Рецензія на фільм «Шербурзькі парасольки»
Перше кохання по-французьки

30 серпня 2021,  22:33 | Рецензії | Автор: Елена Стрельбицкая

У 1964 році на великі екрани вийшло відразу декілька мюзиклів, які згодом стали класикою світового кінематографа: «Мері Поппінс» з Джулі Ендрюс, «Моя прекрасна леді» з Одрі Гепберн, «Вечір важкого дня» із зовсім молодими The Beatles та... «Шербурзькі парасольки» з Катрін Деньов. Останній з них зняв французький режисер Жак Демі, і, не дивлячись на те, що це кіно є не настільки відомим, як три інших, в рік своєї прем'єри воно підкорило серця журі Каннського кінофестивалю і принесло режисерові найвищу нагороду – «Золоту пальмову гілку». Наступного року «Шербурзькі парасольки» вже претендували на «Оскар» в категорії Найкращий іноземний фільм, а ще через рік американські кіноакадеміки, нарешті розсмакувавши творіння Демі, номінували його на «Оскар» ще в 4-х категоріях. І через більш ніж півстоліття «Шербурзькі парасольки» все ще не втратили свій безневинний шарм, продовжуючи завойовувати серця романтиків і надихати нові покоління режисерів...

Події мюзиклу Демі розвиваються в невеликому французькому портовому місті Шербур, що розташувався на березі протоки Ла-Манш. У листопаді 1957 року під проливним дощем його затишними вуличками гуляє закохана пара – Женев'єва та Гі, які душі одне в одному не чують. Вона допомагає мамі в магазині парасольок, він працює в автомайстерні, і ця шалено закохана пара вже подумує про те, щоб одружитися і жити довго й щасливо, як в їхні плани про світле майбутнє вривається повістка – Гі призивають в армію на 2 роки, і закохані розлучаються. Більш того, Женев'єва опиняється в складному становищі – перед від'їздом Гі вирішив не поспішати з одруженням, зате встиг зробити їй дитину. І в свої 17 років дівчина з розбитим серцем з острахом дивиться в майбутнє, де їй належить стати матір'ю-одиначкою без засобів до існування, адже магазин її матері знаходиться на межі банкрутства. Як раптом на горизонті з'являється впевнений в собі Роланд, торговець коштовностями, який може забезпечити і Женев'єву, і її дитину. Який же вибір зробить головна героїня?

Так, всього за півтори години Демі, який також є автором сценарію «Шербурзьких парасольок», створює надзвичайно драматичну історію про перше кохання, яка існує поза часом. Адже у кожної людини в житті буває перше кохання, переживання від якого запам'ятовуються потім на все життя. Так і у Женев'єви з Гі – їхні чисті почуття чіпають за живе, навіть коли починаєш дивитися «Шербурзькі парасольки» без романтичного настрою і не чекаєш від фільму чогось особливого. Але цей мюзикл не просто так називають класикою, адже молоді актори Катрін Деньов та Ніно Кастельнуово в образах цих «star-crossed lovers» – так англійці і американці називають закоханих, які стикаються з підступним роком, – створили на екрані одну з тих яскравих кінопар, що стоять нарівні з Ромео і Джульєттою, Джеком і Роуз з «Титаніка», Ноа і Еллі зі «Щоденника пам'яті» та, звичайно ж, з Мією і Себастьяном з «Ла-Ла Ленда» (і це порівняння не випадкове).

З точки зору мюзиклів, фільм «Шербурзькі парасольки» є вельми незвичайним представником цього жанру, оскільки по суті тут є всього 1 пісня, що запам'ятовується (номінована на «Оскар» композиція «Je ne pourrai jamais vivre sans toi», також відома як «I Will Wait for You»), оскільки решту часу герої просто проспівують під музику всі свої репліки, як в опері, і розділити цей спів на окремі пісні здається просто неможливим. Але пісня «Je ne pourrai jamais vivre sans toi», яку Женев'єва і Гі співають в кафе перед своїм розлученням, – потрапляє прямо в серце, змушуючи згадати своє перше кохання... І ви не помітите, як при перегляді цієї сцени вашою щокою потече сльоза, скільки б років вам не було, і як би давно ви не згадували про своє перше кохання. Демі просто ідеально зобразив момент їхнього розставання за допомогою тієї чудової пісні. Не дивно, що після виходу цього мюзиклу Мішель Легран став одним з найзнаменитіших композиторів свого часу і згодом отримав 3 «Оскара» за свої майбутні роботи.

Але не тільки зворушлива історія Демі, пристрасна гра Деньов і Кастельнуово та чарівна музика Леграна зробили «Шербурзькі парасольки» культовою лав-сторі світового кінематографа. З перших секунд фільм також вражає своєю палітрою кольорів – причому не тільки парасольок, які розцвітають на тлі дощового вечора в портовому містечку, ніби квіти, а й костюмів головної героїні та кожної декорації, в якій опиняються наші закохані. Якщо ви любите «Ла-Ла Ленд», то напевно помітите, що під час створення свого оскароносного мюзиклу режисер Дем'єн Шазелл надихався саме цією історією про перше кохання від Демі та її яскравими експериментами з кольором. Завдяки цьому, а також завдяки своїй романтичній меланхолійності картина «Шербурзькі парасольки» є не просто класикою, а й відмінним фільмом, щоб попрощатися з літом та привітати дощову осінь. Щоб потім, як головні герої, гуляти під час осіннього дощу рідним містом під яскравою парасолькою, поки в голові грає музика Леграна.

І наостанок хочеться окремо подякувати Демі за його тверезий, але при цьому не позбавлений романтики підхід до концепції першого кохання на великому екрані. Романтичні фільми спокон віків (тобто десь останні років 100) постійно нав'язують глядачам, що велике кохання походить тільки з великих страждань. Як в «Ромео і Джульєтті». І у головних героїв фільму «Шербурзькі парасольки» цих страждань дійсно предостатньо (незапланована вагітність в 17 років, два роки на війні, невизначеність майбутнього), але на відміну від багатьох героїв романтичних картин Женев'єва та Гі роблять дуже тверезий і правильний на свій молодий вік (їй 17, йому 20) вибір – замість страждань вони беруть і... обирають щастя. Адже наше щастя знаходиться в руках кожного з нас, і якщо вам потрібно нагадати собі про це, обов'язково подивіться «Шербурзькі парасольки».

Ах, це прекрасне, наївне, романтичне перше кохання... Скільки фільмів і мюзиклів про тебе вже знято, а скільки ще буде знято в майбутньому... Але історія Женев'єви та Гі з Шербура завжди буде займати серед них особливе місце. Як в історії світового кіно, так і в серцях вже декількох поколінь глядачів.

2013 

Написати коментар

Написати коментар...
Написати коментар...

Читайте також: