Рецензія на фільм «Хто в домі тато 2»
Як Мел Гібсон намагався зіпсувати Різдво
Два роки тому глядачі юрбою йшли в кіно дивитися комедію «Хто в домі тато», де Марк Волберг і Вілл Феррелл змагалися між собою за звання кращого батька, і принесли їй пристойну касу в $243 млн, тому в найкоротші терміни студія Paramount Pictures випустила його продовження. І цього разу до цих вже потоваришувавших співтатусів в гості приїдуть їх «старі»: Мел Гібсон і Джон Літгоу. Причому приїдуть вони не одні, а разом зі своїми дивацтвами.
Біля керма франшизи залишився Шон Андерс, що зняв першу частину, тому нічого нового від «Хто в домі тато 2» не варто очікувати. Він продовжує експлуатувати в сіквелі тему протилежних за характером батьків, часто доводячи те, що відбувається на екрані до суцільного абсурду. Хіба тільки ситуацію періодично скрашує різдвяна тематика.
Нарешті зрозумівши, що їх суперництво шкодить їх дітям, Волберг і Феррелл вирішують зробити спільне Різдво, щоб діти могли провести свято в колі всіх своїх батьків, не мотаючись між двома будинками. Оскільки конфлікт головних героїв здається вичерпаним, для нового конфлікту прибувають Гібсон і Літгоу, які є практично копіями героїв Волберга і Феррелла (вірніше Волберг і Феррелл є їх копіями, адже вони грають синів). Гібсон весь такий із себе крутий ловелас пенсійного віку, який у молоді роки був астронавтом НАСА, але поганим батьком. І на противагу йому в кадрі з'являється дуже добрий і турботливий Літгоу, якого син обожнює так сильно, що аж губи цілує (таких моментів тут предостатньо, і до кінця фільму ці поцілунки нагадують старий набридлий анекдот, що переказують, коли потрібно заткнути дірку в сюжеті). Разом зі своїми дружинами Ліндою Карделліні і Алессандрою Амброзіо, дітьми і батьками Волберг і Феррелл відправляються в шикарний будиночок в горах, де можна відзначити Різдво своєї мрії. Зрозуміло, якщо б не підступний Гібсон, який так і норовить зіштовхнути головних героїв лобами.
Про акторську гру тут особливо говорити не доводиться, незважаючи на наявність в касті лауреатів і номінантів премій «Оскар», «Золотий глобус» і «Еммі», оскільки актори в основному лаються і дуріють. Натомість головною крадійкою уваги (англ. «scene stealer») в «Хто в домі тато 2» стала юна Скарлет Естевез, яку ви можете знати по серіалу «Люцифер». Ця 9-річна дитина у багатьох сценах невимушено затьмарює дорослих і набагато більш відомих акторів, особливо вона неповторна в епізоді з полюванням на індика (а що, традиційна американська забава).
«Хто в домі тато 2» хоча і розповідає про дисфункціональну сімейку, сімейною комедією не назвеш. З усією своєю легковажністю вона зачіпає досить гострі теми, як володіння зброєю, що останнім часом після численних терактів у США є серйозною проблемою, і навіть дитячий алкоголізм, коли дві дочки напиваються дорослого гоголь-моголя, щедро приправленого алкоголем, щоб батьки змогли пережити цю непросту поїздку. В результаті на це кіно навряд чи захочеться повести родину з дітьми, швидше своїх друзів, які не проти посміятися над дурними жартами в стилі «типової американської комедії».
Фільм Андерса підкуповує святковою тематикою, адже так хочеться налаштуватися на новорічний настрій, але «Хто в домі тато 2» не дарує відчуття чарівництва або казки. Це як півтори години спостерігати за родичами, що сваряться, і які замість того, щоб чудово провести пару днів у засніжених горах, кататися на лижах і санках, смажити зефірки в каміні, дивитися святкові фільми і розповідати один одному історії, роблять все, щоб це Різдво залишило неприємний відбиток на психіці дітей, змагаючись, влаштовуючи бійки, знищуючи снігоприбирачем всі гірлянди (хоча виглядало це досить ефектно), висміюючи один одного і навіть вчиняючи злочин. Загалом, новою класикою цій різдвяній історії точно не стати.
Якщо до вас на Різдво напросився Мел Гібсон, будьте обережні і кілька разів гарненько подумайте, чи варто пускати його на поріг.
