Четвірка любителів піци знову рятує світ
Пам'ятаєте, як після гніву глядачів і не особливо вражаючих, як для блокбастера, зборів «Черепашок-ніндзя» нам пообіцяли щось краще і посадили в режисерське крісло сіквела Дейва Гріна? З тих пір пройшло два роки, і ось продовження перед нами, та чи змогли кінематографісти щось змінити в кращу сторону? Адже незважаючи на заміну режисера, заправляє цим балом все той же Майкл Бей, та й сценаристи залишилися все ті ж...
«— Що б зробив він Дізель?»
Леонардо, Донателло, Рафаель і Мікеланджело як і раніше дико масивні, і їх зовнішність насилу поєднується зі словом «підлітки». Але в душі вони саме такі і є зі своєю несерйозністю, так тут ще сценаристи вирішили створити їм кризу всередині команди, на якій в основному і зосередився сіквел. Їх сварки – аж ніяк не те, що хочеться бачити у фільмі про черепашок-ніндзя, адже їх сила саме в тому, що всі вони різні, але розуміють вони це чомусь лише до кінця другого фільму. Тим не менш, часом з'являється в них щось рідне від тих черепашок, яких ми любили в дитинстві.
В образі Ейпріл О'Ніл повернулася Меган Фокс, і хоча вона була крута в «Трансформерах», тут все ще виникає двояке відчуття, коли вона з'являється на екрані. То вони намагаються зробити її жінкою-вамп з виряченими губами, то вона безпорадно ляскає віями, коли знаходиться в центрі бійки... Відправте її на курси самооборони, оскільки дуже хотілося в фіналі побачити, як вона впоралася б з тією «правою рукою» Шреддера на рівних.
Новим помічником команди з порятунку Нью-Йорка стає Кейсі Джонс, і зірка «Стріли» Стівен Амелл втілив його достатньо цікаво, але згадуваний на початку фільму його запальний норов дуже швидко вивітрюється. І тільки в одній сцені він використовує хокейну ключку і носить маску. Творці мабуть вирішили, раз дістали на цю роль актора, який є обличчям одного супергероя, то гріх його приховувати під маскою.
Вернон Фенвік Вілла Арнетта і зовсім став певним блазнем, якому в голову вдарила слава, гроші і самозакоханість. І куди тільки подівся той оператор з першого фільму, що лякається, але все одно йде за Ейпріл до кінця...
Але найбільший промах сіквела – лиходії. Поміняти актора, що втілює Шреддера, ще не означає зробити його кращим, оскільки весь фільм, за винятком своїх останніх екранних секунд, він ходить без маски. Найбільше екранного часу отримують Бібоп і Рокстеді, і ці двоє ще ніколи не були такими огидними. Тупими – так, але не огидними. Хоча і у них є свої непогані моменти. Що стосується Кренга, чиє прибуття з таким захопленням передрікали трейлери, то його тут практично немає, і це дуже розчаровує. У мультсеріалі було класно спостерігати за тим, як він будує свої підступні плани, злобно потираючи свої «рученята», і тим, як він дратує Шреддера, з яким вони себе ведуть ніби стара подружня пара, а тут нас цього просто позбавили. Зрозуміло, вони ще повернуться, і можливо тоді сценаристи перестануть ігнорувати цих чудових лиходіїв, але після другого фільму вже мало в це віриться.
«Підлітки-мутанти Черепашки-ніндзя 2» підійдуть для одноразового перегляду дітям, але шанувальникам, які виросли в 1990-х на мультиках про черепашок-ніндзя, це новий удар по тим спогадам. Черепашок ще якось спробували реабілітувати, але інші герої тут досі не вписуються в те, що відбувається, і являють скоріше меблі, ніж самостійних персонажів. Навіть незважаючи на чудові сучасні технології, творцям фільму знову не вдалося перенести на екран ту магію чотирьох братів-мутантів, які обожнюють піцу і постійно рятують своє місто від капостливих злочинців. Зате їм вдалося зняти щось, що місцями є все-таки більш адекватним і захоплюючим, ніж перша частина.
Якими б не створювалися фільми про чотирьох черепашок-мутантів, ми все одно будемо їх любити.
