Рецензія на фільм «Рокетмен»
Елтон Джон: Секс, наркотики і рок-н-рол
Після приголомшливого успіху і 4 «Оскарів» «Богемної рапсодії» режисер Декстер Флетчер, який дознімав фільм про Фредді Мерк'юрі, представляє широкій аудиторії історію ще одного легендарного музиканта – сера Елтона Джона. І цей біографічний мюзикл, названий на честь його космічної пісні «Рокетмен», відправляє глядача всередину драматичної і одночасно фантастичної історії його життя і кар'єри, яка переверне ваш світ.
«And I think it's gonna be a long long time
'Till touch down brings me round again to find
I'm not the man they think I am at home
Oh no no no
I'm a rocket man
Rocket man burning out his fuse up here alone»
На початку фільму співак представляється як Елтон Геркулес Джон, ім'ям зірки, якою він став, але незабаром флешбеки знайомлять нас з Реджинальдом Двайтом, маленьким хлопчиком, яким він все ще залишався в душі. Маленьким хлопчиком, який хотів, щоб його любили батьки і обіймали на ніч, а не кричали на нього і відштовхували. Виявляється, нам так мало потрібно для щастя, але в той же час, це дуже багато і згодом це впливає на все життя людини. І дитинство з холодними і байдужими батьками, які постійно показували і навіть говорили Реджі, що він їм не потрібен, залишило незгладимий слід в серці Елтона, який він намагався заповнити алкоголем, наркотиками, сексом, але, що найголовніше, музикою, що надихнула не опускати руки мільйони людей по всьому світу.
Флетчер обрав для свого нового біографічного фільму фентезійний піджанр, і ці епізоди, схожі чи то на сон, чи то на наркотичний тріп, роблять «Рокетмен» нереальним у візуальному плані, але глибоким і приземленим в плані оповіді історії життя Елтона Джона. Одного разу він опинився на дні, звідки було два виходи: вперед ногами чи зав'язати з наркотиками та алкоголем і знову творити. Тому він тікає зі свого концерту в шаленому костюмі з крилами і рогами й відправляється на зустріч анонімних алкоголіків, щоб розібратися в собі та вилікувати свою зранену душу. І в його випадку це можливо, тільки якщо він знову подивиться в очі і переживе всі свої розчарування та біль, що накопичилися в музиканта за всі ці роки.
«Рокетмен» – це найвеличніша а роль у кар'єрі 29-річного Терона Еджертона, і складно уявити, що йому тепер доведеться зіграти, щоб перевершити своє втілення Елтона Джона! Так тонко показати і відчути все нелегке життя співака зміг би не кожен зрілий актор, але у Еджертона вийшло повністю стати Елтоном на ці дві екранні години. Так само впевнено в усіх цих неймовірних костюмах зі стразів та пір'я могла себе почувати тільки одна людина на нашій планеті – сам Елтон Джон. А як Еджертон заспівав! Так, він по-справжньому співає всі хіти легендарного співака, причому робить це просто чудово як в плані звучання, так в плані передачі настрою кожної композиції. Але, на жаль, «Оскар» йому навряд чи дадуть, хоча Еджертон заслужив на нього не менше, ніж Рамі Малек за «Богемну рапсодію», просто сумнівно, що Американська кіноакадемія другий рік поспіль даватиме статуетку за втілення відомого співака в байопіку.
Фільм показує непрості відносини Елтона з батьком і матір'ю, останню з яких отруйно зіграла Брайс Даллас Говард, та з його ангелом-охоронцем в особі бабусі (Джемма Джонс), яка повірила в талант маленького Реджі і відвела його в Королівську академію музики. Ми спостерігаємо, як Реджі стає Елтоном, як зізнається рідним в тому, що він гей, і як вперше закохується в свого менеджера Джона Ріда. Їх відносинам «Рокетмен» приділяє особливу увагу, не соромлячись показувати кохання і секс двох чоловіків на великому екрані, оскільки це правда і це справжня історія Елтона, мабуть, найбільш успішного і відкритого гея музичної індустрії, і тут нема чого соромитися. Роль Гріна дісталася зірці «Гри престолів» Річарду Меддену, і він дуже гарно втілив садиста-маніпулятора. Тепер вам буде не так шкода, що його вбили на Червоному весіллі.
Але особливе місце в байопіку займає справжня дружба і партнерство Елтона з його автором пісень Берні Топіном, якого тонко і одночасно масштабно зіграв Джеймі Белл. Берні завжди був промінчиком світла у житті співака і намагався підтримувати його, але, як він сам зазначає в кінці фільму, з деякими проблемами людина повинна впоратися сам. Друзі можуть бути поруч, але вони не можуть за вас побороти ваші образи, страхи і залежності. І, на щастя, Елтон знайшов у собі сили виринути на поверхню з того глибокого басейну, перестати займатися самознищенням і, нарешті, стати щасливим і коханим всупереч всьому, що було в його минулому. Цей посил неймовірно надихає і мотивує при перегляді.
«Рокетмен» навряд стане таким популярним у глядачів, як торішня «Богемна рапсодія», де «причесали» деякі моменти життя Мерк'юрі для аудиторії 12+, але цей фільм безумовно знайде свого глядача і зіб'є його з ніг (а потім знову поставить на ноги). Він потрясає набагато сильніше за «Рапсодію» і занурює у світ Елтона набагато глибше, чіпаючи різні струни душі його сильними переживаннями. Тут Флетчер і Еджертон показують всі злети і падіння Елтона Джона без прикрас. Чесно, відверто, з усім болем, наркотиками, криками, бійками і тією вже відомою сценою сексу двох чоловіків, не намагаючись сподобатися глядачеві, а просто розповідаючи історію видатного музиканта, якою вона є. І за це їм окреме спасибі й стоячі овації.
Елтон Джон виступає продюсером даного байопіка, і це викликає окреме захоплення, оскільки потрібно чимало мужності, щоб показати свої помилки, неприємні моменти і найпотаємніші переживання всьому світу. Але це варто того, щоб через стільки років після виходу хіта «I'm Still Standing», люди знову зрозуміли, про що він співається, і відчули його нереальну силу. Силу вірити в себе і жити далі.
«Don't you know I'm still standing better than I ever did
Looking like a true survivor, feeling like a little kid
I'm still standing after all this time
Picking up the pieces of my life without you on my mind»
«Рокетмен» – це більше ніж фільм про видатну людину. Це одіссея Елтона Джона, яка змусить вас по-новому подивитися на життя і знову закохатися в його чарівні пісні.
