Могутній фільм, так. Дуже порадував. Порадував в основному ідіотизмом своїм, котрий у нього безмежний. А то я вже якось навіть став відвикати від поганих фільмів. Навіть вирішив, що вони взагалі - скінчилися, що не бачити мені більше ідіотських бійок на дахах поїздів, які рухаються, у таємних, лиховісних підземеллях і на занедбаних заводах із хмарами пари й різними гримлючими залізяками. Не бачити лиховісних лиходіїв із кривими руками, язиками, які шепелявлять й косоокими очима. Не бачити тупих комедій з пердящими розумними американськими школярами й киданням кремовими тортами в якості Ultima Ratio Regis (о, де ж ти, Фоллаут?) А тут такий фільм - «Здохни, Джон Такер!» І надіям не призначено було збутися.