Біографія Лоуренса Фішберна

Біографія Лоуренса Фішберна

Лоуренс (Ларрі) Фішборн народився 30 липня 1961 року в місті Augusta (США). Батько Ларрі (його теж кликали Лоуренс Фішборн) працював офіцером у поліції нравів. А мати була викладачкою в школі. Вони розвелися, коли їхньому синові було всього кілька років. Мати й Ларрі переїхали в Бруклін, що Лоуренс і вважає своїм рідним містом. Першим талант молодого Фішборна помітив його хресний батько, професор англійської мови. Він порадив Хетті (своїй дружині й у той же час матері талановитого хлопчика) відвести Ларрі в акторську студію. Та охоче погодилася й кілька років водила сина по різних театрах.

Результат не змусив себе довго чекати. Першу свою роль молодий Фішборн зіграв у десять років. За епізодичними ролями в театрі пішла важлива в картині «Зерно, граф й я» (Cornbread, Earl and me) 1975 року. Він грав там маленького хлопчика, що стає свідком убивства свого кумира-баскетболіста. У чотирнадцять років він брав участь у шоу театру афро-американського ансамблю поки вчився в школі акторської майстерності в Нью-Йорку, після чого одержав роль у знаменитому фільмі Кополли «Апокаліпсис сьогодні» (Apocalypse Now), де зіграв молодого наївного солдата. На зйомках він подружився з Денісом Хопером.

Після декількох драматичних ролей у фільмах Мазурськи, Спілберга й Кополли, Фішборн погодився на комічну роль Ковбоя Кертіса в дитячому телесеріалі «Будиночок Пі-Ві» (Pee-wee's Playhouse). Відтоді він почав одержувати стабільний доход. В 1991, нарешті, критики його реально оцінили тридцятирічного актора. Вони лестно відгукнулися про його роль батька, що намагається захистити свого сина від вуличного насильства у фільмі «Хлопці по сусідству» (Boyz N the Hood). Це поставило його в один ряд із кращими акторами Голівуда. Саме в цей час він поміняв ім'я з «Ларрі» на «Лоуренс».

У наступному році Лоуренс Фішборн одержав престижну премію «Тоні» за роль у спектаклі «Біг двох поїздів» (Two Trains Running) Аугуста Уілсона (до речі, цю роль він одержав замість іншого відомого чорношкірого американського актора Самуеля Л. Джексона – прим. ред.) і знявся в драмі «День прикраси» (Decoration Day). В 1995 Фішборн шокував критиків і глядачів появою в екранізації «Отелло» (Othello), де він зіграв головну роль. Це був перший випадок в американському кіно, коли Отелло грав чорношкірий актор! У тому ж році відбувся його дебют як театрального режисера й драматурга, де він представив публіці драму «Ріфф-Рафф» (Riff-Raff), що розповідає про відносини афроамериканця й білого наркомана.

Колоритну зовнішність артиста активно «експлуатують» голлівудські режисери, знімаючи його в бойовиках і фільмах жахів, яким Фішборн надає особливу своєрідність. Знявшись в «Матриці», Фішборн досяг вершини слави. Але замість, того, щоб заробляти більше грошей, дебютував як режисер, знімаючи авторське кіно «Раз у житті» (Once in the Life).

Один раз критик написав про Лоуренса: «У нього є режисерські здатності й він розвив їх до вражаючих розмірів. Він знає силу вчасно вимовленої фрази, знає ціну паузи, знає важливість концентрації».

22 вересня 2002 року він женився на акторці Джині Торрес, розставшись із Хайной О. Мосс (яка народила йому двох дітей: сина Ленгстона в 1987 і дочку Монтану в 1991).