Пригоди «шаленої» четвірки
Нарешті на екрани вийшла довгождана кінопрем’єра популярного серіалу «Секс і місто». Ідея створити повнометражку у творців серіалу виникла вже давно, проте довелося перенести виробництво картини на невизначений термін, аби отримати згоду всіх акторів, які виконували головні ролі у серіалі. Отож, усі проблеми позаду, і шанувальники стрічки мають нагоду побачити своїх улюбленців ще раз, які, проте, цього разу постануть у досить незвичному амплуа -- романтичному.
Назви фільму і серіалу ідентичні. «Секс у великому місті», -- саме так назвав свою роботу режисер Майкл Патрік Кінг.
Події у стрічці відбуваються через чотири роки після тих, які ми споглядали у серіалі. Попередня історія про чотирьох подруг була трохи цинічною та правдивою, а фільм виглядає такою собі романтичною казкою із натяком на реальне життя. Водночас, незважаючи на це, нових сюжетних ходів, ліній поведінки, крім тих, які вже неодноразово випробували у серіалі, немає. Звісно, що ще можна сказати після того, як усе вже сказано. Але фанати серіалу не втомлюються бачити своїх героїв знову і знову, тож картина зібрала аж 120 млн доларів у американському прокаті.
З одного боку, це стрічка про жіночу дружбу. Тобто про те, що цей «міф» придумали чоловіки. Ще півбіди, коли доводиться ділити жінку із подругою, яка може вислухати, але ділити її з тою, яка ще й поради даватиме, -- справжня катастрофа.
Повертаючись до стрічки: тут є кілька важливих моментів, про які не можна забувати. По-перше, це розповідь про життя чотирьох жінок, більша частина життя яких уже минула. По-друге: романтична казка, якою є цей фільм, на відміну від серіалу, переплітається із реальним життям. По-третє, тут багато такого, що «не осягнеш розумом, а лише почуттями», як сказала головна героїня Керрі Бредшоу.
Одна з провідних думок стрічки -- чи потрібно вибачити людині зраду і розчарування. У ситуації із Мірандою, йдеться про Стіва, який не втрачає надії возз’єднати сім’ю. Натомість у Керрі відбувається переоцінка цінностей, коли дрібні проблеми можуть знищити кохання: весілля треба святкувати лише у дружньому колі. У Саманти ж починається депресія, коли найкращим супутником життя стає собачка.
Фальшиво виглядала поява асистентки Луїзи, у житті якої теж була прикра любовна історія, що, врешті, також завершилася весіллям. Коханий Керрі влаштував якнайкраще свято для них обох -- маленьке весілля без шуму і гаму. Керрі ж пережила чергове розчарування -- життя запропонувало їй ще одне випробування, а висновки, які вона зробила, письменниця переповідає своїм читачам.
Звісно, у картині є глибокі фрази, заради яких можна толерувати незрозумілі моменти і плоскі ситуації. Ці перли можна почути у справді несподіваних моментах стрічки, коли здається, що оживити цей кадр не зможе ніхто і ніщо.
У середині стрічки сюжет провисає, нудно всоте дивитися на одні й ті ж проблеми та переживання героїв, у житті яких, проте, нічого не змінюється. Та, як і всі романтичні казки, картина закінчилася хепі ендом, цей фінал, такий бажаний і трішки неочікуваний, мимовільно стирає все попереднє негативне враження від фільму. Він інтригує: усе, що треба було сказати, -- сказали, весілля таки відбулося, всі щасливі або майже щасливі, проте у цьому щасті відчувається якась незавершеність. А що ж далі?
За цим хвилинним щастям, за цим вечором? Те ж саме життя, сповнене того, що вони переживали вже безліч разів: кохання, надія, сподівання, розчарування, розлука, непорозуміння, чергова зрада, нове знайомство чи страждання. Бо це життя. Воно ніколи не буває плавним. Мабуть, тому й відчувається у стрічці це недоказане, те, що героїні ще переживуть багато цікавих і гострих моментів. Саме це відчуття прикрашає стрічку, що дає можливість підзаробити її творцям, плануючи черговий сіквел.
Отож, «новим подихом» у картині є хіба що тимчасова асистентка Керрі, яка відіграє роль психолога і повертає героїні любов до звичного життя, новий чотирилапий друг Саманти та перехід колишньої «шаленої четвірки» на спокійне і звичне життя.
Тут є маса прісного, незрозумілого, пафосного, але все ж відчуваєш, що без цього стрічка перетвориться на динамічне споглядання спец-ефектів із кількома стандартними фразами на кшталт «я не можу без тебе» чи «я кохатиму тебе вічно». Оце найголовніший плюс картини, а на її мінуси просто закриваєш очі, кого цікавить невідповідність сцен і фраз, графіка, звук, якщо так живо вимальовані персонажі.
