Біографія Луі де Фюнеса

Біографія Луі де Фюнеса

Луі де Фюнес де Галарца народився 31 липня 1914 року.

Після закінчення війни де Фюнес пробує себе в кінематографі. Ще до приходу в кіно Луі де Фюнес учився на драматичних курсах Мішеля Сімона. В 1945 році де Фюнес знімається у фільмі «Барбізонська спокуса» режисера Жана Стелі. Але до вершини слави, і це природно, він іде довго, потім у його житті будуть ще чималі акторські роботи. Фільм «Не пійманий - не злодій» режисера Іва Робера, знятого в 1958 році, де Фюнес одержує головну роль - браконьєра Блеро? Цей фільм приносить йому загальну популярність. Після виходу цього фільму за кордоном його прозвали Дональдом Даком. У Росії цей фільм більше відомий, як «Блеро». В 60-і роки де Фюнес виходить на пік популярності. У рік він знімається в трьох-чотирьох картинах. Знімається в трилогії про Фантомаса режисера Андре Юнебеля. Режисером планувалося зняти десять серій знаменитої трилогії, але через не занадто велику популярність заключного фільму «Фантомас проти Скотланд-Ярда», ідея на цьому була закрита, також як і знаменита трилогія.

Інші акторські роботи, такі як «Велика прогулянка» й «Роззява», були переглянуті більш ніж двома мільйонами телеглядачів із усього світу. Так само як і багатосерійний фільм про пригоди Жандарма і його підлеглих, знятий також у період 1960-х. Сам Луі де Фюнес говорив про свою кар'єру: «Я не шкодую про повільний розвиток моєї кар'єри. Ця повільність допомогла мені зрозуміти ґрунтовно мою професію. Коли я був ще невідомим, я намагався офарбити деталями, мімікою, жестами маленькі ролі, які мені доручали. Таким чином, я придбав деякий комічний багаж, без якого не міг би зробити кар'єру. Тому, якщо почати знову, то я б не відмовився від цього шляху.»

1970-і роки не зашкодили кар'єрі де Фюнеса. Він продовжує зніматися у фільмах й одержує запрошення від режисерів зніматися в їхніх фільмах. Тільки в березні 1973 року в житті де Фюнеса починають з'являтися проблеми. 15 березня того ж року він удостоюється звання «Кавалер ордена Почесного легіону». Але в 1975 році переживає відразу два інфаркти. Його здоров'я починає різко погіршуватися. Він кидає кіно, починає займатися квітництвом і вирощуванням троянд. Однак отриманий незабаром дзвінок від Клода Зіді із пропозицією знятися у фільмі «Крильце або ніжка» був для де Фюнеса справжнім порятунком. Через якийсь час він погоджується, починаються зйомки. Пішло ще кілька картин, серед яких продовження пригод жандармів. Фільм «Жандарм у спідниці» став останнім у його кінокарьєрі.

Після себе де Фюнес залишив двох синів: Олів'є де Фюнеса, льотчика-пілота авіакомпанії «Ер Франс» (батько хотів, щоб син став професійним актором, після декількох фільмів, у яких знімався разом із сином, але Олів'є був проти, побажавши присвятити своє життя кар'єрі льотчика-пілота), і Патрика де Фюнеса, лікаря за професією.

Спогади про Луі де Фюнеса

Луі де Фюнес був досить таємничою людиною. 47-літній син де Фюнеса - Олів'є розповідав про свого батька: «Мій папаша був жахливо жадібний. Якось він змусив мене обміняти куплені мною спортивні черевики на більш дешеві, вважаючи, що вони занадто дорогі. Він ніколи не поздоровляв зі святами мою матір і нічого не дарував їй у річницю весілля й дні народжень. Батько постійно носив при собі на поясному ремені величезне зв'язування ключів від всіх шаф, дверей й ящиків, на яких, де тільки можливо, були замки. Він скрупульозно перевіряв кожен рахунок. Шість разів він змушував мене пробуватися в кіно, а коли я заявив, що хочу бути пілотом, став улаштовував страшні скандали. Словом, у родині він був дійсним тираном». «Він був чистим аристократом, що любив власну і єдину дружину, що вудила рибу й вирощувала троянди. Не любив гучне, повсякденне життя. Він немов жив у власному світі, до якого намагався, щоб ніхто не доторкався.» Луі де Фюнес умер 27 січня 1983 року.

У січні 1983 р. Луі довго сидів на лаві в саду серед своїх троянд, а потім звернувся до садівника: «Не знаю, чому в мене так обважніли ноги. Чим ближче я підходжу до будинку, тим далі він від мене...» У той вечір у нього особливо боліло серце, але Луі не скаржився, тільки помітив мигцем, що, напевно, десь підхопив грип. Ранком він вийшов до дружини зі словами: «Я нудьгую один у своїй кімнаті...» Це були його останні слова.