці, просто фінальні фільми про Гаррі Поттера пропустили ці деталі про його молодість, його сім'ю та його стосунки з Ґріндельвальдом. Дамблдор нарешті розповів глядачам і про свою сестру Аріану, яка також була обскурусом, як Креденцій, але шкода, що ми не побачили флешбека тієї битви Дамблдора, його брата Аберфорта та Ґріндельвальда у молодості, коли вона загинула. Хоча це було б дуже трагічне видовище. Єдина нова таємниця цього знаменитого сімейства, яку розкрила Ролінґ у третіх «Фантастичних звірах», це таємниця походження Креденція/Аурелія. Ми нарешті дізнаємося, яким чином він доводиться Дамблдорам родичам, і в певному сенсі так його сюжетна лінія підходить до свого логічного кінця, здійснивши повне коло. Адже єдине, чого завжди бажав Аурелій, це знайти сім'ю.

Фільм «Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора» далеко не найкраща глава Поттеріани (і Ньюторіани), його навіть можна назвати найслабшим фільмом кіновсесвіту Ролінґ з багатьох причин, оскільки сценарій тут кульгає на обидві ноги, часто відволікаючись на непотрібні деталі та натовп нових персонажів, приділяючи мало уваги основним героям, але виступ того ж Джуда Лоу, наповнений тонкими нюансами, робить його все одно обов'язковим для перегляду, якщо ви справжній поттероман. Та й фінальний епізод у пекарні Якоба вартий того, щоб висидіти всі ці майже дві з половиною години шалених пригод, які то ходять колами, то не зовсім зрозуміло куди ведуть. На цю сцену ви точно чекали з перших «Фантастичних звірів». Плюс нам усім зараз потрібно хоч трохи магії та доброти в житті, і світ Ролінґ, як і раніше, незмінно ними сповнений.

Як би Ролінґ не намагалася нас переконати, що головною темою фільму «Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора» є вибори в магічному світі, де на кону стоїть дуже багато, насправді її історія це історія справжньої любові, дружби та людського вибору у тяжкі часи. Адже нас визначає не наше походження, а наш вибір, яким би непростим він не був. Цей вибір у майбутньому зробив Гаррі, цей вибір робить у минулому і його наставник Дамблдор.

7197 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: