Рецензія на фільм «Небезпечний бізнес» з Шарліз Терон
Гарольд їде у відрядження
Щоб вижити в суворому корпоративному світі під час кризи, потрібно володіти сталевими нервами і всіма іншими частинами тіла, які допоможуть вам отримати власний кабінет з панорамними вікнами на місто. Але не кожному це дано, як, наприклад, бідоласі Гарольду Соїнці з кримінальної комедії «Небезпечний бізнес». Цього правильного і не особливо цінного для своїх начальників менеджера відправляють в небезпечне відрядження до Мексики, де знаходиться завод з виробництва революційної таблетки з марихуаною, яку його боси хочуть запустити на американський ринок, як тільки це буде легально. Але у голови місцевого картеля свої плани щодо цього прибуткового продукту...
Цього року свої сили в непростому жанрі чорна комедія вирішив спробувати режисер Неш Едгертон, брат актора Джоела Едгертона, який десять років тому дебютував з кримінальною драмою «Квадрат» (не плутати з однойменним минулорічним лауреатом Канського кінофестивалю). Також на його рахунку є кілька короткометражок і кліпів Боба Ділана, але саме «Небезпечний бізнес» міг стати його великим проривом в Голлівуді. Ось тільки він припав до душі не багатьом критикам, глядачі теж без ентузіазму пішли на нього в кіно, і через майже місяць світового прокату фільм зібрав лише $7,1 мільйона, що поки що робить його одним з основних провалів року. Що ж пішло не так, і чи є у «Небезпечному бізнесі» щось, все-таки гідне вашої уваги?
«Небезпечний бізнес» зібрав іменитий каст, але головним героєм в цій історії виступає менеджер середньої ланки Гарольд Соїнка, який емігрував до США з Нігерії і все життя намагався жити за правилами і чинити по совісті. Втілює його Девід Ойелоуо, який грав Мартіна Лютера Кінга в «Сельмі», і цей його Гарольд абсолютно не схожий на борця за права афроамериканців. У «Небезпечному бізнесі», де неодноразово «звучать нотки» братів Коенів, Ойелоуо грає типового коенівського персонажа – рядову людину, тісно затиснуту в рамки буденності, яка опиняється в небезпечній для життя ситуації, що назавжди змінює її, розкриваючи при цьому її темні сторони. На перший погляд Гарольд може здатися добряком, але події, що зруйнували його правильне і стабільне життя, штовхають хлопця на шалені злочини. Таким чином нам показують, що в кожній людині сидить чорт, який тільки й чекає, щоб вирватися назовні і порушити всі правила, які сковували його і робили його нещасним все життя. Зрозуміло, Гарольд міг би бути щасливим на своїй гарній роботі, у своєму красивому будинку і з красунею-дружиною, яка схудла мало не в два рази, але якщо дізнатися про нього ближче, то стає ясно, що таке життя він обрав не сам, а тому що так треба, і в «Небезпечному бізнесі» нарешті, він пробує взяти контроль над своїм життям і почати все з чистого аркуша, якщо, звичайно, нещасливе відрядження до Мексики не стане для нього фатальним.
Але, не в образу Ойелоуо, що продемонстрував свій комедійний талант, найяскравішим персонажем кінокартини виявилася атомна блондинка Елейн. Шарліз Терон в образі злої начальниці Гарольда настільки хороша, що «Небезпечний бізнес» варто дивитися тільки заради неї. Її Елейн карколомна, амбітна, підступна і з біса розумна; вона знає, чого хоче і як вижити в чоловічому корпоративному світі. При цьому їй не чужі людські почуття, але вона майстерно не дає емоціям взяти над собою верх, швидко витирає туш що розмазалася і йде по головах до своєї мети.
Не менш вредну і меркантильну колегу Терон втілює Джоел Едгертон, якого минулого місяця можна було побачити у шпигунському трилері «Червоний горобець». З них з Терон вийшов чудовий дует у дусі «Нестерпних босів», які з легкістю і невимушеністю перетворюють життя своїх підлеглих на пекло. А у підлеглих є два кредита, сім'я, діти, ось вони і терплять таке ставлення. І тут Гарольд, якому тепер нічого втрачати, отримує шанс помститися всім огидним босам від імені всіх представників середнього класу, от він і пускається у всі тяжкі, поки Елейн і Річард нічого не підозрюють.
Також у фільмі знялися Тенді Ньютон, Аманда Сайфред і Гаррі Тредевей, але більше за всіх з другорядних героїв сподобався зірка «Дев'ятого округу» Шарлто Коплі, який втілив колишнього найманця, що кардинально змінила своє життя, – тепер він працює волонтером в гарячих точках і допомагає постраждалим від землетрусів. З ним у «Небезпечному бізнесі» є декілька чудових сцен, і у них з Ойелоуо вийшов цікавий комедійний дует, але сценаристи чомусь недооцінили цю парочку і вирішили розмінюватися на нудних і погано прописаних героїв Ньютон, Сайфред і Тредевея, у останніх з яких абсолютно безглузда сюжетна лінія, від якої всьому фільму мало користі. Якби сюжет побудувався на тому, що Коплі і Ойелоуо вирішили самі розправитися з картелем, було б набагато веселіше.
«Небезпечний бізнес» починається дуже багатообіцяюче, розмірковуючи про місце правильної людини в цьому зіпсованому і несправедливому світі, але, відволікаючись на незначні дрібниці, стрімко перетворюється на безглуздий і затягнутий фарс. Зате творці подбали про те, щоб розважити глядача божевільним і кривавим екшеном, а також тут є безліч моментів, від яких ви будете сміятися в голос. Але разом з цим фільм слідує побитим стереотипам уявлення Мексики американським кінематографом. Всі до єдиного мексиканські персонажі показані якщо не повними бандитами і відморозками, що шинкують людей на капусту, то випадковими бандитами, які тільки й чекали слушної нагоди, щоб урвати свій куш від американця в костюмі. Загалом, у Едгертона вийшла чергова весела розважальна, але вельми расистська антиреклама для туристів, що попереджає обходити Мексику десятою дорогою.
Класикою жанру «Небезпечний бізнес» точно не стане, і з кращими фільмами братів Коенів йому ніяк не зрівнятися, але якщо ви любите чорні комедії і хочете чогось свіженького з Терон (майже) у головній ролі, то для одноразового перегляду він підійде.
