Рецензія на фільм «Випускний рік»
Ребел Вілсон сміливо йде за мрією

Пам'ятаєте знамениту романтичну комедію 2000-х «З 13 у 30» із чарівною Дженніфер Гарнер у головній ролі? Так ось сценарист Брендон Скотт Джонс і режисер Алекс Гардкасл вирішили переосмислити історію про те, як дівчина-підліток раптово опиняється у своєму дорослому тілі з усіма наслідками, що звідси випливають, і так на світ з'явилася гостра молодіжна комедія «Випускний рік» (також відома як «Випускний клас»), в якій відома комедійна актриса та зірка трилогії «Ідеальний голос» Ребел Вілсон знову вирушила до школи, щоб стати королевою балу. Але, виявляється, що в епоху соцмереж це стало ще складніше. Тільки героїня Вілсон, як і сама акторка у реальному житті, яка нещодавно пережила кардинальну трансформацію, зайнявшись спортом та здійснивши свою мрію, не збирається здаватися без бою.

Так, якщо ви морально не готові до того, що з 2002 року, коли починаються події фільму «Випускний рік», до 2022 року, коли вони продовжуються, минуло вже цілих 20 років, раджу вам одразу ж пройти повз, щоб поберегти свої нервові клітини. Тих же з вас, хто готовий сміливо дивитися правді в очі і прийняти той факт, що речі з 2000-х вже вважаються вінтажними, «Випускний рік» збирається підкорювати ностальгією за тими (далекими) часами та неосяжною харизмою Ребел Вілсон, тієї самої, яка у березні на церемонії BAFTA показала путіну фак (за що ми тепер любимо її ще більше). Вона грає роль 17-річної чирлідерки Стефані, яка, на своє нещастя, пролежала в комі останні 20 років. Прокинувшись у 2022 році, Стефані вирішує знову сісти за парту, аби сповна прожити останній місяць свого випускного класу та, нарешті, надіти корону королеви балу. Ось тільки світ дуже змінився за ці два десятиліття, і адаптуватися до нього не так і просто. Але Стефані не збирається відступати, адже вже й так багато втратила у своєму житті.

Бажання головної героїні стати королевою балу може здатися проявом самозакоханості, але насправді для Стефані це виклик, певна вершина, яку вона хоче частково підкорити заради себе, а частково — заради своєї покійної матері, яка вірила в те, що її Стефані може здійснити будь-яку свою мрію і стати такою, якою вона хоче бути. Та й скасування цього конкурсу у школах, як показує реальність, нічого не змінює. Адже все одно у кожній школі є найпопулярніша дівчинка, тільки тепер її називають не королевою балу, як у минулі роки, а королевою Інстаграма. Конкурс популярності перейшов із актової зали школи в площину інтернету, і навряд чи можна сказати, що він став добрішим до юного покоління, яке весь час сидить у соцмережах і постійно порівнює себе з однолітками, які якимось дивом зібрали по мільйону підписників, хоча, по суті, ще нічого не досягли у своєму житті (привіт, синдром самозванця). Так що з одного боку коридори шкіл стають інклюзивнішими, добрішими до меншин та безпечнішими, оскільки адміністрації тепер активно борються з буллінгом, але дорослішання в 2022 році несе свої виклики, з якими й стикається Стефані та її нові друзі в епоху соцмереж.

Роль 17-річної Стефані у сценах з 2002 року грає Енгаурі Райс, відома за франшизою «Людина-павук», і, на щастя, у «Випускному році» вона аж ніяк не пасе задніх і грає аж ніяк не пай-дівчинку. Вона тут виглядає так, ніби втекла з культової стрічки 2000-х «Погані дівчиська», і було б класно побачити її в майбутньому в головній ролі в інших молодіжних комедіях, знятих не за шаблоном. Тим часом із Зої Чао вийшла чудова суперниця для Стефані, хоча її Тіффані й не конкурентка головній героїні. Отримавши все, про що завжди мріяла Стефані, включаючи будинок її мрії та чоловіка її мрії, Тіффані все одно не може забути шкільні образи і продовжує цькувати Стефані вже через свою доньку-інфлюенсерку. На щастя, відкрита і добра Стефані швидко знаходить собі надійних друзів в особі нових однокласників-чирлідерів, які вже не такі популярні, якими були за старих часів (але не переживайте, Стефані це швидко виправить, навчивши їх запалювати так, щоб червоніла директриса школи).

Не обходиться «Випускний рік» і без романтичної сюжетної лінії, такого собі любовного чотирикутника, куди входить Стефані, її колишній шкільний хлопець Блейн, який одружився з Тіффані, сама Тіффані та найкращий друг Стефані Сет, який був закоханий у неї зі шкільної лави. Ролі Сета і Блейна в зрілості грають актори Сем Річардсон і Джастін Гартлі, і — хороша новина для всіх хороших хлопців — як би сильно Стефані не сохла за красенем Блейном з його модельною зовнішністю і кубиками на пресі, справжній чоловік мрії для будь-якої дівчини тут якраз Сет. Так, ви не повірите, але в романтичних комедіях, виявляється, героїні можуть робити адекватний вибір на користь здорових стосунків із добрим хлопцем замість страждань із красенем з душею «поганого хлопця», який думає лише одним органом. Хоча, якщо чесно, то Річардсон також красивий і харизматичний чоловік.

Гардкаслу вдалося зняти цілком оригінальну комедію, що в наш час вже заслуговує на аплодисменти. Його «Випускний рік» яскравою плямою вирізняється на тлі всіх штампованих молодіжних комедій про старшокласників, і навіть якщо цей фільм порівнювати зі стрічкою «З 13 в 30», то у них дуже мало спільного. Хіба що ще на думку спадає фільм «Нецілована» з Дрю Беррімор у головній ролі, де доросла жінка вирушила до старшої школи під прикриттям і змогла пережити все те, що пропустила у своїй юності, але й тут «Випускний рік» розповідає зовсім іншу історію, свою історію, щедро приправлену шаленою ностальгією за 2000-ми роками, що зігріває серце. І окреме спасибі творцям фільму за той музичний номер у стилі Брітні Спірс. Тепер Ребел повністю реабілітована після того провального мюзиклу «Кішки».

«Випускний рік» дуже піднімає настрій, якщо ви не проти гумору з перчиком. І можу припустити, що занижений рейтинг дана комедія отримала саме через свій гумор, який часто б'є нижче пояса, але це і є однією з фішок цієї історії, адже дуже рідко, коли комедії з жінкою в головній ролі дозволяють бути настільки безсоромною та безкомпромісною. І дуже нескромною. Незважаючи на те, що «дівчата так себе не поводять». Тому тут йдеться про подвійні стандарти, які, на жаль, навіть у 2022 році нікуди не поділися. Адже якби у головній ролі тут була не Ребел Вілсон, а, наприклад, Сет Роген чи Джона Гілл, реакція глядачів була б іншою, і «Випускний рік» могли б проголосити новою молодіжною класикою. Тому, враховуючи такий стан речей, Ребел захоплюєшся ще більше, адже вона не збирається грати пай-дівчинку, щоб комусь догодити і нікого не образити. Вона розширює межі і не боїться бути собою, не боїться показувати фак у комедії або на церемонії нагородження, не боїться, що хтось потім скаже: «Фу, жінки так себе не поводять». Поводять, ще й як поводять. Адже не дарма ім'я «Ребел» перекладається з англійської як «бунтарка».

Якщо ви скучили за 2000-ми, формою чирлідерів і «поганими дівчиськами», хочете запалювати під Брітні Спірс, не боятися бути собою і посміятися від душі, то «Випускний рік» із запальною та смішною Ребел Вілсон — ідеальний варіант для вечірнього перегляду.