Рецензія на фільм «Тілоохоронець кілера»
Коли Рейнольдс зустрів Джексона
Літо 2017 року хоча і порадувало кількома хорошими фільмами, як «Чудо-жінка», «Війна за планету мавп» і «Дюнкерк», в основному розчарувала своїми кіноновинками, тому відчайдушно хотілося чогось веселого, несерйозного і дико розважального. І тут на тлі інших комедій (і екшенів) з виходу свого першого трейлера, де звучить зворушлива пісня Вітні Х'юстон, виділився «Тілоохоронець кілера», що обіцяє незабутній дует в особі Райана Рейнольдса і Семюела Л. Джексона. Озброєні і лихослівні Дедпул і Нік Ф'юрі в одному фільмі – що може бути краще?
На рахунку режисера Патріка Хьюза (не плутати з творцем «Клубу Сніданок» Джоном Хьюзом) є не багато повнометражних робіт: не особливо популярний вестерн «Червоний пагорб» і бойовик «Нестримні 3»; і що б там хто не говорив, останній з них мені все-таки припав до душі. Тим не менш, було неясно, чого від Хьюза очікувати цього разу, зате після «Дедпула» від Рейнольдса в комедії для дорослих можна очікувати лише одного – запаморочливого божевілля, яке актор забезпечує в «Тілоохоронці кілера» повною мірою.
Рейнольдс грає тут колишнього елітного охоронця Майкла Брайса, чия успішна кар'єра йде шкереберть після одного проваленого завдання великої важливості. Втративши свій статус, хороші гонорари і, на додачу, кохану дівчину, він скотився на дно ланцюга живлення охоронців, але не розгубив своїх навичок. І незабаром вони припадають якраз до речі, коли та сама колишня дівчина, працююча на Інтерпол, просить його про послугу: доставити до Гааги для дачі свідчень проти жорстокого диктатора одного небезпечного кілера, з яким Брайс вже заочно знайомий. У минулому горезвісний Даріус Кінкейд намагався вбити Брайса 28 разів, а тепер вони разом повинні відправитися в дорожню подорож і постаратися випадково не вбити одне одного.
Для «Тілоохоронця кілера» ні Рейнольдсу, ні Джексону не довелося винаходити абсолютно нових героїв; Брайс – це більш істеричний Дедпул без надздібностей, а Кінкейд – всі круті персонажі Джексона разом узяті, приправлені значною часткою романтизму, адже його герой так сильно любить свою дружину і все заради неї зробить. Зате разом вони створили такий крутий дует, яких вже давно не було видно на великому екрані. Їхні стосунки на межі ненависті і любові не дають нудьгувати, і спостерігати за цією парочкою в їх вибухонебезпечних пригодах – суцільне задоволення.
Компанію Рейнольдсу і Джексону в цьому божевіллі склали такі першокласні актори, як Сальма Хайєк і Гарі Олдман, а також менш відома Елоді Юнг, яка, до речі, і сама є частиною супергеройського світу Marvel, втілюючи Електру в «Зірвиголові». Хайєк в образі бойової дружини Джексона підкорила з першої сцени, як і їх звихнута історія кохання в цілому. Надзвичайно серйозний лиходій Олдмана – диктатор з Білорусі (не всім же голлівудським лиходіям бути з Росії) на ім'я Владислав Духів – разом зі своєю армією найманців став гідним супротивником для такого професійного кілера і його першокласного (3А класу!) тілоохоронця. Та й приємно хоча б в кіно бачити гаазький суд над сучасним тираном, оскільки в реальному житті ми навряд чи дочекаємося. У Юнг тут теж є кілька крутих моментів. І на роботі, і в стосунках з Брайсом її героїня веде себе так, що її поважаєш. Вона знає собі ціну і вже точно не потребує того, щоб її прощали за те, чого вона не робила.
Творіння Хьюза є досить хорошим екшеном з гострим і влучним гумором в стилі «Смертельної зброї» і торішніх «Крутих чуваків», хоча місцями і не дотягує до цих фільмів. Тим не менш, на фоні більшості кінокартин цього літа, яке виявилося багатим на провали, «Тілоохоронець кілера» виступає саме тим розважальним атракціоном з вибухів, перестрілок і стрибків через лобове скло, якого потребує глядач. І все це відбувається під відмінний саундтрек у стилі того ж «Дедпула».
При перегляді зал щиро сміявся над пригодами Рейнольдса і Джексона у весь голос і навіть місцями аплодував, що траплялося цього літа в кіно досить рідко. Ці двоє заслужили вашої уваги. Обов'язково перегляну при нагоді.
Кращі моменти фільму: бійка Рейнольдса і Джексона (так, це тут буде); їх музична поїздка в автобусі з черницями; істеричні тиради Рейнольдса; історія про те, звідки у кілера татуювання з воронами; історія знайомства Кінкейда зі своєю коханою Сонею (так зворушливо); всі сцени з Хайєк у в'язниці; погоня в кінці фільму (до речі, одна з кращих кінопогонь 2017 року, може і з «Форсажем 8» позмагатися) і кожен раз, коли Джексон обзиває героя Рейнольдса (обзиватися, звичайно, погано, але у Джексона особливий талант в цій області).
Якщо у фільмі об'єднати Рейнольдса і Джексона, дати їм в руки зброю і відправити в поїздку, періодично підриваючи щось на їх шляху, вийде веселий комедійний екшен, що знатно піднімає настрій. Категорично рекомендується до перегляду шанувальникам обох цих акторів.
