Рецензії, в яких згадується Зак Снайдер

Рецензія на фільм «Ліга справедливості Зака Снайдера»
Супергеройський епік для справжніх шанувальників Зака Снайдера
30 березня 2021,  23:15 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

У березні 2017 року сім'ю режисера Зака ​​Снайдера потрясла жахлива трагедія. Його дочка Отем покінчила життя самогубством, і він просто не міг завершити роботу над очікуваним супергеройським блокбастером «Ліга справедливості». Але студія Warner Bros., не бажаючи втрачати гроші, вирішила піти по головах і привести в проект зовсім іншого режисера, який не працював зі Снайдером і повинен був зробити те, що скажуть продюсери. Цим режисером став творець хітових кінокоміксів «Месники» і «Месники: Ера Альтрона» Джосс Відон, але, оскільки це була не його історія, не дивно, що вона обернулася провалом. І ось через 4 роки Снайдеру нарешті вдалося представити світові свою версію «Ліги справедливості». Чи змогла вона виправдати очікування вимогливих фанатів коміксів DC?

Читати далі...
14 червня 2020,  17:40 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

Поки всесвіт DCEU ледве шкандибає на одній нозі, представляючи через один провальні фільми, що часто розділяють думку аудиторії на два протилежні табори, анімаційний всесвіт, створений на основі коміксів DC, активно розвивався останні роки і подарував глядачам майже 40 анімаційних фільмів за участю знаменитих і менш відомих супергероїв та суперлиходіїв. І його новий мультфільм «Темна Ліга Справедливості: Війна з Апоколіпсом», який був представлений минулого місяця, став найбільш епічним з них усіх.

Читати далі...
Рецензія на фільм «Ліга справедливості»
Початок нової ери супергероїв
16 листопада 2017,  17:17 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

«Ліга справедливості» була одночасно і одним із найбільш очікуваних фільмів року, і тим фільмом, який багато хто боявся дивитися, щоб в черговий раз не розчаруватися (як з «Бетменом проти Супермена»). Але цього разу Зак Снайдер, запросивши в помічники режисера «Месників» Джосса Відона, вирішив піти ва-банк, виправитися і подарувати шанувальникам супергероїв DC гідний і вельми розважальний фантастичний екшен. І йому вдалося це здійснити.

В коміксах DC Ліга справедливості є абсолютною суперкомандою, членами якої були більше сотні різних супергероїв. Для їх першого збору Снайдер вибрав шістку найбільш популярних і актуальних у наш час супергероїв, яким у їхній першій спільній пригоді належить рятувати світ від повного знищення, вірніше, від перетворення на справжнє вогняне пекло. Хто ж увійшов у Лігу Снайдера?

Зрозуміло, Бетмен. Без нього важко уявити Лігу, та й світ DC як такий. Бен Аффлек все ще є тим суворим і знатно втомленим від усіх цих пригод Бетменом, хоча він пару разів навіть зображує тут подобу посмішки, наприклад, згадуючи Супермена (і майже змахуючи скупу чоловічу сльозу). В той же час його Темний лицар став оптимістичніше дивитися на світ, але світ без Супермена для нього не має сенсу. В особі інших супергероїв він знаходить сім'ю, яка йому потрібна не менше, ніж самотньому Флешу, ось тільки його маніпуляції емоціями Діани залишають неприємний осад. Цей Бетмен все-таки знатний засранець, вибачте за вираз. Та й поєдинок з Суперменом минулого року його сильно вимотав, оскільки в «Лізі» на тлі інших він виглядає досить слабо і його круті гаджети не особливо допомагають.

Після успіху «Диво-жінки» зовсім не дивно, що більшість з нас очікує побачити в «Лізі» саме дивовижну Галь Гадот, і вона не обманює очікувань. Ми бачимо вже не ту юну і наївну амазонку, яка вирушила зі Стівом Тревором (Кріс Пайн) у свою першу пригоду, а жінку, яка і сама лише нещодавно знайшла віру і вирішила повноцінно стряхнути пил зі свого супергеройського костюма, допомагаючи там, де вона може. Піду я переглядати «Диво-жінку», оскільки Гадот в ній прекрасна.

Джейсон Момоа, якого ви напевно знаєте по ролі кхала Дрого в «Грі престолів», раз і назавжди реабілітував в «Лізі» супергероя Аквамена. Тепер над ним точно ніхто не буде жарти жартувати, адже цей брутальний захисник океанів зі своїм пятизубцем хоча і вміє говорити з рибою, але завжди хоробро виступає назустріч могутньої водної стихії, яку здатний підкорювати своїй волі (в ці моменти аж мурашки пробігають). Помітно, як творці «Ліги» вирішили залучити в кіно жіночу аудиторію сценами, де Аквамен постає з оголеним торсом, що ж, спасибі їм за таке видовище. Тепер на його сольник багато хто піде аж ніяк не за видами Атлантиди.

Якщо ви раптом втомитеся від шикарної Диво-жінки чи брутальності Акамена (а може ви все-таки любите і майже кам'яного нового Бетмена), то на екрані в потрібний момент розрядить ситуацію прямолінійний Флеш. Він ніби Людина-павук Тома Голланда в MCU — веде себе саме так, як поводилися б справжні юні (і не тільки юні) шанувальники цих супергероїв, якби зустрілися з ними в реальному житті. Своєю чарівністю Езр Міллеру вдалося підкорити глядача з перших секунд появи на екрані (а точніше — з першого трейлера), і протягом усього фільму він не знижує планку своєї чарівності, тому може легко стати після перегляду одним з ваших найулюбленіших екранних супергероїв.

Кіборг є найменш відомим членом Ліги з перерахованих вище, як і актор Рей Фішер, який його втілив, але цей замкнутий і з побоюванням сприймаючий свій високотехнологічний апгрейд супергерой виявився вельми цікавим і самобутнім персонажем. Для Фішера це був дебют в кіно, але він ні в якому разі не знітився на тлі більш відомих акторів і відмінно зіграв від початку і до кінця. У хлопця є великий потенціал.

Говорити багато про Супермена, в образі якого повертається Генрі Кавілл, це означає спойлерити, але, не вникаючи в деталі сюжету, можу сказати, що його довгоочікуване відродження буквально вдихнуло нове життя в персонажа, у якого рівно стільки екранного часу, скільки потрібно, плюс він отримує тут відмінний шанс показати, на що він дійсно здатний. А один епізод, де Супермен вперше зустрічає Лігу, є в сотні разів кращим, ніж весь «Бетмен проти Супермена». Це обов'язково треба побачити всім, хто любить комікси та їх екранізації.

Що ж стосується головного антагоніста, то Степпенвулф (Степовий вовк) з його значними габаритами став цілком гідним супротивником для цієї команди найсильніших героїв Землі. Зіграв його за допомогою технології захоплення руху Кіаран ХайдсГра престолів», «Гаррі Поттер»), і результат вийшов дуже навіть непоганим. Вони з Кіборгом з точки зору спецефектів були зроблені набагато краще, ніж всі інші візуальні ефекти фільму. Хоча ситуацію з Матір'ю, до якої Степпенвулф звертався, з'єднуючи Материнські ящики, так і не пояснили. Чи це він так з ніжністю називав Дарксайда?

«Ліга» не змогла повністю позбутися недоліків «Бетмена проти Супермена», головним з яких є те, що основний сюжет часом надто відволікається на історію окремого персонажа, яка витрачає час групового фільму на розповіді в дусі сольників (непотрібна розмова Аквамена з Мірою про його матір, або коли Диво-жінка рятує заручників від лиходія Майкла МакЕлхаттона, який вимовляє пафосні слова про переродження світу, але виявляється зовсім не пов'язаний з головним антагоністом). І ще спецефекти місцями провисають, що при бюджеті в рекордні 300 млн доларів (для порівняння, бюджет перших «Месників» склав 220 млн доларів) здається грубою недоробкою. Але ці недоліки хочеться пробачити після настільки відмінного екшену у втіленні всіх членів Ліги (таким екшеном в цьому році можуть похвалитися всього пару фільмів); влучного гумору від Флеша; добре зіграної драми від Емі Адамс (коли їй вже дадуть «Оскара»?!) і такою світлою, не напружуваною і даруючою надію і гарний настрій історією більше в дусі «Диво-жінки», а не «Бетмена проти Супермена». Хочеться вірити, що всі фільми DC тепер підуть в даному напрямку, зберігши при цьому свій неповторний дух і не ставши зовсім схожими на фільми MCU.

«Ліга справедливості» починає нову еру супергероїв, які несуть надію, любов і, звичайно, справедливість. І разом їм по плечу врятувати Землю навіть від гігантського рогатого вовка з його армією великокаліберних комах.

P. S. Не йдіть із залу після закінчення фільму. На вас чекають дві сцени після титрів: одна з них — смішна, а інша — серйозна, загалом, в дусі Marvel.

21 серпня 2013,  21:46 | Рецензії | Автор: redder

Х/ф «Человек из стали» вышел в прокат, на улице всех поклонников вселенной комиксов компании DC вполне ожидаемый праздник. Но что же делать непричастным? Давайте разбираться…

Главный герой нового фильма Зака Снайдера имеет за плечами почти столетнюю историю. Он впервые появился на страницах Action Comics #1 (июнь 1938-го) и с тех пор фигурировал, наверное, во всех проявлениях доступных мультимедийных отраслях. Комиксы, книги, телесериалы и кино, видеоигры. Везде Супермен был представлен более чем широко, пусть не всегда в достаточной степени достойно.

В кино наш герой дебютировал в далеком 1948. Сильно сомневаюсь, что кто-либо на просторах бывшего СССР имел честь видеть эту нетленку, так что давайте вкратце пройдем по известным в наших пенатах картинам. Это в первую очередь разумеется трилогия Ричарда Доннера с блистательным Кристофером Ривом в главной роли. Сейчас они уже не производят того эффекта, что в восьмидесятые, но тем не менее, первая часть является эталоном для многих поклонников сериала.

     Через несколько лет в ту же воду решил войти Брайан Сингер, поставивший до этого первые две части «Людей X». Что у него могло пойти не так, не совсем понятно и сейчас, ведь ориентировался он в первую очередь на фильмы Доннера. Возможно, причина была в этом, но факт остается фактом – фильм не собрал запланированного количества деньзнаков, и от постановки второй части Сингера отстранили. А потом и продолжение то отменили.

      С тех пор минуло уже без малого семь лет, и кинокомпания Warner Brothers решила еще раз перезапустить серию. На этот раз, задействовав всю имеющуюся в наличии тяжелую артиллерию. Продюсировать зазвали Кристофера Нолана, за сценарий усадили его друга Дэвида Гойера, за саундтрек отвечал сам Ханс Циммер, ну а рулевым проекта поставили Зака Снайдера.

      При таких четырех слагаемых картине был обеспечен если не безоговорочный успех, то общественный резонанс так точно. А учитывая то, что Гойер по слухам, которые как стая назойливых комаров роились вокруг съемочной группы, предложил некую едва ли не революционную концепцию происхождения Кел-Эла (с Вашего разрешения я несколько смягчу, тем более что в украинской версии его называли именно так)  интерес к будущему фильму был и вправду запредельный. Это, конечно же, относиться в первую очередь к Соединенным Штатам Америки, где Супермен без преувеличения икона. У нас по понятным причинам он не столь популярен, но это только применительно к старшему поколению. Комиксы сейчас активно издают даже у нас, и дети среднего школьного возраста прекрасно ориентированы во всем многообразии супергероев.

    В общем, слухи слухами, а Ваш покорный слуга, никогда не являвшийся поклонником конкретно этого персонажа, пошел в кино по одной только причине – Зак Снайдер. После «300 спартанцев», и в особенности «Хранителей», я не пропускал ни одного его фильма, и решил не изменять традиции и в этот раз. Хотя история, как я думал и не особо меня увлечет, зато бодрый и изобретательный экшен гарантирован.

      И в отношении экшена я не ошибся. Летающее электровозы, полеты на запредельной скорости, эпические драки с использованием автомобилей и вырванных с корнем столбов электропередач. Да даже простые (так!) рукопашные поединки гостей с Криптона (родная планета Супермена, но о ней ниже) смотрятся просто отлично, даже не в 3D. А разрушение практически до основания Нью-Йорка, проделанное творцами фильма с просто таки маниакальным удовольствием, и вовсе теперь надо считать эталонным. В общем, реализовано все на пять с плюсом, и любителям «посмотреть на спецэффекты» прямая дорога в IMAX, настолько круто все сделано.

        Что же до якобы революционной концепции подачи истории, то тут впечатление несколько двоякое. С одной стороны все в принципе достаточно канонично (не считая отсутствия красных трусов поверх штанов на костюме Супермена). В начале фильма нам показывают гибнущий Криптон, появление на свет Кел-Эла, противостояние его отца Джор-Эла (Рассел Кроу) с генералом Зодом (Майкл Шэннон). Но вот дальше, ваш автор приготовился вздремнуть пол часика. Ведь историю становления главного героя фильма я знаю пусть и не наизусть (как то пропустил сериал «Тайны  Смолвиля»), но в общих чертах она была мне вполне себе хорошо известна, и очередное переливание из пустого в порожнее было не особо интересно.

       И каково же было мое удивление, когда я понял что придумал Гойер. Он решил сразу с места в карьер так сказать начать основной рассказ. А сказ о том, как Кларк Кент (земное имя Супермена) дошел до жизни такой подать с помощь разбросанных по повествованию флешбеков. Получилось не совсем ровно, кое-где авторы несколько, как на мой вкус, злоупотребили экранным временем, отведенным показу детства Кларка, хотя в принципе получилось  интересно, а некоторые моменты прямо за живое задевали.

    Про подбор актеров сказать в принципе можно следующее – нормально. Кому-то, может, не понравится Эми Адамс в образе Лоис Лейн (да она не сказочная красотка, хотя девушка симпатичная), но перед тем как выносить суждение, обратите внимание, что в комиксах она старше Кента и вот этот канон был соблюден. В остальном все подобраны отлично, если не блестяще. В особенности упомянутый выше Майкл Шэннон, главный злодей в его исполнении получился вправду если не вселяющим страх то, как минимум, уважение. Харизматичный, по-своему честный и бесстрашный. Достойный противник для Супермена без вопросов.

     По общему настрою текста нетрудно понять, что мне фильм понравился, и я рекомендую его практически всем любителям фильмов про супергероев. А тем, кто уже посмотрел, предлагаю поиграть в игру под названием «Кто сыграет Лекса Лютора» во второй части, учитывая кассовые сборы, она уже не за горами.